22 травня 2018 року місто Київ.
Справа № 759/2521/17
Апеляційне провадження № 22-ц/796/4549/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Желепи О.В.,
суддів: Іванченко М.М., Рубан С.М.,
секретар судового засідання Задерей І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року у складі судді Величко Т.О. про залишення позовної заяви без розгляду, (інформація про час постановлення ухвали та дату складання повного тексту ухвали відсутня)
в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.
16 лютого 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В скарзі посилався на те, що ухвала суду ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права за недоведеності обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи. Зазначав, що судом не враховано, що позовна заява подана до суду 13 лютого 2017 року, а тому суду потрібно було враховувати п. 11 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року. Вважає, що позовна заява в повному обсязі відповідала вимогам процесуального закону на час подачі позовної заяви.
В судовому засіданні апеляційного суду представник банку доводи скарги підтримав.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2017 року було відкрито провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду на 31 травня 2017 року
31 травня 2017 року розгляд справи було відкладено на 4 серпня 2017 року.
Ухвалою суду від 28 серпня 2017 року суддею Величко Т.О. прийнято до провадження дану справу та призначено судове засідання на 14 лютого 2018 року.
14 лютого 2018 року ухвалою було залишено позов без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, місцевий суд виходив з того, що позивач на виконання ухвали суду від 14 лютого 2018 року недоліки не усунув та пункти 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не виконав.
Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.
Так з матеріалів справи вбачається, що з позовом позивач звернувся до Святошинського районного суду в лютому 2017 року, тобто до прийняття та набрання чинності новим ЦПК України.
Пунктом 10 розділу VII ЦПК України Перехідні положення передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
При цьому, відповідно до п.п. 11 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу ( 15 грудня 2017 року ), провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційним судом встановлено, що позовна заява була подана позивачем з дотриманням положень ст.ст. 119, 120 ЦПК України, в редакції, що діяла на момент подачі позовної заяви, і ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 27.03.2017 року правомірно було відкрито провадження. (а.с 25)
Незважаючи на це, ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року вказана позовна заява залишена без руху за правилами ( ЦПК, в редакції від 15 грудня 2017 року), що діяли після подачі позовної заяви і надано позивачу п'ять днів для усунення її недоліків ( а.с. 40-41 ).
Обґрунтовуючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції, зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Зазначену ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 14.02.2018 року (а.с. 42).
З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2018 року, у встановлений судом строк, позивач звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, зокрема, про те, що ним дотримані правила ЦПК на момент подачі позовної заяви - 13.02.2017 року а.с. 43-45).
Проте, суд першої інстанції на вищенаведені обставини справи уваги не звернув, і як наслідок, помилково прийшов до висновку про повернення позовної заяви, з порушенням положень п.п. 11 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, оскільки, відповідно до ст.ст. 119, 120 ЦПК України, в редакції, що діяла на момент подачі позовної заяви, не передбачено надання позивачем до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які очікується понести у зв'язку із розглядом справи, підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Крім цього, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику.
Окрім іншого, апеляційний суд також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.
Відтак, ухвала суду першої інстанції постановлена із зазначеними порушеннями, зокрема, п.п. 11 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. 185 ЦПК України, ст.ст. 119, 120 ЦПК в редакції, що діяла на момент подачі позовної заяви, а тому відповідно до положень ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється, оскільки судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу має бути здійснений судом першої інстанції при ухваленні рішення по суті позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382-384, 389 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 23 травня 2018 року.
Головуючий Желепа О.В.
Судді: Рубан С.М.
ІванченкоМ.М.