ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 червня 2018 року № 826/7090/16
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
треті особи, які не заявляють самостійних вимгог на предмет спору:
на стороні позивача ВАТ "Завод "Квант",
на стороні відповідача Державний концерн "Укроборонпром"
про визнання протиправним та скасування рішення від 16.02.2016 № 174 ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач та/або Нацкомісія), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ВАТ «Завод Квант» (далі - третя особа - 1), на стороні відповідача Державний концерн «Укроборонпром» (далі - третя особо - 2) та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 №174 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Завод Квант».
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є акціонером ВАТ «Завод Квант», а рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 №174 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Завод Квант» є протиправним та таким, що порушує його права та інтереси та не відповідає Положенню про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2014 №47.
Крім того, позивач вказує на порушення Нацкомісією п. 23 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства»
Відповідач проти позову заперечив з підстав, які викладені в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
Представник ВАТ «Завод Квант» адміністративний позов підтримав та просив задовольнити останній з підстав, які викладені в письмових поясненнях по справі від 10.08.2016.
Натомість, представник Державного концерну «Укроборонпром» просив відмовити у задоволенні адміністративного позову вважаючи, що рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.02.2016 №174 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Завод Квант» прийнято відповідачем у відповідності до закону.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах від 15.09.2016 ОСОБА_1 є власником 125 140, 00 іменних простих акції в документарній формі загальною номінальною вартістю 31 285, 00 грн., частка у СК - 0, 6570%.
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку прийнято рішення від 16.02.2016 №174 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Завод Квант» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Зі змісту вказаного рішення слідує, що Нацкомісією вирішено наступне:
1. Вважати за можливе виконання суб'єктом управління корпоративними правами держави стосовно пакету акцій, що належать державі у статутному капіталі ВАТ «Завод «Квант» (код за ЄДРПОУ 14309866) (далі - Емітент) та передані йому в управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 2012 року № 716 «Деякі питання управління Державним концерном «Укроборонпром» корпоративними правами держави (73,2784% простих іменних акцій Емітента) (далі - Суб'єкт) та іншими професійними учасниками депозитарної системи дій, пов'язаних з забезпеченням існування іменних цінних паперів Емітента у бездокументарній формі, а саме:
1) Суб'єктом:
- прийняття рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі (далі - Рішення);
- не пізніше 5 робочих днів від дати прийняття Рішення опублікування в офіційному друкованому виданні НКЦПФР та місцевій газеті повідомлення про прийняття Рішення.
Повідомлення про прийняття Рішення повинно містити:
реквізити емітента: повне та скорочене (за наявності) найменування згідно з установчими документами; код за ЄДРПОУ, місцезнаходження згідно з реєстраційними документами юридичної особи; адресу для поштових повідомлень; телефон, факс;
реквізити випуску іменних цінних паперів документарної форми існування, щодо якого прийнято Рішення (вид, тип цінних паперів; дані свідоцтва про реєстрацію випуску (дата реєстрації, орган, що видав свідоцтво, та реєстраційний номер випуску); міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (за наявності);
інформацію про те, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами в бездокументарній формі є обліковий запис на рахунку у цінних паперах власника в депозитарній установі, а документальним підтвердженням їх наявності на певний момент часу є виписка з цього рахунку в цінних паперах;
реквізити Центрального депозитарію, який буде обслуговувати випуск цінних паперів, щодо якого прийнято Рішення (найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження);
реквізити депозитарної установи, у якої емітент буде відкривати рахунки в цінних паперах власникам цінних паперів (найменування, місцезнаходження, телефони контактної особи, код за ЄДРПОУ; дані ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності депозитарної установи - номер ліцензії, дата видачі, орган, що видав ліцензію) (далі Депозитарна установа);
інформацію про потребу укладення власником цінних паперів договору про обслуговування рахунку в цінних паперах з Депозитарною установою (у разі відсутності такого договору).
