справа № 2а-7834/09/0670
категорія 2.11.1
11 грудня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М.,
при секретарі - Чудовській Ю.Ф.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Кузнецової О.Г.
Телічко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Житомирському районі
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому вказав, що з 23.10.2009 р. по 10.11.2009 року працівниками ДПІ у Житомирському районі було проведено документальну перевірку його фінансово-господарської діяльності. За результатами перевірки було складено акт № 1878/17-02, в якому було зазначено, що в порушення пп. 7.4.1, пп.7.4.3.п.7.4 , 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" позивачем було завищено податковий кредит. На підставі акту перевірки 13.11.09 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 001663/17-02, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113464 грн.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним і просить його скасувати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, свою позицію обґрунтували тим, що ним податковий кредит був сформований правильно, відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість".
Представники відповідача позов не визнали, вважають його безпідставним, просять відмовити в задоволенні позову. Надали свої заперечення проти заявлених позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 23.10.2009 р. по 10.11.2009 року працівниками ДПІ у Житомирському районі було проведено документальну перевірку фінансово-господарської діяльності приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 1878/17-02 (надалі - акт перевірки).
Згідно висновку вказаного акта перевірки Позивачем порушено:
- пп.7.4.1 п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7, ст.7 Закону “Про ПДВ”, внаслідок чого безпідставно завищений податковий кредит за квітень 2007 року в сумі 130791,80 грн. - підприємцем до податкового кредиту включено суму ПДВ , який він сплатив при придбанні магазину 12 квітня 2007 року.
За висновками акта перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яке позивачем оспорюється.
Податковим повідомленням-рішенням № 001663/17-02 від 13.11.2009 року Позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 75643 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 37821 грн., а всього на загальну суму 113464 грн.
Підставою для прийняття вказаного рішення став висновок Відповідача про недотримання Позивачем вимог п.п.7.4.1 п.п.7.7.1 ст.7 Закону “Про ПДВ”.
Вказані висновки податкового органу є безпідставними виходячи з наступного.
Позивач є платником податків з доходу фізичних осіб від найманих працівників, єдиного податку та податку на додану вартість/свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ № 100111320 від 6.05.2006 року/.
12.04.2007 року між ПП ОСОБА_1 та відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської Ради був укладений договір купівлі-продажу приміщення за адресою : м. Житомир вул.Котовського,105-а за 653959 грн. Була видана податкова накладна № 18 від 12.04.2007 року. Кошти позивачем сплачені.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону “Про ПДВ”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Виписана відділом по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської Ради податкова накладна відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону “Про ПДВ”, що не заперечується Відповідачем та підтверджується актом перевірки, а тому будь-які підстави для донарахування ПДВ у Відповідача були відсутні.
Доводи представників відповідача щодо позивач як платник єдиного податку не мав права на формування податкового кредиту спростовується тим, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 року передбачено, що платниками податку на додану вартість мають право бути також суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи. У разі коли суб'єкт малого підприємництва - фізична особа приймає рішення бути платником податку на додану вартість, на нього поширюється дія Закону України " Про податок на додану вартість". Таким чином позивач правомірно відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену ним при придбанні приміщення у відділу по управлінню та приватизації комунального майна Житомирської міської Ради.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, на думку суду, відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а тому податкове повідомлення-рішення № 001663/17-02 від 13.11.2009 року слід визнати нечинним і скасувати.
Суд не розглядає окрему позовну вимогу позивача щодо визнання неправомірними дій ДПІ у м. Житомирі стосовно встановлення завищення позивачем податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2007 року та зменшення суми ПДВ , так як ця вимога фактично і полягала у визнанні нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З врахуванням наведеного, на підставі Закону України " Про податок на додану вартість", Постанови Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 року, ст.86, 158-162 КАС України суд,-
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Житомирському районі № 001663/17-02 від 13.11.2009 року.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: 16 грудня 2009 р.