Справа № 819/182/18
16 травня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Заблоцька І.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" до Тернопільської міської ради (Управління державної реєстрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Руна-Інкам» (надалі позивач, ТОВ «Руна-Інкам») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської міської ради (надалі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради від 29 грудня 2017 року, індексний номер 39047495, про державну реєстрацію припинення права комунальної власності на земельну ділянку з реєстраційним номером 1377691061101, що розташована: Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. 15 квітня, земельна ділянка 2е, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:05:008:0049, за суб'єктом: Тернопільська міська рада, податковий номер 34334305, зобов'язати Тернопільську міську раду через Управління державної реєстрації поновити відповідний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з реєстраційним номером 1377691061101, що розташована : Тернопільська область., м. Тернопіль, вул.15 квітня, земельна ділянка 2е, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:05:008:0049, за суб'єктом: Тернопільська міська рада, податковий номер 34334305.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначене на 01 березня 2018 року о 11:00 год. 01 березня 2018 року у підготовчому судовому засіданні відкладено розгляд справи до 22.03.208 року о 12:00 год. 22 березня 2018 року у судовому засіданні закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 19.04.2018 року о 09:30 год. 19 квітня 2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 16 травня 2018 року о 12:00 год.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі. Вказав, що законодавством не передбачено юридичної можливості органам місцевого самоврядування відмовлятися від права комунальної власності на землю. Пояснив, що в порушення п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором не було встановлено відповідності поданих документів вимогам законодавства для прийняття оскаржуваного рішення, а також в оскаржуваному рішенні не вказано правової підстави для його прийняття. Зазначив, що оскаржуване рішення державного реєстратора порушує майнові права (майно) та інтереси ТОВ «Руна-Інкам», як правомірні очікування на отримання в оренду земельної ділянки для обслуговування та реконструкції власного нерухомого майна. Пояснив, що на підставі рішення про державну реєстрацію припинення права комунальної власності на землю, були видалені відомості з Державного реєстру прав про реєстрацію права власності. З цього моменту спірна земельна ділянка не може виступати об'єктом цивільних прав, а дана обставина формує юридичні перешкоди у переданні її в оренду ТОВ «Руна-Інкам» для обслуговування власного нерухомого майна та його реконструкції. Додатково пояснив, що власником земельної ділянки виступає орган місцевого самоврядування - Тернопільська міська рада, і лише за її рішенням може бути припинено право власності. Звернув увагу суду, що без укладення договору оренди землі та реєстрації речового права користування земельною ділянкою в Державному реєстрі прав ТОВ «Руна-Інкам» позбавляється правових підстав завершити будівництво власного нерухомого майна шляхом його реконструкції.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Пояснив, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства а саме: ч.3 ст.10 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.18, 76 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укераїни від 25 грудня 2015 року № 1127. Вважає, що розроблення проекту землеустрою, який не затверджений у встановленому законом порядку, не є кінцевим вирішенням питання про надання земельної ділянки у користування чи власність. Зазначив, що у зв'язку з відсутністю підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав за результатом розгляду заяви про державну реєстрації припинення права власності державним реєстратором відповідно до пункту 5 частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було правомірно прийнято рішення про державну реєстрацію припинення права власності. Пояснив, що твердження представника позивача про те, що оскаржуване рішення державного реєстратора порушує його майнові права (майно) та інтереси щодо отримання в оренду земельної ділянки в майбутньому, спростовується нормами чинного законодавства, а також тим, що дане рішення не породжує правових наслідків для позивача, оскільки рішення державного реєстратора про припинення державної реєстрації права власності на земельну ділянку стосується Тернопільської міської ради, а не позивача.
Заслухавши у судовому засіданні представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступні факти.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №56982488 від 08.04.2016 року, ТОВ «Руна-Інкам» належить на праві приватної власності об'єкт незавершеного будівництва по вул.15 квітня, 2е в місті Тернопіль.
Заявою від 26 квітня 2016 року позивач звернувся до Міського голови м.Тернополя про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,1174 га для обслуговування (будівництва) незавершеної будівлі, торгового закладу з реконструкції торгово-побутового приміщення за адресою Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.15 квітня, 2е.
Рішенням Тернопільської міської ради за №7/11/131 від 19.08.2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1174 га за адресою вул.15 квітня, 2е ТОВ «Руна-Інкам» надано дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,1174 га в оренду терміном на десять років для будівництва та обслуговування незавершеної будівлі торгового закладу з реконструкцією під торгово-побутові приміщення вул.15 квітня, 2е в м.Тернополі, а також зобов'язано товариство у шестимісячний термін подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на розгляд міської ради.
Крім того, Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 листопада 2017 року визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради №7/11/131 від 19 серпня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1174 га за адресою вул.15 квітня, 2 е, м. Тернопіль, в оренду на десять років для будівництва та обслуговування незавершеної будівлі торгового закладу з реконструкцією під торгово-побутові приміщення. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна-Інкам» задоволено, Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 листопада 2017 року у справі №607/9038/17 скасовано, та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
У відповідності до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Землевпорядною організацією ПП «Тернопільський край» на замовлення ТОВ «Руна-Інкам» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (комунальна для будівництва та обслуговування незавершеної будівлі торгового закладу з реконструкцією під торгово-побутові приміщення) за адресою м.Тернопіль, вул.15 квітня, 2е.
