Ухвала
07 травня 2018 року
м. Київ
справа № 214/2511/17
провадження № 61-21951ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого
2018 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення моральної шкоди, спричиненої смертю батька,
У квітні 2017 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа») про стягнення моральної шкоди у розмірі
640 000 грн, спричинену її сину у зв'язку зі смертю його батька, без утримання податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року (у складі судді Прасолова В. М.) позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, задоволено частково.
Стягнуто з КПТМ «Криворіжтепломережа» на користь ОСОБА_1
80 000 грн у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року (у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П.,
Боднар Я. М.) рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року залишено без змін.
20 березня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
КПТМ «Криворіжтепломережа» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого
2018 року, в якій заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 640 000 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 х 500 = 881 000).
Апеляційним судом вказану справу не визнано малозначною, однак малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України, оскільки ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (ЛеважПрестасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки КПТМ «Криворіжтепломережа» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389,
пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення моральної шкоди, спричиненої смертю батька відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська