17 травня 2018 року
м. Київ
справа № 761/39266/17
провадження № 06.71/796/75/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ КравецьВ.А., розглянув заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Мараєвої Н.Є. при розгляді апеляційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним положень трудового контракту, -
У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним положень трудового контракту.
Відповідно до п. 8 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.
7 листопада 2017 року задоволено заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову та заборонено Міністерству аграрної політики та продовольства України, його посадовим особам вчиняти будь-які дії, що направлені на припинення трудових відносин, зокрема, на розірвання трудового контракту від 31 серпня 2015 року з директором ДП "Благодатне" ОСОБА_2
19.02.2018 року представник Міністерства аграрної політики та продовольства України на вказану ухвалу подав апеляційну скаргу, яка надійшла до Апеляційного суду м. Києва 26.02.2018 року та відповідно до Протоколу автоматичного розподілу справи передана на розгляд судді-доповідачу Мараєвій Н.Є.
Після проведення підготовчих дій, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справі Мараєвої Н.Є., Андрієнко А.М., Заришняк Г.М. справу призначено до розгляду на 11.04.2018 року на 10 год. 15 хв.
До початку першого судового засідання представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через засоби електронного зв"язку надіслав на адресу суду заяву про відвід судді-доповідача Мараєвої Н.Є., яка обґрунтована тим, що суддею безпідставно залишено без уваги його клопотання, у якому він заперечував проти поновлення строку Міністерству аграрної політики та продовольства України на апеляційне оскарження ухвали і, як наслідок, постановлено незаконну ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Вважає, що зазначені обставини вказують на упередженість, небезсторонність та зацікавленість судді Мараєвої Н.Є. у розгляді справи та скасуванні ухвали суду першої інстанції.
Частиною другою та третьою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі суддів Мараєвої Н.Є., Заришняк Г.М. та Андрієнко А.М. від 16 травня 2018 року заяву представника ОСОБА_2 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано на розгляд у порядку ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Білуха проти України, N 33949/02, § 49 - 52, від 9 листопада 2006 року).
Обґрунтовуючи заяву про відвід , заявник посилався на те, що судом безпідставно залишено без уваги його клопотання, у якому він заперечував проти поновлення строку Міністерству аграрної політики та продовольства України на апеляційне оскарження ухвали і, як наслідок, постановлено незаконну ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі, що підтверджує фактичну незгоду із процесуальним рішенням судді Мараєвої Н.Є., і відсутні об'єктивно обґрунтовані обставини, що свідчать про заінтересованість у результаті розгляду справи та викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді . Тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 про відвід судді-доповідача Мараєвої Н.Є. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Кравець