Провадження № 11-кп/774/1052/18 Справа № 205/8895/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
10 травня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальних проваджень №12016040690003563, №12016040690004078, №12016040690004525 за апеляційними скаргами заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2018 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпро, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: -10.05.2006 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.1. ст.187, ст.ст. 69, 71 КК України до 4 років обмеження волі; -22.06.2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі; -15.01.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309, ст.75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; -17.07.2014 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. 28.03.2016 року звільнився умовно-достроково з невідбутим терміном 4 місяці 29 днів,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України,
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці; на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2014 року, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Доповнити вступну частину вироку даними про судимості обвинуваченого, які не зняті і не погашені в установленому законом порядку; в іншій частині вирок залишити без змін.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_7 вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2014 року засуджений за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.01.2014 року, та призначено остаточне покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився ОСОБА_7 28.03.2016 року умовно-достроково з невідбутим строком 4 місяці 29 днів.
В цьому провадженні злочини, передбачені ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України обвинувачений вчинив 03.08.2016 року та 23.08.2016 року, тобто в період невідбутої частини покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2014 року.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд хоча й призначив його остаточно за сукупністю вироків, із застосуванням ст.71 КК України, однак частково приєднав невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.01.2014 року, яке вже було враховано під час постановлення вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2014 року.
Також зазначає, що суд в порушення вимог, передбачених ч.2 ст.374 КПК України, у вступній частині вироку не зазначив відомості про судимості ОСОБА_7 ..
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок суду, та зарахувати йому строк його попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі до вступу вироку в законну силу, при цьому зазначає, що він перебуває під вартою з 09.11.2016 року.
Вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2018 року ОСОБА_7 визнано винуватим за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки; на підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці; на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.01.2014 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці; на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) ОСОБА_7 в строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі починаючи з 09.11.2016 року по 20.06.2017 року включно; також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
За обставин, викладених у вироку, 03.08.2016 року, близько 14.20 годин ОСОБА_7 перебував біля торгівельної палатки, яка розташована біля будинку № 5 по вул. Метрбудівська в м. Дніпро, де побачив на прилавку вище вказаної торгівельної палатки електронні ваги марки ACS-40 МП, вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 2047 складає 663.30 гривень, білого кольору, в цей момент у ОСОБА_7 виник умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна. Знаючи власника даної торгівельної палатки, ОСОБА_7 , підійшов до реалізатора ОСОБА_9 та повідомив їй, що її розшукує роботодавець, чим змусив останню покинути своє робоче місце, після цього ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, взяв вказані електронні ваги та утримуючи їх в руках направився до ж/м Парус, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 663.30 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 23.08.2016 року, близько 10.00 годин перебуваючи біля будинку № 7 по пров. Штурманському в м. Дніпро, де побачив малознайому ОСОБА_11 , яка стояла поряд зі своїм автомобілем. ОСОБА_7 підійшов до потерпілої ОСОБА_11 та під час бесіди повідомив останній, що її брат заборгував йому 200 гривень, та попросив ОСОБА_11 віддати йому вказані грошові кошти, на що ОСОБА_11 відмовила. Після відмови ОСОБА_12 віддати йому грошові кошти, ОСОБА_7 побачив на столику, який стояв біля потерпілої, належні їй електронні ваги марки «Nokosonic DN 70 А», чорного кольору, вартість яких відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 204 складає 753,62 грн., та в цей момент у ОСОБА_7 виник умисел на повторне відкрите викрадення чужого майна (грабіж), реалізуючи який, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій взяв із столику вищевказані електронні ваги, та утримуючи їх в руках зник із місця вчинення злочину, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 753,62 грн..
Крім цього, маючи заздалегідь виниклий умисел на повторне таємне викрадення майна, поєднане із проникненням у житло, ОСОБА_7 18.09.2016 року близько 08.30 годин прибув до домоволодіння АДРЕСА_2 , де проживає його тітка ОСОБА_13 ..
Перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння ОСОБА_7 побачив пластикове віно, яке було відкрите на провітрювання, та скориставшись заздалегідь приготовленою пилкою почав пиляти металеві деталі вікна, після чого рукою розбив його, та таким чином проник до будинку. Перебуваючи у будинку ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, викрав із вказаного будинку наступне майно: плазмовий телевізор марки Philips, моделі 32PFL5404/12, вартістю 2189,7 грн.; DVD програвач Philips, моделі DVP 3880К/51, вартістю 747,1 грн.; телевізор Sony, моделі DPF-E72N, вартістю 1080 грн.; праску Braun - 756 грн.; ТВ-тюнер та автомобільний навігатор, вартість яких встановити не вдалося. Утримуючи вищевказане майно ОСОБА_7 з місяця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_13 майнову шкоду в розмірі 4772,8 грн.
