Справа № 2а-1414/09
03 грудня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки у складі:
головуючого: судді Єрьоміна Д.О.,
при секретарі: Голда О.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Макіївки, 3-тя особа Державне підприємство «Макіїввугілля» про скасування рішення та зобов'язання виконати перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди , -
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати рішення відповідача №129 від 17.04.2009 року про відмову в перерахунку пенсії незаконним і недійсним, та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки здійснити йому перерахунок пенсії з січня 2009 року, а також стягнути з відповідача на цього користь 3000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 04.01.2007 року позивачу, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» булла призначена пенсія за віком і видане пенсійне посвідчення. При призначенні пенсії і по теперішній час позивач працює у підрозділі конвеєрного транспорту ВП «Шахти ім. Бажанова» ДП «Макіїввугілля» в якості заступника начальника ділянки з повним робочим днем на шахті. Після призначення пенсії відпрацювавши два повних роки та право на перерахування пенсії, позивач наддав відповідачу заяву та необхідні документ для перерахунку пенсії. Рішенням №129 від 17.04.2009 року відповідач відмовив позивачу у перерахуванні пенсії посилаючись на те, що страхові внески сплачені до 31.05.2008 року, і таким чином, страховий стаж позивача не складає двох років, а всього 1 рік 4 місяці 27 днів. Крім того у зазначеному рішенні вказано, що підприємство страховик де працює позивач має борг по перерахуванню страхових внесків до ПФУ починаючи з червня 2008 року, однак по табуляграмах розрахунку заробітної плати вбачається, що з заробітної плати щомісяця, протягом двох років з моменту виходу позивача на пенсію, проводилися відрахування до пенсійного фонду України. Зазначив також, що відмовою відповідача, йому нанесено не тільки матеріальну шкоду, а і моральну, оскільки він вимушений працювати в шкідливих та небезпечних умовах вугільної шахти, хоча вже міг би отримувати додаткові пенсійні кошти від перерахунку та звільнитися.
В судове засідання позивач - ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки нічого суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав суду заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність.
Представник відповідача, УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки, в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, але суду була надана заява, в якій УПФУ Центрально-Міського району м. Макіївки просило справу розглядати у відсутність його представника.
У письмових запереченнях відповідач зазначив, що відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Таким чином, зазначає відповідач, для набуття права на перерахунок пенсії застрахована особа повинна мати страховий стаж не менш ніж два роки. Однак, відповідно до даних персоніфікованого обліку ПФУ позивач на час звернення не мав достатнього страхового стажу (два роки), тому права на перерахунок у квітні 2007 року не мав. Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то позивачем не доведено в чому сааме полягає моральна шкода, відсутні документальні підтвердження зв'язку між моральними стражданнями і бездіяльністю органу Пенсійного фону України. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Представник третьої особи - ДП «Макіїввугілля» до судового засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутність та письмових заперечень до суду не надсилав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 04.01.2007 року була призначена пенсія та видане пенсійне посвідчення /а.с. 5/
На момент призначення пенсії страховий стаж зарахований по 04.01.2007 року.
У судовому засіданні встановлено, що 07.04.2009 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки із заявою про перерахунок пенсії.
Згідно рішення №129 від 17.04.2009 року, відповідач відмовив позивачеві у перерахунку пенсії з тих підстав, що у позивача відсутній 2-річний страховий стаж, оскільки підприємством не були перераховані внески до пенсійного фонду після 31.05.2008 року (а.с. 7) При цьому відповідач зазначає, що страховий стаж позивача складає 1 рік 4 місяці 27 днів.
У відповідності до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, перерахунку і виплати пенсії.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови,норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії
Тобто, зазначеною нормою спеціального закону встановлено, що сааме через два роки після попереднього перерахунку, якщо особа продовжувала працювати, виникає право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Законодавець не визначає, що страховий стаж повинен дорівнювати 24 місяці, як зазначає відповідач. Таким чином, суд робить висновок про те, що страховий стаж може бут різним, у кожному випадку перерахунку він повинен підраховуватись. Достатнім для виникнення права на перерахування пенсії є продовження застрахованою особою праці та сплив 2 років після попереднього перерахунку пенсії.
Із матеріалів справи вбачається, і про те наголошують сторони, що останній перерахунок пенсії позивачу відбувся з урахуванням стажу по 04.01.2007 року. Таким чином, право на перерахунок пенсії у позивача виникає через два роки, а саме 04.01.2009 року.
Із матеріалів справи також вбачається, що управління Пенсійного фонду в Центрально-міському районі м. Макіївки відмовило у перерахунку пенсії позивачу, посилаючись на наявність у відокремленого підрозділу «Шахта ім. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» заборгованості перед Управлінням пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Макіївки по сплаті страхових внесків.
Відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, відповідач посилався на п. 1 ст. 24 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. відокремлений підрозділ «Шахта ім. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» не сплатив необхідних страхових внесків і має заборгованість перед пенсійним фондом України.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, оскільки встановлено, що відокремлений підрозділ «Шахта ім. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» має заборгованість перед пенсійним фондом України по страховим внескам, але матеріалами справи, зокрема табуляграмами розрахунку заробітної плати, з яких вбачається, що з заробітної плати щомісяця, протягом двох років з моменту виходу позивача на пенсію, проводилися відрахування до пенсійного фонду України, спростовується висновок відповідача щодо несплати відокремленим підрозділом «Шахта ім. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля» страхових внесків за позивача (а.с. 9-18)
Таким чином, страховий стаж позивача на момент звернення до відповідача за перерахунком пенсії становив більше ніж 2 роки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на час звернення до Управління пенсійного фонду України у Центрально-міському районі м. Макіївки, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мав необхідний для перерахунку пенсії дворічний стаж роботи, сплачував страхові внески, тому мав всі підстави для звернення до відповідача про перерахунок пенсії.
Крім цього, висновки відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахуванні пенсії з тих підстав, що підприємство в якому працює позивач, має заборгованість та не перераховує страхові внески до Пенсійного фонду, що є загальнообов'язковим для страхувальника, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків відокремленим підрозділом «Шахта ім. Бажанова» Державного підприємства «Макіїввугілля».
Згідно статті 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб, стосовно здійснення пенсійних виплат.
Відмовляючи у призначенні пенсії позивачу на підставі наявності боргу підприємства перед пенсійним фондом України по виплаті страхових внесків, відповідач порушив право позивача на пенсію, яке передбачене Конституцією України та принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо диференціації розміру пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
В частині стягнення моральної шкоди з Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Макіївки слід відмовити, так як позивач не наддав у суду доказів, що підтверджують заподіяння йому моральної шкоди.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, пунктами 2-1, 6 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення » Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївка щодо відмови у перерахуванні пенсії ОСОБА_1 за заявою від 07.04.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївка провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно чинному законодавству з 04.01.2009 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, наданням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку, передбаченому ч. 5. ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя