м. Вінниця
21 червня 2018 р. Справа № 802/1511/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач, Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з 2009 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". 23.07.2010 року розмір її пенсії був перерахований у зв'язку із звільненням з роботи. 16.05.2018 року вона звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із урахуванням сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги. Однак, відповідачем було відмовлено у здійсненні відповідного перерахунку, оскільки врахування в заробітну плату для обчислення розміру пенсії державним службовцям матеріальної допомоги та сум індексації законодавством не передбачено. Крім того, перерахунок пенсій, призначених в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про державну службу", на даний час, не проводиться.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 29.05.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за правилами, визначеними ст. 263 КАС України. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зокрема зазначає, що відповідно до п.5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-УІІІ передбачено, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Наведена норма свідчить про те, що з 01.06.2015 не здійснюється ні призначення, ні перерахунки пенсій відповідно до спеціального законодавства.
За результатами розгляду матеріалів справи, та дослідження доказів, судом встановлено наступне.
Позивач з 13.07.2009 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ у редакції, який діяв на вказану дату, в розмірі 90% заробітної плати.
16.05.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням сум матеріальної допомоги та індексація заробітної плати за 2008-2010 роки, та на які було нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Листом від 17.05.2018 року за №115/В-2 позивачу було відмовлено у здійснені перерахунку пенсії. Свою відмову Управління мотивувало тим, що відповідно до Закону України "Про державну службу" (№3723-ХІІ, в редакції, чинній на дату призначення пенсії позивачу), в заробітну плату для обчислення розміру пенсії державним службовцям враховувались посадові оклади, доплати за ранги, премії, надбавки за вислугу років та інші надбавки.
Водночас, врахування в заробітну плату для обчислення розміру пенсії державним службовцям матеріальної допомоги та сум індексації законодавством не передбачено.
Крім того, відповідач у листі вказав, що з прийняттям Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015 року, втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723, в тому числі положення ст. 37-1, якою було встановлено порядок та умови перерахунку пенсії державним службовцям.
Виходячи із вищезазначеного, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, так як перерахунки пенсій, призначених згідно Закону України "Про державну службу" на даний час не проводяться.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Законом України "Про державну службу" (№3723-ХІІ, чинного, на час спірних правовідносин) врегульовано суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Цей Закон визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працювали в державних органах та їх апараті.
За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" в редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частинами 2, 6 статті 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно із ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Підпунктом 2.2.7 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до фонду додаткової заробітної плати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати входить до системи оплати праці державного службовця.
Частиною 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі №21-430а11, у постановах Верховного суду від 10.04.2018 року у справі №695/3489/16-а, від 21.02.2018 року у справі № 234/10573/17, від 05.06.2018 року у справі №442/4543/16-а.
Дослідивши наявну у матеріалах справи довідку Головного управління Пенсійного фонду України №31/09-65/04 від 17.05.2018 року, Про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про Державну службу", судом встановлено, що з усіх виплат, які до неї включено, нараховані страхові внески, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому відповідні виплати мають враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що перерахунки пенсій, призначених згідно Закону України "Про державну службу" на даний час не проводяться, а положення ст. 37-1, якою було встановлено порядок та умови перерахунку пенсії державним службовцям втратили чинність з прийняттям Закону України "Про державну службу" №889 з огляду на те, що у межах спору позивачем не ставилося питання про перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця. Натомість позивач просить здійснити перерахунок пенсії, врахувавши до заробітку, з якого розраховувався її розмір, суми, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії із врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати.
Крім того, беручи до уваги обставини, встановлені в ході розгляду даної справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу в розмірі 90 % заробітної плати із врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України №31/09-65/04 від 17.05.2018 року, починаючи з дня звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії.
При цьому, враховуючи положення ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такий перерахунок пенсії слід здійснити починаючи з дня звернення ОСОБА_1 із відповідною заявою про перерахунок пенсії, а не з 23.07.2010 року, як про це просить позивач.
Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведеного вище, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як випливає з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 704,80 грн., а тому в силу положень ст. 139 КАС України зазначені судові витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії із врахуванням сум матеріальної допомоги та індексація заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії в розмірі 90 % заробітної плати із врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України №31/09-65/04 від 17.05.2018 року, починаючи з дня звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при звернені до суду судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);
Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905).
Повний текст рішення складено 21.06.2018 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна