15 травня 2018 року м. Київ
Справа 752/23498/17
Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.
секретар Довгопола А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Шкірай М.І. 07 березня 2018 року о 13:29 год. у м. Києві, повний текст складено 14 березня 2018 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗЗБК №1», третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» Воробей Сергій Анатолійович,
№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/4005/2018
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
У листопаді 2017 року позивач звернулась до суду із позовом до ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1», третя особа: директор ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» Воробей Сергій Анатолійович, в якому просила суд скасувати наказ ТОВ «Будівельна компанія» «ЗЗБК-1» №144-к від 09.06.2017 про її звільнення за п.2 ст.40 КЗпП України та зобов'язати відповідача поновити її на роботі.
В обґрунтування позовної заяви вказувала на те, що 14.05.2013 її було прийнято на постійну роботу в ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» на посаду маляра. Висновком Обласної медико-соціальної експертної комісії МСЕК №1 м. Черкаси від 20.04.2016 її визнано інвалідом II групи. Через хворобу позивачу протипоказана важка фізична праця, робота з хімічними речовинами, перебування на сонці. В зв'язку з неможливістю виконувати роботу маляра та згідно рекомендацій медичних комісій позивач 19.04.2016 звернулась з письмовою заявою до директора ТОВ «Будівельна компанія ЗЗБК №1» Воробей С.А. з проханням надати їй іншу роботу - з безпечними факторами виробничого середовища та трудового процесу. Після чого їй була запропонована посада комірника, від якої вона відмовилась, оскільки комірник сумісно є і вантажником і на складі теж зберігаються токсичні матеріали - фарби, лаки, розчинники, що їй протипоказано. Наказом 09.06.2017 директора ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» видав наказ про її звільнення №144-к за п.2 ст.40 КЗпП України, який вона отримала 13.06.2017. Позивач вважає, що її можливо було перевести не тільки на посаду комірника, а й на іншу посаду в виробничому процесі якої були б відсутні протипоказання її стану здоров'я. За таких обставин позивач просила суд скасувати наказ про її звільнення та поновити її на роботі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07.03.2018 в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗЗБК №1», третя особа: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» Воробей Сергій Анатолійович про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі - відмовлено.
Не погодилась із вищезазначеним судовим рішенням позивач, нею подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування обставини, що мають значення для справи. Позивач вказує на те, що з рекомендацій МСЕК і органу працевлаштування їй були рекомендовані наступні посади - економіст, бухгалтер, диспетчер, чергова. Проте, ні одну з рекомендованих посад відповідач їй не запропонував, хоча вона має вищу освіту по спеціальності - економіст. Натомість відповідач пропонував їй лише посади табельника та комірника, які є шкідливими для її здоров'я і не входять в перелік рекомендованих їй посад. На думку позивача, судом першої інстанції в рішенні безпідставно зазначено про її відмову від переведення на легшу роботу, так як їй була запропонована лише робота комірника, яка не входить в перелік рекомендованих. З огляду на вищевикладене, позивач вважає своє звільнення незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
На адресу суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких директор ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» вказує на те, що спеціально для позивача в ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» була створена посада «комірника», яка відповідала необхідним вимогам, була проведена атестація цього робочого місця та вказана посада запропонована позивачу, однак позивач на переведення на вказану посаду відмовилась. Оскільки позивач від переведення на легшу роботу відмовилась, а посада «маляра» їй протипоказана за станом здоров'я, ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» вимушене було звільнити позивача з посади маляра, у зв'язку з її невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я. Таким чином, ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» було вжито всі можливі заходи для переведення позивача на легшу роботу, яка б відповідала її стану здоров'я, проте позивач від такої роботи відмовилась. Беручи до уваги вищевикладене, відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В порядку п. 8 ч. 1 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України(в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просила про задоволення заявлених позовних вимог.
Представник відповідача Качараб В.П. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Третя особа Директор ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» Воробей С.А. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним, так як саме ним підписаний відзив на апеляційну скаргу та надана довіреність на представництво інтересів ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» в суді., а тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ст.ст. 371, 372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
Позивач 14.05.2013 була прийнята відповідачем на роботу на дільницю оздоблювальних робіт підсобним робітником 2-го розряд, що вбачається з її трудової книжки та наказу про прийняття на роботу № 4-к від 18.02.2014 /а.с.9-11; 147/. 3 01.07.2014, згідно з трудовою книжкою, позивача переведено на посаду маляра п'ятого розряду на дільницю оздоблювальних робіт.
У зв'язку з онкологічним захворюванням позивача 11.12.2015 було прооперовано в Київському міському клінічному центрі та в подальшому вона пройшла курс лікування хіміотерапією. Відповідно до висновку Обласної медико-соціальної експертної комісії МСЕК № 1 м. Черкаси від 20.04.2016 ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності та надано рекомендації щодо умов та характеру праці. Відповідно до яких позивачу протипоказана важка фізична працю, вплив токсичних речовин та перебування на сонці /а.с.41,42; 98,99,143/.
Відповідно до висновку Обласної медико-соціальної експертної комісії МСЕК № 1 м. Черкаси від 19.05.2017 ОСОБА_2 встановлена 3 група інвалідності, щодо умов та характеру праці вказано на протипоказання важкої фізичної праці, вплив токсичних речовин, гіперінсоляції /а.с.6/.
За результатами періодичного медичного огляду працівників ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК № 1», проведеного в грудні місяці 2015 року в медичному закладі ТОВ «Медичний комплекс МРІЯ», комісією був складений Заключний акт від 30.12.2015, відповідно до якого, ОСОБА_2 була включена до списку працівників, які потребують переведення на іншу роботу за станом здоров'я. Відповідно до даного висновку ОСОБА_2 протипоказані такі шкідливі виробничі фактори: розчинники, фізичні навантаження, зниження та підвищення температур, висота /а.с.34-40;91-95/.
Наказом директором ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК № 1» Воробей С. А. № 07 від 18.01.2016 ОСОБА_2 відсторонено від роботи, так як за станом здоров'я протипоказана робота зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища та трудового процесу та доручено начальнику відділу кадрів надати пропозиції, щодо можливості надання роботи в Товаристві, яка б відповідала стану здоров'я (п. 1.4 вказаного наказу) /а.с.96-97/.
Наказом директора ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК № 1» Воробей С.А. № 115 від 05.09.2016 затверджено перелік робочих місць, на яких відсутні джерела шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, за результатами проведеної в Товаристві атестації робочих місць, серед яких є професія комірника різних дільниць, головний бухгалтер, виконавець робіт, інженер виробничого відділу, начальник дільниці інженерних мереж та благоустрою /а.с.43-50, 101-108/.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.12.2016 у справі за позовом ОСОБА_2 до директора ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» Воробей С.А. (№ 752/10251) встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК № 1» на виконання вимог трудового законодавства та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вчинив необхідні дії для виконання індивідуальної програми реабілітації інваліда - позивача у справі, запропонувавши наявні вакантні посади, які відповідають рекомендаціям МСЕК, стану здоров'я позивача та її кваліфікаційному рівню. Судом встановлено, що позивачу пропонувались посади обліковця, табельника та комірника. Однак, ОСОБА_6 на момент розгляду справи не надала своєї згоди на переведення її на запропоновані посади, наполягаючи на переведенні її на посаду «виконавця робіт» або «старшого виконавця робіт». Судом здійснювалась перевірка щодо заявленої позивачем вимоги про зайняття посади виконавця робіт та встановлено, що ця посада не відповідає як її кваліфікації, так і стану її здоров'я та індивідуальній програмі реабілітації. Вказане судове рішення набрало законної сили після перегляду апеляційним судом, а саме ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.05.2017 вказане рішення залишено без змін /а.с.51-55, 109-118/.
Постановою Головного управління Держпраці у Київській області № 231 від 19.04.2017, був встановлений факт порушення ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» законодавства про працю, а саме вказано на те, що ОСОБА_2 не переведена на легшу роботу та не звільнена у відповідності до п. 2 ст. 40 КЗпП України. У зв'язку з цим на ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» був накладений штраф у розмірі 32000 грн. /а.с.160-161/.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2017 у справі за позовом ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови № 231 (№826/5655/17) встановлено, що позивачем (ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1») було вжито всіх необхідних заходів щодо належного виконання ст. 170 та ст. 40 КЗпП України, а саме з метою забезпечення роботою ОСОБА_2 були пропоновані посади та проведено діалог з урахуванням бажань останньої. Однак, не вчинення позивачем фактичних дій щодо реалізації приписів вказаних статей КЗпП України відбувалось у зв'язку з відсутністю рішення від ОСОБА_2, що в свою чергу унеможливлює вчинення подальших дій з боку товариства без порушення законних прав працівниці. На підставі проведеного аналізу обставин, суд не вбачав порушень, до яких прийшов відповідач (ГУ Держпраці у Київській області) та які зазначені у висновках акту перевірки ТОВ «Будівельна компанія «ЗЗБК №1», тому спірна постанова (постанова № 231 від 19.04.2017, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності посадових осіб ТОВ «БК «ЗЗБК №1») визнана необґрунтованою та скасована /а.с.162-164/.
Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЗЗБК № 1» № 144-к від 09.06.2017 ОСОБА_2 звільнено з посади маляра 5 розряду дільниці оздоблювальних робіт 12.06.2017, у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я, яка перешкоджає продовженню цієї роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП України) та відмовою ОСОБА_2 від запропонованої роботи /а.с.7/.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
В силу ст. 170 КЗпП України працівників, які потребують за станом здоров'я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку. При переведенні за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
В порядку ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що її звільнення було проведено з дотриманням вимог КЗпП України та Закону України «Про охорону праці». Суд встановив, що ОСОБА_2 за станом здоров'я була протипоказана робота із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища та трудового процесу за професією маляра, а від переведення на легшу роботу, яка відповідає стану її здоров'я, вона відмовилась. Враховуючи викладене, суд вважав, що наказ про звільнення видано обґрунтовано.
Такий висновок ґрунтується на встановлених судом обставинах справи при правильному застосуванні норм матеріального права.
З наведених вище обставин справи вбачається, що обставини щодо забезпечення позивачеві умов праці відповідних її стану здоров'я неодноразово були предметом судового розгляду. Судами було встановлено, що ТОВ «БК «ЗЗБК №1» вчинив необхідні дії для виконання індивідуальної програми реабілітації інваліда - ОСОБА_2, запропонувавши посади, які відповідають рекомендаціям МСЕК, стану здоров'я позивача та її кваліфікаційному рівню. Однак, ОСОБА_8 не надала своєї згоди на переведення її на запропоновані посади комірника або табельника. Вказані обставини встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили і доказуванню в ході розгляду даної справи не підлягають, так як участь беруть ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.
В доводах апеляційної скарги позивач посилається на те, що посада як комірника, так і табельника є шкідливими для її здоров'я і не входять в перелік рекомендованих їй посад. Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем була проведена атестація, зокрема посади комірника та визнано фактори виробничого середовища і трудового процесу такими, що не перевищують встановлених гігієнічних нормативів. За показниками робоче місце відповідає допустимим умовам праці. Ці обставини перевірялись судами і встановлена їх відповідність індивідуальній програмі позивача.
Позивач вказує на те, що з рекомендацій МСЕК і органу працевлаштування їй були рекомендовані наступні посади - економіст, бухгалтер, диспетчер, чергова, які їй не були запропоновані. Проте, при зверненні до суду в позовній заяві позивач не вказувала на ці посади. Так, в ході розгляду справи нею була надана копія диплому про закінчення курсу навчання із спеціальності «бухгалтер-економіст-головбух» /а.с.77/, але цей диплом був виданий 21.12.2017 тобто після звільнення позивача. Рекомендації МСЕК, на які посилається позивач, також були надані після її звільнення - 19.01.2018 /а.с.142/. А отже ця обставина не може бути прийнята до уваги суду при здійсненні перевірки правомірності звільнення позивача. В матеріалах справи також відсутні дані щодо здійснення повідомлення позивачем відповідача про проходження навчання та її бажання обійняти посаду економіста, хоча і дані про наявність такої посади також відсутні. З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає дані доводи позивача необґрунтованими.
Твердження позивача про те, що судом першої інстанції в рішенні безпідставно зазначено про її відмову від переведення на легшу роботу, не відповідають обставинам справи. Судами було встановлено, що позивач відмовилась від посад комірника, табельника та обліковця, а отже ця обставина є встановленою судовим рішенням, що набрало законної сили, не підлягає доказуванню окремо, а отже обґрунтовано прийнята до уваги судом першої інстанції. До того ж в подальшому позивач також заперечувала щодо переведення її на запропоновані посади.
А отже за відсутності погодження позивача на переведення на запропоновані посади, за наявності встановленої невідповідності позивача займаній посаді - маляра внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, її звільнення на підставі п. 2 ч.1 ст. 40 КЗпП України відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким надав належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 07 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач:
Судді:
Повний текст постанови складений 22.05.2018