11 червня 2018 року
м. Київ
справа № 754/16046/17
провадження № 22-ц/796/4150/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
Суддів при секретарі учасники справи:Кулікової С.В., Музичко С.Г., Потапьонок К.В.,
представник позивача - ГрубаД.І.,
представник відповідача - Кухаревська Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС» Груби Дмитра Ігоровича на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року /Головуючий у суді першої інстанції: Лісовська О.В./
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС» до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Поварова Валерія Віталійовича про звільнення майна з-під арешту, -
Позивач звернувся до суду з вимогами про звільнення з-під арешту та зняття заборони на відчуження нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 яка накладена постановою старшого слідчого у особливо важливих справах СУ ГУМВС України в м. Києві підполковника міліції Поварова В.В. про накладення заборони на відчуження від 19.08.2006 року у кримінальній справі №50-4222. /а.с. 1-7/
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року закрито провадження у справі. /а.с. 108-109/
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції та неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції в ході судового розгляду не встановив уматеріалах якої саме кримінальної справи /кримінального провадження/ знаходиться постанова про накладення заборони на відчуження майна ПрАТ «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС», не врахував той факт, що постанова слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві від 19.08.2006 року про накладення заборони на відчуження, що виносилась у рамках кримінальної справи № 50-4222, була виділена з матеріалів кримінальної справи № 50-4222 в матеріали кримінальної справи № 20-3971 /в подальшому кримінальне провадження № 12012110000000760/, провадження за якою закрите. Зауважив, що з огляду на приписи п. 9 Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 року, ПрАТ «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС» позбавлене правової можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна. Крім того, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, не повідомив до юрисдикції якого суду віднесено її розгляд, чим порушив приписи ч. 1 ст. 256 ЦПК України.
Учасники справи Головне управління Національної поліції у м. Києві, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві та Поваров В.В. своїм правом, відповідно до ст. 360 ЦПК України, не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не подали.
Представник Головного управління Національної поліції у м. Києві Кухаревська Н.О. у судовому засідання просила апеляційну скаргу відхилити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ч. 6 ст. 147 ЗУ &q?ол;Про судоустрій і статус суддів&qu&q;, п. 3 Розділу XII Перехідних положень ЗУ &qu3 ;Про судоустрій і статус суддів&qu&q; до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, на підставі наступного.
Судом встановлено, що ПрАТ «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС» є правонаступником колективного підприємства «Харчопромсервіс», ЗАТ «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС», ПАТ «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС». /а.с. 27-57/
ПрАТ «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС» на праві власності належить нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. М. Закревського, 22, а саме:
- майновий комплекс /літера Б, В/, загальною площею 496,70 кв.м., на підставі Договору купівлі-продажу майнового комплексу від 16.03.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1171 /а.с. 14-16/;
- цілісний майновий комплекс, на підставі Договору купівлі-продажу № 164 від 06.07.1995 року, посвідченого державним нотаріусом Шостої Київської державної нотаріальної контори Салоїд О.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 2у-645, що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 12.10.2015 року./а.с. 24/
Зазначені обставини підтверджуються інформаційною довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 3219 від 01.11.2016 року /а.с. 60/ та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 67731219 від 09.09.2016 року /а.с. 25.26/.
Також встановлено, що постановою старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУМВС України в м. Києві Поварова В.В. від 19.08.2006 року в рамках досудового розслідування кримінальної справи № 50-4222 накладено заборону на будь-яке нерухоме майно, в тому числі на об'єктинедобудови, а також заборону на відчуження /передачу, переуступку, цессію тощо/ майнових прав, на підставі будь-яких правочинів, а саме на будинок № 22 по вул. Закревського в м. Києві. /а.с. 59/
Згідно відповіді Шевченківського УП ГУНП у м. Києві вих. № 13893/125/56-2017 від 23.08.2018 року, відомості про вчинення кримінального правопорушення, які були предметом досудового розслідування кримінальної справи № 50-4222, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110000000145 від 26.11.2012 року за ознаками ч.2 ст. 364-1 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012110000000145 від 26.11.2012 року зупинене на підставі п. 2 ч.1 ст. 280 КПК України. /а.с. 71/
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо будинку, адреса: м. Київ, вул. Миколи Закревського, будинок 22, 22.08.2006 року зареєстровано обтяження, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 3638704, заявник: Слідче управління ГУМВС України в м. Києві /а.с. 25-26/.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями п. 9 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року про те, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом; п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» про те, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI &qunt;Перехідні положення&qun"; КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Встановивши, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012110000000145 від 26.11.2012 року триває, відтак відсутні підстав для звільнення майна ПрАТ «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС» з під-арешту у цивільному провадженні, суд першої інстанції прийшов до висновку про закриття провадження у справі як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуючись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.
У разі виникнення у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, труднощів у витребуванні доказів суд сприяє їм у цьому за наявності відповідного клопотання. Також за необхідності судам слід використовувати матеріали кримінального провадження про належність описаного майна і джерела коштів на його придбання.
Так, постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Коновода В.В. від 25.06.2011 року з матеріалів кримінальної справи № 50-4222 виділено в окреме провадження матеріали порушеної кримінальної справи відносно ОСОБА_12 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України з присвоєнням реєстраційного номеру 50-4222. Кримінальну справу порушену за фактом вчинення службовими особами АКБ «Інтерконтинентбанк» злочинів передбачених ст. 219 та ч. 2 ст. 364 КК України, виділено в окреме провадження з присвоєнням їй реєстраційного номеру 20-3971. /а.с. 95 /зворот/-96/
Згідно листа Київської місцевої прокуратури № 10 № 1201211-145 від 28.09.2017 року, за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження № 12012110000000145 встановлено, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова слідчого про накладення заборони на відчуження будинку № 22 по вул. Закревського в м. Києві винесеної 19 серпня 2006 року у ході розслідування кримінальної справи № 50-4222 /а.с. 95/
Постанова ст. слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Поварова В.В. від 19.08.2006 року виділена з матеріалів кримінальної справи № 50-4222 у кримінальну справу № 20-3971.
Водночас, суд першої інстанції зазначені обставини не врахував, не вжив заходів за клопотанням позивача для з'ясування обставини у справі та не перевірив доводи про те в якій саме кримінальній справі на підставі постанови слідчого накладено арешт на нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 22 в м. Києві.
Разом з тим, в ході апеляційного розгляду з'ясовано, що відомості про вчинення кримінального правопорушення, які були предметом досудового розслідування кримінальної справи № 20-3971, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110000000760 від 25.12.2012 року. Кримінальне провадження за № 12012110000000760 закрите 27.08.2015 року на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з чим у слідчого відсутня можливість проводити у ньому будь-які слідчі чи процесуальні дії.
З урахуванням викладених обставин, доводи апелянта, про те, що суд першої інстанції, не з'ясувавши обставини того чи здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено заборону на відчуження на нерухоме майно по вул. Закревського, 22 в м. Києві, а також чи закрито кримінальне провадження, прийшов до передчасного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «УКРХАРЧОПРОМСЕРВІС» Груби Дмитра Ігоровича на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року - задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 березня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: