31 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 497/1214/13-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Раца В.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
апелянта - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Болградського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання рішень протиправними та їх скасування, а також про зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнень (а.с. 196-197), просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії управління Пенсійного фонду України у Болградському районі щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 18 січня 2013 року за №3 (зі змінами згідно рішення від 29.03.2013 року №13);
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області від 25 грудня 2012 року (протокол №12) щодо відмови в підтвердженні стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах, в частині невизнання пільгового стажу за січень, квітень-травень, вересень-жовтень 1992 року, квітень, червень, вересень-жовтень 1993 року, листопад 1998 року, липень, вересень-жовтень 1999 року, квітень-травень, липень 2000 року;
- зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити з 27 листопада 2012 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позову зазначено про наявність права на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки є відпрацьований стаж на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, а також наявний загальний стаж роботи, який дає право на пільгову пенсію.
Справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій та, останньою постановою Болградського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними та скасував спірні рішення суб'єктів владних повноважень, проте відмовив в зобов'язальній частині позову.
Задовольняючи позовні вимоги, в частині визнання протиправними та скасування спірних рішень, суд першої інстанції виходив з того, що позивач працював трактористом-машиністом на різних підприємствах протягом усього робочого року, а тому невизнання спірних періодів роботи на цій посаді є протиправним та спростовується наданими позивачем доказами.
Відмовляючи в задоволенні іншої частини позову, суд першої інстанції вважав, що у ОСОБА_1 відсутній загальний страховий стаж роботи у розмірі, необхідному для призначення пенсії на момент звернення з відповідною заявою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині відмови в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити, в цій частині, нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Так, апелянт зазначає, що докази, які містяться в матеріалах справи і яким судом першої інстанції безпідставно не надано оцінку, свідчать про наявність у нього необхідного загального стажу роботи, передбаченого п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало відзив, в якому зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Так, вказаний суб'єкт владних повноважень вважає, що у позивача відсутній загальний стаж роботи, який, відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», дає право на призначення пільгової пенсії.
Апелянт в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.
Інші учасники справи належним чином сповіщені про дату, час та місце розгляду справи, просили розгляд справи провести без участі їх представників.
Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, додержання норм матеріального та процесуального права, провівши аналіз доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи, що встановлені судом першої та апеляційної інстанцій свідчать про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно записів у трудовій книжці колгоспника за №67, заведеної 02.03.1971 року в колгоспі ім. Кірова, розпочав роботу рядовим, а в період з 1973 року по 06 березня 2000 року працював трактористом. Пільговий стаж позивача на цій посаді складає 20 років 22 дні.
Поряд з цим, загальний стаж роботи позивача, визначений органами Пенсійного фонду, складає 22 роки 6 місяців 22 дні.
Пенсійний фонд, визначаючи загальний стаж роботи позивача, керувався його трудовою книжкою та вважав, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховують його стаж роботи за фактичною тривалістю.
Однак, згідно розрахунку стажу, наданого позивачем, та копій індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (а.с.198-203) загальний стаж роботи позивача становить 25 років 2 місяці 16 днів. В цей період входить також і військова служба (2 роки 9 днів).
На підставі наявного загального та пільгового стажу, 27 листопада 2012 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у Болградському районі Одеської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (протокол №12 від 25 грудня 2012 року) ОСОБА_1 було підтверджено періоди роботи на посаді тракториста-машиніста з 01.01.1973 року по 11.05.1975 року та з 21.05.1977 року по 31.05.2003 року, за виключенням місяців у 1992, 1993, 1998 та 2000 роках де за одним трактором закріплено два тракториста (а.с. 12).
Рішенням Комісії для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення УПФУ у Болградському районі №3 від 18.01.2013 року (в яке було внесено зміни рішенням цієї ж комісії № 13 від 29.03.2013 року) ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю страхового та пільгового стажу, передбаченого п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яке було прийнято на підставі попереднього рішення, оскільки за даними первинних документів за трактором було закріплено два трактористи (а.с.10, 11).
Колегія суддів бажає звернути увагу на те, що рішенням Вищого адміністративного суду від 11.04.2017 р. встановлений факт наявності у позивача пільгового стажу в кількості 20 років 22 днів та зазначено з цього приводу, що відмова відповідача зарахувати позивачу спірні періоди роботи трактористом - машиністом є протиправною і не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки останнім не передбачено неможливість зарахування періодів роботи тракториста - машиніста через закріплення декількох працівників за одним трактором.
Судом першої інстанції, при прийнятті рішення у даній справі, був врахований висновок касаційного суду та правомірно скасовані спірні рішення суб'єктів владних повноважень.
Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії, не надавши відповідну оцінку доказам, які ним були надані на підтвердження наявності загального страхового стажу роботи.
Так, відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній посаді.
Згідно зі ст. 62 Закону №1788 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання норми Закону № 1788 Кабінет Міністрів України своєю постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з пунктом 1 даного Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем доведено та рішеннями судів встановлено, що позивач має необхідний пільговий стаж для призначення пільгової пенсії.
Апеляційна скарга стосується лише зобов'язальної частини позову про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд першої інстанції вважав, що для призначення пенсії ОСОБА_1 не вистачає загального стажу роботи, передбаченого п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (25 років).
Колегія суддів, спростовуючи дану позицію суду першої інстанції, виходить з наступного.
Представником позивача надано розрахунок пільгового стажу, необхідного для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та копію індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) (а.с.198-203).
Згідно даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1, його стаж у період з 1998 року по 2003 роки є значно більший ніж стаж, зазначений у трудовій книжці.
Так, відповідно до вказаних відомостей у 1998 році позивач відпрацював 180 днів у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Оріхівка», у 1999 році 282 днів, у 2000 році 181 днів, у 2001 році 165 днів, частина з яких на підприємстві «Технолог», у 2002 році 238 днів, у 2003 році 88 днів.
Оскільки з заробітку позивача, який він отримував на вказаних роботах відраховувались страхові внески, даний період роботи необхідно зарахувати до загального стажу.
Таким чином, у підсумку, згідно наданого розрахунку та вказаних відомостей, загальний стаж позивача складає 25 років 2 місяці та 16 днів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає підтвердженим факт наявності у позивача загального стажу в розмірі 25 років 2 місяці 16 днів з урахуванням військової служб в кількості 2 років та 9 днів.
Відповідно до ч. ч.1, 4 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову.
Також колегія суддів вважає за необхідним вирішити питання щодо судових витрат понесених позивачем.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та те, що позивачем при поданні позову та апеляційної скарги було сплачено судовий збір на загальну суму 286,78 грн., що підтверджується квитанціями (а.с. 1, 221), суд апеляційної інстанції при задоволенні позову вважає за необхідним стягнути дану суму судового збору з бюджетних асигнувань Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на користь ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову Болградського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про зобов'язання призначити з 27 листопада 2012 року пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в частині розподілу судових витрат.
Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, яким зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити з 27 листопада 2012 року ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В іншій частині постанову Болградського районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року - залишити без змін.
Стягнути з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код за ЄДРПОУ 37743414) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати в сумі 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 78 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Повне судове рішення складено 01.06.2018 року.