12 червня 2018 року Справа № 804/2074/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Н.В.
за участі секретаря судового засіданняТрошиної А.С.
за участі:
прокурора представника ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Рудницької О.П. Щукіної А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення заборгованості,-
Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1 681 402,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а" та п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2017 року - січень 2018 року на загальну суму 1 681 402,83 грн.
Ухвалою суду від 27.03.2018 року дану справу прийнято до провадження, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 17 травня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Прокурор в судовому засіданні призначеному на 12 червня 2018 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив суд задовольнити позов.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та зазначив, що станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена, тому просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, письмовий відзив або заяву про відкладення розгляду справи не надав.
Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянута дана страва.
Заслухавши пояснення прокурора, представника Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Прокуратури Дніпропетровської області з листом № 4823/08-02/27 від 26.02.2018 року з метою вжиття до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" представницьких заходів, спрямованих на стягнення заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2.
Встановлено, що на підприємстві відповідача з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, працювали громадяни, які з грудня 2017 року по січень 2018 року отримували пенсію за віком на пільгових умовах.
Також, судом встановлено, що згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачу необхідно було покрити витрати на виплату та доставку пільгових пенсій Головному управлінню ПФУ в Дніпропетровській області в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2017 року та січень 2018 року в загальному розмірі 1 681 402,83 грн. У зв'язку з несплатою суми боргу у відповідача залишилась несплаченою заборгованість перед позивачем щодо витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства, які були зайняті на роботах з особливо важкими умовами праці за списком № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на загальну суму 1 681 402,83 грн., яких за списком № 1 - 994 449,70 грн., та за списком № 2 - 686 953,13 грн.
Так, несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, та є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, звернення прокурора до суду зумовлюється необхідністю захистити інтереси держави, однак ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України не визначає, коли настають такі обставини, а надає право прокуророві, як окремому учаснику адміністративного процесу, визначити їх у кожному конкретному випадку самостійно у будь-якій справі, що підвідомча суду.
З огляду на вищенаведене, Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).
Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16 січня 2004 року (надалі - Інструкція).
Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п. 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Згідно з п. 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року № 820/3678/15.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за спірний період.
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період грудень 2017 року - січень 2018 року у загальному розмірі 1 681 402,83 грн., з яких за списком № 1 - 994 449,70 грн., за списком № 2 - 686 953,13 грн. Відповідач зазначену суму заборгованості у добровільному порядку не сплатив.
Оскільки в порушення вимог пунктів 6.7, 6.8 Інструкції ПАТ "Дніпроважмаш" до 25-го числа не внесло до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період грудень 2017 року - січень 2018 року.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Таким чином, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Першого заступника прокурора Дніпропетровської області (49004, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 38) в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Наб. Перемоги, 26, код ЭДРПОУ 21910427) до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш"(49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд. 3, код ЭДРПОУ 00168076) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд. 3, код ЭДРПОУ 00168076) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Наб. Перемоги, 26, код ЭДРПОУ 21910427) заборгованість по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 1 681 402, 83 гривень (один мільйон шістсот вісімдесят одна тисяча чотириста дві грн. 83 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 20 червня 2018 року.
Суддя Н.В. Боженко