Рішення оформлюється протоколом (наказом, розпорядженням) Суб'єкта, яке повинно містити:
реквізити емітента: повне та скорочене (за наявності) найменування згідно з установчими документами; код за ЄДРПОУ, місцезнаходження згідно з реєстраційними документами; адресу для поштових повідомлень; телефон, факс;
реквізити випуску іменних цінних паперів документарної форми існування, щодо якого прийнято Рішення (вид, тип цінних паперів; дані свідоцтва про реєстрацію випуску (дата реєстрації, орган, що видав свідоцтво, та реєстраційний номер випуску); міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (за наявності);
реквізити Центрального депозитарію, який буде обслуговувати випуск цінних паперів, щодо якого прийнято Рішення (найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження);
реквізити Депозитарної установи (найменування, місцезнаходження, телефони контактної особи, код за ЄДРПОУ; дані ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності депозитарної установи - номер ліцензії, дата видачі, орган, до видав ліцензію);
до дати прийняття Суб'єктом Рішення узгодження з уповноваженим органом Депозитарної установи питання щодо надання нею послуг із забезпечення існування цінних паперів випуску у бездокументарній формі (переведення цінних таперів випуску у бездокументарну форму існування) та подальшого обслуговування рахунків у цінних паперах випуску на підставі договору;
не пізніше 5 робочих днів від дати прийняття Рішення звернення до НКЦПФР для заміни свідоцтва про реєстрацію випуску іменних цінних паперів з документарної форми існування на свідоцтво про реєстрацію випуску іменних цінних паперів у бездокументарній формі;
не пізніше 3 робочих днів з дня отримання свідоцтва про реєстрацію випуску іменних цінних паперів у бездокументарній формі укладання договору про обслуговування випусків цінних паперів з Центральним депозитарієм цінних паперів та договору про обслуговування рахунків у цінних паперах власників з депозитарною установою;
не пізніше 3 робочих днів з дня укладання договору про обслуговування випусків цінних паперів з Центральним депозитарієм цінних паперів оформлення і депонування у Центральному депозитарії глобального сертифіката випуску цінних паперів згідно з отриманим свідоцтвом про реєстрацію випуску іменних цінних паперів у бездокументарній формі та надання йому:
розпорядження про депонування глобального сертифіката;
оформленого глобального сертифіката;
акта приймання-передавання глобального сертифіката;
копії свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів у бездокументарній формі, засвідченої нотаріально або НКЦПФР;
засвідченої Суб'єктом копії договору із Депозитарною установою про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників;
засвідченої Суб'єктом копії протоколу (наказу, розпорядження) Суб'єкта щодо прийнятого Рішення;
розпорядження про переведення випуску цінних паперів у бездокументарну форму існування;
розпорядження про передання Депозитарній установі документів системи реєстру власників іменних цінних паперів випуску, щодо якого прийнято Рішення:
не пізніше 1 робочого дня з дня укладання договору про обслуговування рахунків у цінних паперах власників з Депозитарною установою, надання їй:
заяви на відкриття рахунків у цінних паперах власникам, які були зареєстрованими особами в системі реєстру власників іменних цінних паперів, зазначених в отриманому Депозитарною установою від Центрального депозитарія реєстрі власників іменних цінних паперів;
розпорядження про зарахування прав на цінні папери у бездокументарній формі на рахунки у цінних паперах власників згідно з отриманим Депозитарною становою від Центрального депозитарія реєстром власників іменних цінних паперів.
Депозитарною установою та Центральним депозитарієм цінних паперів:
укладання відповідних договорів з Суб'єктом;
вчинення дій, здійснення яких відповідно до Положення про порядок убезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, утвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.01.2014 № 47, передбачено на підставі документів, що оформлюються та подаються Емітентом, - за оформленням та поданням Суб'єктом.
здійснення Емітентом після проведення загальних зборів та обрання органів Емітента:
переукладання договору про обслуговування випусків цінних паперів з Центральним депозитарієм;
переоформлення глобального сертифікату;
переукладання договору про обслуговування рахунків у цінних паперах власників з Депозитарною установою, у разі якщо в Депозитарній установі залишились рахунки у цінних паперах власників, які були відкриті Депозитарною становою на підставі договору про обслуговування рахунків у цінних паперах власників, укладеного Суб'єктом.
Вирішуючи спір суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України, серед іншого, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України №21-1115во10 від 10.04.2012, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень (аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України К/800/30785/13 від 01.10.2013).
В то же час, оспорюване рішення є актом індивідуальної дії, тобто цей акт стосуються конкретних осіб у сфері публічно-правових відносин та породжує конкретні адміністративно-правові відносини, обумовлені цим актом.
Обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є створення ним юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення (постанова ВАС України від 04.11.2010).
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
При цьому особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Поряд з цим, згідно рішення Верховного Суду від 19.03.2018 справа № 9901/414/18, провадження № П/9901//414/18 завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача.
Зі місту спірного рішення слідує, що останнє є актом індивідуальної дії.
Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
З вказаного слідує, що оскаржуваним рішенням встановлено права та обов'язки для третьої особи - 1.
Поміж тим, акціонерне товариство може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самими акціонерами товариства, учасниками якого вони є, органами чи іншими акціонерами цього товариства.
Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом. Водночас, права та інтереси фізичної особи - акціонера акціонерного товариства в аспекті господарських правовідносин, на які вказує позивач, не є тотожними правам та інтересам акціонерного товариства у спірних правовідносинах.
Водночас, суд звертає увагу, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Таким чином, на переконання суду, права та інтереси позивача спірним рішенням не порушено, оскільки останнє не встановлює для нього жодних прав та обов'язків.
Суд звертає увагу, що третьою особою - 1 не оспорюється в адміністративних судах спірне рішення. Доказів зворотнього суду не пред"явлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Суд зазначає, що ВАТ «Завод Квант» у порядку ч. 1 ст. 49 КАС України не вступив до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, хоча в контексті приписів КАС України не був позбавлений зазначеного права.
Таким чином, суд вважає, що оцінка спірного рішення по суті має надаватися судом у випадку оскарження останнього безпосередньо суб'єктом права та інтереси якого порушені останнім, тобто ВАТ «Завод Квант».
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи позивачем не доведено факту порушення особисто своїх прав чи інтересів та зважаючи на наведе вище в сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 30) відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя М.А. Бояринцева