Крім того, 20.09.2016 року близько 09.30 годин ОСОБА_7 знаходився у під'їзді будинку АДРЕСА_3 , де побачив поліетиленовий пакет з 37 патронами. В цей час у ОСОБА_7 , немаючого передбаченого законом дозволу, виник умисел на придбання та зберігання вищевказаних патронів. Реалізовуючи вищевказаний умисел ОСОБА_7 взяв даний пакет з 37 патронами та поклав його до кишені чорної спортивної куртки, яка була вдягнена на ньому в той час та попрямував вулицями м. Дніпра.
В той же день, тобто 20.09.2016 року близько 10.30 годин ОСОБА_7 був зупинений працівниками патрульної поліції України та в кишені чорної спортивної сумки, яку в той час ОСОБА_7 носив з собою, в присутності двох понятих чоловічої статі було виявлено та вилучено 36 патронів з маркуванням «188 74» та 1 патрон з маркуванням «17 70».
Відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 08/3.2-610 від 13.10.2016 року вилучені 20.09.2016 року у ОСОБА_7 тридцять сім патронів є бойовими припасами. Надані патрони є 7,62-мм. гвинтівочними патронами, та вони придатні до стрільби.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_7 02.10.2016 року близько 13.00 годин знаходився за місцем проживання потерпілої ОСОБА_14 , а саме за адресою АДРЕСА_4 , де спільно з нею у вітальній кімнаті вказаної квартири проводив час та розпивав спиртні напої. Дочекавшись поки потерпіла покине приміщення вітальні ОСОБА_7 , керуючись раптово виниклим умислом, направленим на повторне таємне викрадення чужого майна, став обшукувати шухляди трюмо, яке знаходилось у вітальні. В одній із шухляд трюмо ОСОБА_7 виявив синю шкатулку, а в ній - каблучку із металу жовтого кольору 585 проби, декоровану недорогоцінним камінням у кількості 5 штук, вартість якої відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 31.10.2016 року №2661 складає 2781,01 гривень.
ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, взяв вищевказану каблучку із металу жовтого кольору 585 проби та поклав її до кишені своїх джинсових штанів, після чого покинув помешкання потерпілої, чим спричинив їй матеріальну шкоду на загальну суму 2781, 01 гривень.
В подальшому ОСОБА_7 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_7 , 26.10.2016 року близько 14.00 годин прибув до супермаркету «АТБ», який розташований за адресою: м. Дніпро, площа Дзержинського, буд. 1, де побачив, як потерпіла ОСОБА_15 поклала свій ноутбук марки «Lenovo G 570», вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №17 від 20.01.2017 складає 3920,00 гривень, до скриньки схову № 30, яка розташована неподалік від входу у вищезазначений магазин. Дочекавшись, поки потерпіла пройде у приміщення торгової зали супермаркету «АТБ», ОСОБА_7 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, простежив за потерпілою у торговий зал супермаркету. Після чого, ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вийшов через касові зони із приміщення торгової зали та підійшовши до скриньок схову, обладнаних для тимчасового зберігання особистих речей покупців, та які мають відповідні засоби охорони, а саме - замки, відкрив дверці скриньки № 30 та взяв вказаний ноутбук, який знаходився у сумці чорного кольору, та утримуючи його у руках покинув приміщення супермаркету, чим довів свої злочинні дії до кінця та спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3920,00 гривень.
Після цього, ОСОБА_7 продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи заздалегідь виниклий умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане із проникненням у житло, 06.11.2016 року близько 10.00 годин перебував на території свого домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_7 побачив закрите пластикове вікно, яке знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , де проживає його рідна тітка ОСОБА_13 .. Скориставшись заздалегідь приготовленим каменем (цеглою), ОСОБА_7 кинувши вказану цеглу, розбив вказане пластикове вікно та перелізши через огорожу, яка розділяє їх домоволодіння, проник до приміщення будинку АДРЕСА_2 . Перебуваючи у будинку ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, викрав наступне майно, а саме:
- жіноче пальто, чорного кольору, марки «Decently», вартість якого відповідно до товарознавчої експертизи № 17 від 20.01.2017 складає 2370,25 гривень;
- жіночі чоботи, чорного кольору, марки «Valencia», вартість яких відповідно до товарознавчої експертизи № 17 від 20.01.2017 складає 935,20 гривень;
- жіночі босоніжки, чорного кольору, марки «GOERO», вартість яких відповідно до товарознавчої експертизи № 17 від 20.01.2017 складає 911,59 гривень.