Позивач заявою від 29 червня 2016 року звернувся до Міського голови м. Тернополя з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0938 га для обслуговування та будівництва незавершеної будівлі торгового закладу з реконструкцією за адресою вул.15 квітня, 2е, Тернопіль.
Виконавчим комітетом Тернопільської міської у листі від 24 жовтня 2016 року №2933/08 повідомлено позивача, що підготовлено проект рішення міської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0938 га за адресою вул.15 квітня, 2е, ТОВ «Руна - Інкам» на відповідні погодження та розгляд сесії міської ради у встановленому законодавством порядку. Однак, на момент вирішення спору по суті, позивачем те надано, а судом не здобуто належних та допустимих доказів про затвердження даного Проекту землеустрою.
Судом встановлено, що згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.10.2017 року, індексний номер 100259634, на підставі рішення про державну реєстрацію права про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 жовтня 2017 року №37553025, право комунальної власності за земельною ділянкою 0,0938 га за адресою Тернопільська область, м. Тернопіль, вул.15 квітня, земельна ділянка 2е, зареєстровано за Тернопільською міською радою
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 Тернопільської міської ради від 29 грудня 2017 року проведено державну реєстрацію припинення права власності, форма власності: комунальна на земельну ділянку з реєстраційним номером 1377691061101, що розташована Тернопільська область, м. Тернопіль, вул.15 квітня, земельна ділянка 2е, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:05:008:0049, за суб'єктом: Тернопільська міська рада, податковий номер 34334305.
Не погодившись з даним рішенням ТзОВ " Руна-Інкам" звернулося до суду за захистом, на його думку, правомірно очікуваних прав на земельну ділянку.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (надалі Закон № 280/97), сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. У контексті п.34 ч.1ст.26 Закону України №280/97, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.
Повноваження державного реєстратора визначені статтею 10 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-ІУ (надалі Закон №1952), відповідно до пунктів 1 та 2 частини 3 якої, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.18 Закону №1952, в порядку проведення державної реєстрації прав обов'язковою є перевірка документів на наявність підстав прийняття відповідних рішень.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону №1952, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини 3 статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 01 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.
У відповідності до частини 1 статті 24 Закону №1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
Водночас, відповідно до вимог частини 5 статті 24 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відмова в державній реєстрації з підстав, не передбачених частиною першої цієї статті, заборонена.
Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону №1952, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У відповідності до статті 28 Закону №1952, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.
З огляду на ст. 28 Закону №1952, наявність чи відсутність реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку в Державному реєстрі не впливає на прийняття рішення органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду).
Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі Порядок №1127). Пунктами 6 та 7 Порядку №1127 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації.
При цьому, пунктом 76 Порядку №1127, для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав). Даний перелік є вичерпним та не підлягає широкому трактуванню, подання інших документів, на думку суду, не передбачено.
Суд вважає, що оскільки Тернопільська міська рада звернулася лише із заявою про державну реєстрацію припинення права власності на земельну ділянку, подані для цього документи відповідають чинному законодавству України, з врахуванням того, що дана земельна ділянка вже зареєстрована в Державному реєстрі прав.
Із системного аналізу ст.123 Земельного кодексу України вбачається, що відсутні передумови обов'язкової реєстрації в Державному реєстрі права комунальної власності на земельну ділянку на час прийняття відповідного рішення про надання її особі.
З огляду на ст. 2 КАС України, здійснення адміністративного судочинства передбачає гарантування дотримання прав та вимог чинного законодавства України, зокрема у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що оскаржуване рішення державного реєстратора є порушенням прав та інтересів позивача у формі правомірних очікувань, так як у майбутньому позивач не зможе отримати земельну ділянку для будівництва та обслуговування незавершеної будівлі торгового закладу з реконструкцією під торгово-побутове приміщення, оскільки суд захищає реальні порушення прав та інтересів, а не ілюзорні порушення, які будуються на припущеннях порушення у майбутньому.
При вирішенні спору по суті, суд не приймає до уваги наявність у позивача не затвердженого у встановленому законом порядку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише початковим та обов'язковим етапом у визначеному чинним законодавством порядку передачі земельної ділянки у власність чи користування, який надає право особі звернутися до відповідних органів для виконання робіт з розроблення проекту землеустрою. Таким чином, наявність самого рішення Тернопільської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не затвердженого у законному порядку даного проекту, не має наслідком та не породжує для ТОВ «Руна-Інкам» жодних прав на землю, в тому числі на отримання земельної ділянки.
Суд зазначає, що погодження розробленого проекту землеустрою та надання відповідних висновків також не є кінцевим етапом у передачі земельної ділянки у власність чи користування, оскільки, виходячи з норм чинного законодавства України, питання щодо передачі земельної ділянки у власність чи користування вирішуються на пленарних засіданнях відповідних сільських, селищних та міських рад, що у свою чергу кореспондує праву відповідній сільській селищній, міській раді на затвердження розробленого та погодженого проекту землеустрою.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, з огляду на те, що спірне рішення державного реєстратора прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства України, а також не породжує правових наслідків для позивача, в тому числі не порушує його права та охоронювані законом інтереси, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна-Інкам» до задоволення не підлягають.
Зі змісту ст.139 КАС України вбачається, що у випадку відмови у задоволенні позову понесені витрати позивача не відшкодовуються.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Руна-Інкам" до Тернопільської міської ради (Управління державної реєстрації) про визнання протиправним та скасування рішенння, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 травня 2018 року.
Головуючий суддя Дерех Н.В.
копія вірна
Суддя Дерех Н.В.