15 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/735/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 05.03.2018 № 00000492-40.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області у вересні 2017 року було проведено фактичну перевірку магазину в с. Сомин, Турійський р-н, де здійснює торгівельну діяльність позивач та за результатами якої винесено рішення від 05.03.2018 № 00000492-40 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17000,00 грн. за факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії.
Позивач не погоджується із результатами фактичної перевірки та з оскаржуваним рішенням з тих підстав, що відповідачем проведена перевірка з порушенням вимог статей 80,81 Податкового Кодексу України та позивачем було відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що свідчить відсутність її підписів та підписів особи, яка здійснювала розрахункові операції на будь-якому документі перевірки. При цьому, подальші дії перевіряючі здійснювали з порушенням норм чинного законодавства.
Зокрема, акт перевірки не містить номеру та дати реєстрації, а оскаржуване рішення прийняте з порушенням строків його винесення.
Окрім того, в акті перевірки зазначено про вилучення пляшки пива «Тетерів», об'ємом 1 л.
Позивачем як суб'єктом господарювання було направлено запит на адресу виробника пиваа «Тетерів» в Україні ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» щодо формату ємкостей розливу пива. З інформації, наданої на її запит, слідує, що на потужностях виробництва ПрАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» з 22.12.2016 здійснюється розлив пива «Тетерів» у формати ємкостей поліетиленової тари 0,9 л, 1,3 л та 2 л. Тобто, вказане свідчить про те, що в обігу роздрібної та оптової торгівлі пива «Тетерів» ємкістю 1л не існує.
З огляду на наведене, вважає, що акт перевірки який став підставою для винесення оскаржуваного рішення ГУ ДФС у Волинській області не є належним та допустимим доказом. В зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене просить позов задовольнити.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с. 31-33) позовних вимог не визнала з тих підстав, що фактична перевірка проведена згідно з вимогами чинного законодавства. В наказі на проведення перевірки було допущено технічну помилку, а саме: в написанні імені суб'єкта господарювання, всі інші реквізити відповідають вимогам пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
При цьому, акт перевірки був зареєстрований 13.09.2017 за № 03/180/40-01/НОМЕР_1, тобто на наступний робочий день після закінчення проведення перевірки (12.09.2017), а оскаржуване рішення винесене у термін шести місяців з моменту складання акту перевірки, що не суперечить вимогам чинного законодавства. З врахуванням наведеного просила у задоволенні позову відмовити повністю.
У додаткових поясненнях (а.с. 58) представник відповідача зазначила, що проведеною перевіркою було встановлено, що в суб'єкта господарювання на магазин, який знаходиться за адресою: Турійський р-н, с. Сомин, вул. Мир, 12 відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Згідно з реєстром, який розміщений на сайті ГУ ДФС у Волинській області, серед суб'єктів господарювання, які отримували відповідні ліцензії, позивач не значиться. Вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Позивач у відповіді на відзив (а.с. 68) не погоджується з твердженнями представника відповідача наведеними у відзиві та додаткових поясненнях та зазначає, що долучені відповідачем окремі документи містять суперечливу та недостовірну інформацію щодо законності проведення перевірки та оформлення її результатів. Вважає, що фактичну перевірку проведено з порушенням норм ПК України.
Відповідач у запереченні на відповідь на відзив (а.с. 73) зазначає, що під час проведення перевірки було встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії, а саме: 06.09.2017 під час проведення контрольно-розрахункової операції працівниками відповідача було придбано 1 пляшку пива «Тетерів», об'ємом 1л в магазині позивача. Особу продавця на час перевірки встановити було неможливо, так як остання залишила об'єкт торгівлі в зв'язку з погіршенням стану здоров'я. по факту роздрібної торгівлі без придбання відповідної ліцензії було повідомлено чергову частину ГУНП Турійського ВП, які відповідно до протоколу вилучення від 06.09.2017 вилучили 1 пластикову пляшку пива «Тетерів», об'ємом 1л. придбаного працівниками ГУ ДФС у Волинській області.
Просить в задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області відповідно до наказу про проведення перевірки від 05.09.2017 № 2439, направлень на перевірку від 05.09.2017 № 499, № 498, № 497 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1 (а.с. 37-39).
З вказаним наказом на проведення перевірки та направленнями позивач ознайомилася та відмовилася їх підписати, про що складено акт відмови від підпису в наказі та направленні на перевірку від 06.09.2017 № 7/40.01 (а.с. 39 зворот).
За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області складено акт перевірки від 13.09.2017 № 03/180/40-01/НОМЕР_1 (а.с. 35-36), в якому зроблений висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснена роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії; пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перевіркою встановлено, що в магазині, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює торгівельну діяльність ОСОБА_1 було придбано 1 пляшку пива «Тетерів», міцне, об'ємом 1л. особа, яка здійснювала розрахункову операцію відмовилась надавати будь-які документи, а саме: ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
З актом перевірки особа, яка здійснювала розрахунки ОСОБА_3 ознайомилася, від підписання та отримання одного примірника акту відмовилась (а.с. 36 зворот), про що складено відповідні акти відмови (а.с. 40, 40 зворот).
Згідно з протоколом вилучення від 06.09.2017, складеного інспектором ГУНП Турійського ВП ст. лейтенантом поліції Музичуком В.А., пиво «Тетерів» вилучене з обігу (а.с. 44).
