Справа: № 22-а-38033/08 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.
Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.
Іменем України
"19" листопада 2009 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ізмайлової Т.Л.
суддів Умнової О.В., Шостака О.О.
при секретарі Тарадайко Е.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Івушка» відкритого акціонерного товариства «ЧеЗаРа» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Івушка» відкритого акціонерного товариства «ЧеЗаРа» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ДП «Івушка» ВАТ «ЧеЗаРа» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.10.2007 року № 0015601510/3, № 0015591510/3, № 008181510/3, № 0015581510/0, № 0008161510/0, № 0015571510/3, № 0008151510/3, № 0015561510/3 та від 20.04.2007 № 008141510/0.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДП «Івушка» ВАТ «ЧеЗаРа» подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції ряду норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові були здійснені невиїзні документальні перевірки ДП «Івушка» ВАТ «ЧеЗаРа» з питання своєчасності сплати податку на прибуток за 2005-2006 роки. За результатами перевірки складено акти № 120/15-125 від 06.04.2007 року та № 122/15-125 від 06.04.2007 року, згідно до яких встановлені порушення п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-111) .
На підставі акту перевірки № 120/15-125 від 06.04.2007 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0015581510/0, № 0008161510/0, № 0015571510/0, № 0008151510/0, № 0015561510/0, № 008141510/0.
На підставі акту перевірки № 122/15-125 від 06.04.2007 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0015601510/0, № 008181510 \0, № 0015591510/0.
Не погоджуючись з винесеними повідомленнями-рішеннями, позивач направив до ДПІ у м. Чернігові первинну скаргу.
Рішенням ДПІ у м. Чернігові № 10479/10/21-008 від 22.05.2007 року податкові повідомлення-рішення № 0008141510/0, № 0008151510/0, № 000816161510/0, № 0008181510/0 залишені без змін, а скарга без задоволення.
Рішенням ДПА в Чернігівській області № 1493/10/25-020 від 26.07.2007 року скарга ДП «Івушка» ВАТ «ЧеЗаРа» задоволена частково, а податкове повідомлення-рішення від 20.04.2007 року № 008141510/0 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3987,26 грн. та 294,30 грн. скасоване.
На підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-111 було збільшено штрафні (фінансові) санкції по частині прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається в Україні на суму 735,75 грн. ( по ставці 50%), по податку на прибуток - на суму 2912,66 грн. (20%) і 26923,52 грн. (по ставці 50%).
Рішенням ДПА України № 93/6/25-0215 від 27.07.2007 року про результати розгляду повторної скарги, податкові повідомлення-рішення залишено без змін з урахуванням рішення ДПА в Чернігівській області.
За результатами розгляду скарг були прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 03.10.2007 року № 0015561510/3, № 0008151510/3, № 0015571510/3, № 0008161510/3, № 0015581510/3 по податку на прибуток та № 0015591510/3, № 0008181510/3, № 0015601510/3 по частині прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається в Україні.
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень діяв в межах своєї компетенції та на підставі діючого чинного законодавства, а несвоєчасність сплати позивачем податкових зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Що стосується позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, щодо сплати штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із Законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного Банку України.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181-111, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними п.п. «а»-«в» п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-111 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 30 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відстотків погашеної суми податкового боргу.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта про те, що він неодноразово звертався до відповідача з проханням зарахувати недоїмку з податку на прибуток за рахунок переплати по податку на додану вартість, оскільки дане питання не стосується предмету данного спору.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20.04.2007 року № 008141510/0, то згідно рішення ДПА в Чернігівській області про результати розгляду повторної скарги, воно в частині застосування штрафної санкції у сумі 3987,26 грн. скасоване, а в частині застосування штрафної санкції у сумі 40 грн. залишено без змін.
Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.10.2007 року № 0015561510/3, № 0008151510/3, № 0015571510/3, № 0008161510/3, № 0015581510/3, оскільки несвоєчасність сплати податкового зобов'язання позивачем підтверджується актом перевірки № 120/15-125 від 06.04.2007 року та платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.10.2007 року № 0015591510/3, № 0008181510/3, № 0015601510/3 про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату частини прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається в Україні то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році» № 50 від 15.01.2005 року передбачена сплата частини прибутку (доходу) суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) та їх дочірніми підприємствами у розмірі 15 % чистого прибутку (доходу) розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні засновником Дочірнього підприємства «Івушка» є Відкрите акціонерне товариство «ЧеЗаРа» у статутному фонді якого державі належать частки (акції, паї), а тому позивач являється платником вище згаданого платежу, а отже і нарахування як самого платежу так і, відповідно, штрафних санкцій по його сплаті є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Івушка» відкритого акціонерного товариства «ЧеЗаРа» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Івушка» відкритого акціонерного товариства «ЧеЗаРа» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Івушка» відкритого акціонерного товариства «ЧеЗаРа» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.11.2009 року.