Після цього, ОСОБА_7 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зник, та розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора в повному обсязі, обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
При розгляді справ судам необхідно дотримуватись кримінального процесуального законодавства, встановлених законом процесуальних гарантій всіх учасників судового розгляду. Дотримання цих вимог забезпечить всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до положень ст.35 КПК України, у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді.
Матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів. Визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів.
До Ленінського районного суду м.Дніпропетровська надійшли:
- обвинувальний акт від 29.09.2016 року відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді ОСОБА_16 (а.п. 60);
- обвинувальний акт від 30.01.2017 року відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді ОСОБА_17 (а.п. 113);
а також ще два обвинувальні акти, які відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_16 від 05.01.2017 року кримінальне провадження 1-кп/205/245/17 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.185 КК України передано судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , для вирішення питання про його об'єднання з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України (а.п. 82).
Також ухвалою судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_17 від 11.04.2017 року кримінальне провадження 1-кп/205/310/17 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України передано судді Ленінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 , для вирішення питання про його об'єднання з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.ч. 1, 2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.263 КК України (а.п. 116).
Відповідно до матеріалів провадження ухвалами судді ОСОБА_1 від 16.03.2017 року та 24.04.2017 року вищезазначені матеріали кримінального провадження були об'єднанні з кримінальними провадженнями, які були у нього на розгляді з присвоєнням об'єднаному провадженню єдиного номера, та це провадження розглянуто суддею ОСОБА_1 (а.п. 47, 96).
Проте в матеріалах кримінального провадження після постановлення суддями ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ухвал про передачу матеріалів провадження відносно ОСОБА_7 судді ОСОБА_1 , відсутні дані про визначення зазначеного головуючого судді для розгляду справи автоматизованою системою документообігу суду, що ставить під сумнів об'єктивність та неупередженість розподілу справ між суддями з додержанням принципів, визначених процесуальним законом, законність складу суду, що розглянув справу та є істотними порушеннями кримінального процесуального закону.
Також при розгляді кримінального провадження судом допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що не може бути усунено у ході апеляційного перегляду, оскільки прокурор просив змінити вирок та призначити покарання із застосуванням ст.71 КК України за іншим вироком, ніж був врахований судом першої інстанції при призначенні покарання.
Суд не врахував, що в цьому провадженні злочини, передбачені ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України обвинувачений вчинив 03.08.2016 року та 23.08.2016 року, тобто в період невідбутої частини покарання, призначеного вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2014 року.
Суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, хоча й призначив його остаточно за сукупністю вироків, із застосуванням ст.71 КК України, однак частково приєднав невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 15.01.2014 року, яке вже було враховано під час постановлення вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2014 року.
Відповідно до вимог ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення є неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
Враховуючи наведене, вирок щодо ОСОБА_7 не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції згідно із положеннями п.2 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, тому при новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно встановити фактичні обставини справи, дати оцінку здобутим доказам, усунувши недоліки, вказані в ухвалі суду апеляційної інстанції, перевірити інші доводи апеляційної скарги прокурора та обвинуваченого, дати на них вичерпну відповідь, дотримуючись вимог статей 2, 7, 8, 9, 17 КПК України, ст.62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і в залежності від встановленого постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.419 КПК України в резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції зазначається рішення щодо запобіжного заходу.
Суд першої інстанції при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому врахував тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків продовження вчинення кримінальних правопорушень, оскільки він раніше судимий, незаконного впливу на потерпілих і свідків, оскільки вчиняв погрози на адресу однієї із потерпілих, неможливість альтернативних запобіжних заходів забезпечити належну процесуальну поведінку, з чим погоджується колегія суддів.
Виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а також подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати висунуте обвинувачення, наявність ризиків, колегія суддів не знаходить підстав для звільнення обвинуваченого з-під варти та вважає, що обраний щодо нього запобіжний захід має бути продовжений на строк до 30 діб, але не більше як до проведення підготовчого судового засідання судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги заступника прокурора Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2018 року - задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Продовжити строк запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою на строк 30 днів, але не більше як до проведення підготовчого судового засідання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Апеляційного суду
Дніпропетровської області:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4