Листом від 14.09.2017 № 1514/ФОП/03-20-40-01-20 ГУ ДФС у Волинській області надіслало позивачу матеріали фактичної перевірки, проведеної 12.09.2017 та запропоновано ОСОБА_1 прибути до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області для ознайомлення з матеріалами перевірки, надати пояснення та документи щодо фактів, викладених в акті, у зручний для неї час в робочі дні з 09:00 год. до 11:00 год.
При цьому повідомлено про допущення методологічної помилки в наказі від 05.09.2017 № 2349 «Про проведення фактичної перевірки», а саме: замість ОСОБА_1 читати ОСОБА_1 (а.с. 46).
Листом від 15.09.2017 № 8432/10/03-20-40-01-11 для розгляду та прийняття відповідного рішення по виявлених порушеннях, матеріали перевірки надіслані до Турійського ВП ГУНП у Волинській області для розгляду та складання протоколу за фактом торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії та притягнення винної особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) (а.с. 43, 46).
Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2018 звернулося з листом за № 2957/10/03-20-40-01-20 ГУ ДФС у Волинській області до Турійського ВП ГУНП у Волинській області з проханням повідомити про результати надісланих матеріалів перевірки вищевказаного магазину та надати копію постанови суду про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за фактом торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії (а.с. 53).
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 05.03.2018 № 00000492-40, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. - роздрібна торгівля алкогольними без ліцензії (а.с. 41-42).
Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що оскаржуване рішення, прийняте ГУ ДФС у Волинській області як суб'єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент складення акту фактичної перевірки № 03/180/40-01/НОМЕР_1 від 13.09.2017) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Згідно із пунктами 80.5, 80.7, 80.10 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
06.09.2017 працівники податкового органу на підставі наказу, направлень вийшли для проведення фактичної перевірки за місцем здійснення торгівельної діяльності ФОП ОСОБА_1
Як підтверджується матеріалами справи, наказ на проведення фактичної перевірки та направлення на перевірку пред'являлися позивачу, однак ФОП ОСОБА_1 відмовилася підписатися у наказі та направленнях, про що складено відповідний акт відмови від 06.09.2017 № 7/40.01.
Посадові особи на підставі вказаного акту приступили до проведення фактичної перевірки.
Проаналізувавши зазначені обставини суд зазначає, що в даному випадку у податкового органу були законні підстави для проведення перевірки, ними дотримано вимоги статтей 75, 80, 81 ПК України щодо процедури проведення фактичної перевірки та пред'явлено всі документи для її проведення.
Крім того, в направленнях на проведення перевірки зазначено дату їх видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта господарювання, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Що стосується наказу на проведення перевірки, то як встановлено судом, при винесенні наказу було допущено технічну помилку у написанні імені суб'єкта господарювання, всі інші реквізити, зазначені в наказі на проведення фактичної перевірки від 05.09.2017 № 2439 відповідають вимогам, які встановлені пунктом 81.1 статті 81 ПК України.
Отже, ГУ ДФС у Волинській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача з питань дотримання вимог ПК України, Законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відтак твердження позивача з цього приводу є безпідставними.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку. Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до пункту 86.6. статі 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 була розпочата 06.09.2017 та завершена 12.09.2017.
Акт складений за результатами фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами зареєстрований 13.09.2017 за № 03/180/40-01/НОМЕР_1, тобто на наступний день після завершення перевірки.
З актом перевірки особа, яка здійснювала розрахунки ОСОБА_3 ознайомилася, від підписання та отримання одного примірника акту відмовилась (а.с. 36 зворот), про що складено відповідні акти відмови (а.с. 40, 40 зворот).
Листом від 14.09.2017 за № 1514/ФОП/03-20-40-01-20 ОСОБА_1 надіслано другий примірник акту фактичної перевірки.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що фактична перевірка, оформлена актом від 13.09.2017 № 03/180/40-01/НОМЕР_1, була проведена з дотриманням вимог пунктів 80.2, 80.7 статті 80, пункту 86.5 статті 86 ПК України.
Як встановлено частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).
Згідно з пунктом Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 790, порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Як встановлено судом, позивачу було запропоновано прибути до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області у зручних для неї час для надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті перевірки, чим остання знехтувала, тому розгляд матеріалів перевірки було проведено без її участі.
Суд зазначає, що підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону № 481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним нормативним актом, та доведення вини особи у його вчиненні.
Ні під час перевірки, ні під час розгляду справи контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки, ні під час розгляду справи судом, позивачем не було належними та допустимими доказами спростовано факту торгівлі алкогольними напоями без ліцензії, за що на неї було накладено фінансові санкції.
Тому суд вважає, що під час винесення рішення про застосування фінансових санкцій контролюючим органом доведено вину особи ОСОБА_1 у вчиненні порушень, зафіксованих в акті перевірки від 13.09.2017 № 03/180/40-01/НОМЕР_1, що є підставою для притягнення позивача до відповідальність за їх вчинення та застосування до неї фінансових санкцій згідно з оскаржуваним рішенням від 05.03.2018 № 00000492-40.
Отже, враховуючи факт вчинення позивачем порушень, виявлених при перевірці, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції на загальну суму 17 000,00 грн.
Протилежного судом не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду даної справи є оскарження рішення про застосування до позивача фінансових санкцій. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі, і незаконністю призначення фактичної перевірки та протиправністю дій перевіряючих при її проведенні. Однак суд зазначає, що фактична перевірка була проведена, ОСОБА_1 не було у встановленому законом порядку оскаржено наказ на проведення перевірки, ні дій працівників контролюючого органу. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може ставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов висновку, що рішення ГУ ДФС у Волинській області від 05.03.2018 № 00000492-40, прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Р.С.Денисюк