Ухвала
23 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 459/1660/17
провадження № 61-341ск17
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства ОСОБА_1, поданою ОСОБА_2, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 9 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 листопада 2017 року у справі за позовом Фермерського господарства ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
2 грудня 2017 року подана касаційна скарга Фермерського господарства ОСОБА_1, підписана ОСОБА_2, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 9 серпня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 20 листопада
2017 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 2 січня 2018 року касаційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_1, подану ОСОБА_2, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 9 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області
від 20 листопада 2017 рокузалишено без руху для надання доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2як адвоката здійснювати представництво інтересів Фермерського господарства ОСОБА_1.
На виконання вимог ухвали від 2 січня 2018 року ОСОБА_2 направлено лист, в якому він просить продовжити строк виконання ухвали від 2 січня 2018 року, роз'яснити причини невиконання статей 8, 55 Конституції України та вирішити питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо тлумачення статей 8, 55 Конституції України як правової підстави для звернення з касаційною скаргою.
Згідно зі статтею 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до підпункту «б» пункту 16 Закону України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» розділ ХV «Перехідні положення» Конституції України доповнено пунктом 161, згідно з яким з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (підпункт 11).
Вказаний Закон набрав чинності 30 вересня 2016 року.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що провадження у справі розпочато у червні 2017 року.
Отже, у даній справі представництво заявника у Верховному Суді може здійснювати виключно адвокат.
Твердження ОСОБА_2 про те, що він має право представляти інтереси заявника відповідно до статей 8, 55 Конституції України відхиляються судом, так як питання представництва іншої особи в суді та винятки щодо представництва визначені статтею 1312 Конституції України, яка була чинною як на час відкриття провадження у справі, так і на час подання касаційної скарги.
Така вимога щодо представництва не обмежує конституційні гарантії судового захисту прав та інтересів Фермерського господарства ОСОБА_1. Посилання ОСОБА_2 на порушення його прав, визначених статтями 8, 55 Конституції України, є наслідком помилкового ототожнення прав особи на судовий захист та прав представника цієї особи як такого.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Встановлення національним законодавством вимог щодо професійного правового представництва у судових справах не є обмеженням у праві на доступ до суду, яке гарантується Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не позбавляють особисто заявника, як учасника справи, можливості реалізувати право касаційного оскарження або скористатися професійною правничою допомогою.
Касаційний суд звертає увагу заявника на те, що питання здійснення представництва прямо врегульовано статтею 1312 та підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, а питання тлумачення статті 55 Конституції України вирішено рішеннями Конституційного Суду України, зокрема рішеннями № 9-зп від 25 грудня 1997 року і № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року.
Заявником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 2 січня 2018 року
не подано документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2як адвоката здійснювати представництво інтересів Фермерського господарства ОСОБА_1 і заявлено клопотання про продовження строку виконання ухвали від 2 січня 2018 року,
яке, з урахуванням змісту цієї ухвали, суд задовольняє.
Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про
що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_2 про продовження процесуального строку усунення недоліку, зазначеного в ухвалі Верховного Суду від 2 січня
2018 року, задовольнити.
Продовжити заявнику встановлений судом процесуальний строк для надання доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог ухвали від 2 січня
2018 року щодо надання документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як адвоката здійснювати представництво інтересів Фермерського господарства ОСОБА_1скарга вважатиметься неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко