"22" грудня 2009 р. Справа № 8/174/09
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лавренюк О.Т.
суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Кубік О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гайдаржи Є.О., дов. б/н від 15.09.2009 р.
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „М.С.Л.” (далі по тексту -ТОВ „М.С.Л.”)
на рішення господарського суду Миколаївської області від 12.10.2009 р.
по справі № 8/174/09
за позовом ТОВ „М.С.Л.”
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту -СПД-ФО ОСОБА_2.)
про стягнення 106 893,32 грн.
02.06.2009 р. ТОВ „М.С.Л.” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до СПД-ФО ОСОБА_2 про стягнення 106 893,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ „М.С.Л.” вказало, що 01.01.2005 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 94 купівлі-продажу лотерейних білетів, предметом якого є придбання Покупцем (Відповідачем) у Оператора (Позивача) білетів державних лотерей (ставок в електронні державні лотереї) з метою подальшої їх реалізації (розповсюдження) та сплатою їх вартості, зменшеної на суму знижки (7%) протягом 1 тижня з моменту підписання накладних приймання-передачі товару або набуття права власності на ставки.
В результаті систематичного порушення Відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати вартості придбаних лотерейних білетів у Відповідача утворилась сума заборгованості за реалізовані лотерейні білети у розмірі 78 487,08 грн.
При цьому Позивач посилається на витратні накладні, за якими Відповідач одержала лотерейні білети, за період з 04.01.2008 р. по 31.01.2008 р. на суму 118 800,00 грн.
Частину заборгованості у розмірі 71 000,00 грн. та 21 500,00 грн., Відповідач сплатила, залишок боргу за січень 2008 року склав 1186,93 грн., що з урахуванням боргу попереднього періоду (92 477,25 грн.) склало 93 664,18 грн.
05.02.2008 р. Відповідач частково суму боргу у розмірі 15 177,00 грн. сплатила, борг у розмірі 78 487,18 грн. не сплатила, що зумовило звернення до суду з позовом про стягнення суми основного боргу, пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, інфляційних витрат, 3% річних.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.10.2009 р. по справі № 8/174/09 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) в задоволенні позову відмовлено з посиланням на недоведеність існування боргу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ „М.С.Л.” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області, прийняти рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача надав відзив на апеляційну, в якому просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, в судові засідання відповідач не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
За згодою представника позивача в судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Звертаючись з позовом, Позивач вказав, що Відповідач на підставі Договору № 94 від 01.01.2005 р. в січні 2008 року отримала від Позивача 24400 штук лотерейних білетів на загальну суму 118 800,00 грн.
09.01.2008 р. та 12.01.2008 р. за одержані в січні 2008 року лотерейні білети Відповідач сплатила позивачу відповідно 71 000,00 грн. та 21 500,00 грн., а всього 92500,00 грн. і сума заборгованості за січень 2008 року склала 1186,93 грн.
Крім того, Позивач вказав, що існує борг попереднього періоду у розмірі 78487,18 грн., не зазначаючи в позовній заяві період за який виник борг, на підставі яких видаткових накладних.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції, представник позивача стверджував, що борг виник за період з 04.01.2006 р. по 31.01.2006 р., однак уточненої позовної заяви не надавав.
В обґрунтування позову Позивач послався на витратні накладні за січень 2008 року та в обґрунтування усних тверджень на витратні накладні за період з 04.01.2006 р.
Відповідач в суді першої інстанції позов не визнала, посилаючись на відсутність боргу перед Позивачем.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову вказав, що дійсно 01.01.2005 р. між сторонами було укладено Договір № 94 купівлі-продажу лотерейних білетів (ставок) за умовами якого Позивач зобов'язався своєчасно продавати відповідачу у необхідній кількості білети лотерей згідно з заявками відповідача та встановленими сторонами лімітами, а Відповідач зобов'язався придбати білети державних лотерей з метою подальшої їх реалізації та сплачувати позивачу їх вартість протягом одного тижня з моменту підписання сторонами накладних приймання-передачі.
Відповідно до п.2.1.6 Договору позивач зобов'язався виплачувати Відповідачу виграші за виграшними білетами (ставками).
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що за умови викупу Покупцем одноразово більше 100 лотерейних білетів однієї миттєвої лотереї або більше 100 лотерейних білетів (ставок) тиражної лотереї одноразово на один тираж, Покупець одержує знижку в розмірі 7% вартості лотерейних білетів, визначеної умовами проведення лотереї.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язується сплатити вартість придбаних лотерейних білетів протягом одного тижня з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару та зобов'язується сплатити вартість придбаних ставок також протягом одного тижня з моменту набуття права власності на ставки.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що у разі затримки сплати вартості лотерейних білетів (ставок) позивачу, відповідач сплачує пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.
За поясненнями позивача в період з 04.01.2006 р. по 31.01.2008 р. відповідач одержав від позивача лотерейні білети на загальну суму 2 525 908,00 грн.
Згідно з витратними та прибутковими накладними, виписками банку та прибутковими ордерами за період з 04.01.2006 р. по 31.01.2008 р. позивач продав відповідачу лотерейні білети на загальну суму 2 525 908,00 грн. Відповідач повернула білети на суму 466 988,00 грн. та сплатила за білети 1 733 326,80 грн. і, таким чином борг відповідача повинен складати 325 593,00 грн. без врахування суми виплачених виграшів, 7% від суми реалізації.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в підтвердження своїх вимог позивач надав витратні накладні на загальну суму 359 553,00 грн. (т. 1, а.с. 60, 84, 129-133, 156-160, 164, 165, 174, 189, 195, 196, 212, 213, 217, 219, 226-232, 236-239) та прибуткові накладні на суму 68 500,00 грн. (т. 1, а.с. 65, 111, 135, 152, 178, 179, 185, 186, 193, 200, 201, 223, 233, 234, 239, 240), які не підписані відповідачем і не можуть бути належними доказами отримання відповідачем лотерейних білетів та існування боргу.
Наданий позивачем розрахунок боргу (т. 1, а.с. 387-392) суд першої інстанції до уваги не прийняв, оскільки з нього не вбачається, що станом на лютий 2008 року борг відповідача складає 78 487,08 грн. Не прийнято судом першої інстанції до уваги і посилання позивача на відомість розповсюджувача (т. 1, а.с. 18) з підписом відповідача про згоду з боргом, оскільки відповідач заперечив існування боргу.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи наявність боргу не доведена.
Також суд першої інстанції вказав, що позивач не довів розмір та існування сум виплаченої відповідачу винагороди (7%) та виплачених виграшів,оскільки відомості розповюджувача (т. 1, а.с. 56, 64, 72, 79, 86, 93, 134, 142, 151, 166, 177, 207, 216, 225, 235), за якими можливо було відстежити виплачені суми, не підписані жодною із сторін, а тому не можуть бути належними доказами.
Не спростоване викладене і під час розгляду апеляційної скарги, і тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені позову.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта на умисні дії менеджера відповідача, на невиконання ним своїх обов'язків, що призвело до непідписання більшості витратних накладних безпідставні, не підтверджені будь-якими доказами і до уваги не приймаються.
Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та додаткового правового аналізу не потребують.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржене рішення повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку наданим документам справи, порушень матеріального та процесуального права і тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 12.10.2009 р. по справі № 8/174/09 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „М.С.Л.” -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева