Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3758/18
18 травня 2018 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Зазначав, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.01.17 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказана квартира відповідно до договору купівлі-продажу від 19.07.16 належить на праві власності ОСОБА_4 .
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 володіє квартирою на законних підставах, претензій до нього ніхто не висував, на момент укладення договору купівлі-продажу квартир жодних перешкод для укладення такого договору не існувало, арешт на квартиру було накладено необґрунтовано, просив скасувати арешт майна, накладений на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на праві власності.
У судовому засіданні заявник клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що арешт на майно накладено обґрунтовано і потреба в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.
Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього документи приходжу до наступного висновку.
Установлено, що відомості про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100070000103 від 06.01.16.
Відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.01.17 накладено арешт на об'єкти нерухомості, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 на праві власності.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 2.6. узагальнення Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке було заслухано та обговорено на засіданні пленуму ВССУ, яке відбулось 07.02.14 (далі - узагальнення) арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.
Обґрунтовуючи необхідність подальшого застосування арешту вказаного вище майна, прокурор у судовому засіданні зазначав, що відповідно до рішення Подільського районного суду м. Києва від 08.07.16 визнано спадщину, яка відкрилася після смерті 03.04.08 ОСОБА_5 та після смерті 14.09.11 ОСОБА_6 , що складається з квартири АДРЕСА_1 відумерлою, на теперішній час у Подільському районному суді м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа про витребування зазначеної квартири у ОСОБА_4 , досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12016100070000103 триває, арешт на зазначену квартиру було накладено обґрунтовано та необхідність у його застосуванні не відпала.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином в силу норм ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано, якщо особи, зазначені в ч. 1 ст. 174 КПК України доведуть, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналогічний висновок міститься і в роз'ясненнях, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні Судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке було заслухано та обговорено на засіданні пленуму ВССУ, яке відбулось 07.02.14.
Накладаючи арешт на вказане вище майно, слідчий суддя виходив з того, що досудовим розслідуванням встановлено, що злочинні дії невстановлених осіб прямо спрямовані на незаконне заволодіння об'єктів нерухомості та права на їх розпорядження та незастосування арешту майна призведе до його відчуження, а тому необхідно накласти арешт на об'єкти нерухомості з метою недопущення порушення законних прав власника (потерпілого) та забезпечення збереження речового доказу до постановлення у кримінальному провадженні кінцевого рішення.
Прокурором у судовому засіданні було доведено необхідність подальшого застосування арешту вказаного вище майна, в свою чергу заявником, як це вимагає ст. 174 КПК України, не доведено, що необхідність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала, так і не доведено те, що арешт накладено необґрунтовано.
Ураховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Cлідчий суддя ОСОБА_1