Справа № 825/1325/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
21 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бєлової Л.В.
суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року (повний текст виготовлено 28 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Навозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила:
визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради в частині не відкорегування інформації в ЄДАРП про статус пільговика ОСОБА_2 з жовтня 2011 року, (зі статусу який передбачений ст.36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на статус, який передбачений ст.20 Закону У країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» );
зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради відкоригувати інформацію в ЄДАРП з жовтня 2011 року про пільговика ОСОБА_2, як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, (вилучити інформацію з ЄДАРП про статус, який передбачений ст.36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та замінити даний період інформацією про статус, який передбачений ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);
зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, позивач вказує на те, що відповідачем не виправлено оскаржуваного порушення.
16 травня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останній підтримує правову позицію суду першої інстанції.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем надано витяг з Єдиного державного автоматизованого реєстру пільговиків, останнім виправлено оскаржуване порушення.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Сторонами не заперечується, що предметом оскарження у даній справі є бездіяльність відповідача щодо не проведення коригування в ЄДАРП про статус пільговика ОСОБА_2 з жовтня 2011 року, (зі статусу який передбачений ст.36-38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на статус, який передбачений ст.20 Закону У країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
19 березня 2018 року відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про закриття провадження до якого додано витяг з персональної картки позивача (а.с. 26).
Так, відповідно до п. 8 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
При цьому, ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, під час розгляду справи, у тому числі при вирішенні питання про закриття провадження за п. 8 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд повинен встановити наявність або відсутність порушених прав позивача.
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. При цьому захист прав позивача має бути нерозривно пов'язаним з таким фактом, що у діях, бездіяльності та/або рішеннях відповідача наявні ознаки протиправності.
Отже, вирішуючи публічно-правовий спір, суд повинен встановити, в чому полягає порушення прав бездіяльністю відповідача.
Як вбачається з Протоколу судового засідання від 22 березня 2018 року, представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження.
При цьому, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не визначено обставини, які свідчать про те, що виправлення оспорюваного порушення відбулось та не встановлено, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що постановлення ухвали про закриття провадження у даній справі за п. 8 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України є передчасним.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Навозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Так, згідно з ст.. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 243, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст виготовлено 21.05.2018
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді Н.В. Безименна,
А.Ю. Кучма