24 травня 2018 року м. Рівне №817/344/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГолови військової лікарської комісії ОСОБА_2, Заступника голови Рівненської районної державної адміністрації ОСОБА_3, Начальника відділу охорони здоров'я Рівненської районної державної адміністрації ОСОБА_4
про визнання дій незаконними і невідповідними правовим актам вищої юридичної сили,, зобов'язання вчинити певні дії,
22.05.2018 представником позивача ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5Г.) подано заяву про відвід судді Жуковській Л.А.
Заява обґрунтована тим, що 31.10.2017 при ознайомленні з матеріалами справи стороною позивача встановлено, що судом без оголошення в судовому засіданні, долучено висновки трьох лікарів: хірурга, травматолога і стоматолога. А тому суд, в супереч вимогам ч. 3 ст. 143 КАС України, позбавив позивача ставити питання та висловлювати свою думку щодо достовірності поданих доказів. Також, в судовому засіданні від 14.12.2017 розглядалося клопотання позивача від 07.11.2017 про витребування доказів, оскільки судом долучено лише висновки трьох лікарів: хірурга, травматолога і стоматолога. Відсутні висновки дерматолога, невропатолога, психіатра, офтальмолога, отоларинголога та психолога. Зазначає, що суд і в цьому випадку діяв упереджено та безпідставно: на місці без виходу до нарадчої кімнати відмовив в клопотанні про витребування доказів (технічний запис в 10:16:43). Вказує на те, що суд не взяв до уваги повідомлення лікаря - голови ВЛК, а постановив ухвалу на підставі сумнівних голослівних повідомлень полковника ОСОБА_6
Разом з тим, представник позивача, вбачаючи в діях судді Жуковської Л.А. упередженість та необ'єктивність, вказує на те, що суддя не забезпечила додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їх процесуальних прав, не спрямувала судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі. Зважаючи на це, в сторони позивача складалася обґрунтована думка щодо необ'єктивності та, відповідно, упередженості судді Жуковської Л.А.
Ухвалою суду від 22.05.2018 у справі № 817/344/16 визнано заявлений представником позивача відвід судді Жуковській Л.А. від 22.05.2018 необґрунтованим та зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід. Для вирішення питання щодо заявленого відводу, передано заяву про відвід на автоматизований розподіл для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України судді, який вирішуватиме цю заяву.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2018, заяву представника позивача ОСОБА_5 про відвід судді Жуковської Л.А. у справі № 817/344/16 - передано для вирішення судді Зозулі Д.П.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді Жуковської Л.А. у справі № 817/344/16, суддя Зозуля Д.П. дійшов висновку, що вона не може бути задоволена, з огляду на наступне.
Так, заява про відвід обґрунтована пунктами 2 та 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно пунктів 2 та 4 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості:
1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі;
2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Щодо суб'єктивного тесту, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмується особиста неупередженість. Щодо об'єктивного тесту, то необхідно визначити поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Оскільки доказів щодо наявності будь-яких переконань судді Жуковської Л.А. у даній справі не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді Жуковської Л.А. презюмується.
Що стосується об'єктивного критерію, то побоювання представника позивача, що суддя Жуковська Л.А. є небезсторонньою не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є сугубо гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин тому, що вказана суддя не була вільною від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справи, у заяві про відвід не наведено.
З огляду на усе вищевикладене, вказані в заяві представника ОСОБА_5 обставини не можуть свідчити про упередженість судді Жуковської Л.А. та її необ'єктивність при розгляді даної адміністративної справи.
Відтак заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 36-40, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про відвід судді Жуковської Людмили Аркадіївни у справі №817/344/16, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Зозуля Д.П.