Справа: № 22-а-34830/08 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"22" грудня 2009 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Усенка В.Г.,
Зайцева М.П.,
при секретарі: Шевчук К.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 11 вересня 2008 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 11 вересня 2008 року позов задоволено: визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на користь ОСОБА_3 2171, 25 грн. заборгованості з щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липень по вересень 2007 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду із вимогами про визнання неправомірними дій Відповідача щодо невиплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2007 році, стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі в сумі 2171, 25 гривень та зобов'язання в подальшому здійснювати виплату допомоги на дитину в повному обсязі.
Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач є матір'ю малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1. Догляд за дитиною здійснюється позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів бере до уваги наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, пунктом 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фактично змінено положення Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Як встановлено колегією суддів, відповідачем грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку була виплачена позивачу у 2007 році у розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Беручи до уваги те, що бюджетний період для всіх бюджетів становить рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня цього ж року, а позивачу у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку виплачена з липня по грудень 2007 року, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог щодо виплати допомоги позивачу за період з липня 2007 року по грудень 2007 року, виходячи з її розміру, встановленого Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 11 вересня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя:
Судді:
Повний текст виготовлено: 25.12.2009 року