22.12.09 Справа №АС3/545-08.
Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., розглянув матеріали справи
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс», м. Суми
до відповідача : Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області
про визнання нечинними рішення, акту та припису
За участю представників сторін:
Від позивача : Нечуєв С. В., Балашова, О. П.
Від відповідача: не з'явився
За участю секретаря судового засідання Ю. В. Литвиненко
Суть спору: позивач просить визнати нечинними та скасувати акт № 277 від 01.08.2008р., припис № 28 від 07.08.2008р. та рішення № 49 від 14.08.2008р. Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області.
Відповідач заперечує проти позову, вважаючи його необґрунтованим і просить суд відмовити позивачеві в задовленні позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.12.2008 року провадження у даній справі зупинялось за клопотанням позивача до набрання законної сили судовим рішенням Зарічного районного суду м. Суми в адміністративній справі № 2-а-947/08, в якій позивач оспорював рішення Виконкому Сумської міської ради від 04.09.2006р. № 485 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій» (далі рішення Викокому СМР від 04.09.06р. № 485) та додаток 9 до рішення Виконкому Сумської міської ради від 31.10.2006р. № 580 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для балансоутримувачів та виконавців послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій житлового фонду, що перебуває у комунальній власності» (далі -рішення Виконкому СМР від 31.10.06р. № 580).
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 04.02.2009 року позивачеві було відмовлено в задоволені його позову у справі № 2-а-161/09 (спочатку ця справа мала № 2-а-947/08).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009р. апеляційна скарга позивача залишена без задоволення і постанова Зарічного районного суду м. Суми від 04.02.2009р. у справі № 2-а-161/09/1805 залишена без змін, тобто, вона набрала законної сили.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.12.209 року було поновлено провадження у даній справі і призначено її подальший розгляд на 22.12.2009р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив :
Актом перевірки від 01.08.2008 року № 277 відповідачем було встановлено порушення позивачем затверджених тарифів на послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій у 2007 році за рахунок включення до вартості вказаних послуг фактично не виконаних робіт по дезинсекції, поточному ремонту, технічному обслуговуванню конструктивних елементів будинків.
В перод з 01.01.2007р. по 31.05.2007р. позивач застосовував у своїй діяльності з надання послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій тарифи, затверджені рішенням Виконкому СМР від 31.10.06р. № 580.
В період з 01.06.2007р. до 31.12.2007р. позивач застосовував тарифи згідно додатку до рішення Виконкому СМР від 29.05.07р. № 280 «Про внесення змін до додатку 9 рішення Виконкому СМР від 31.10.06р. № 580.
Аналізом фактичних даних позивача за 2007 рік щодо фактичного надання мешканцям обслуговуваних будинків послуг, витрат по яких були враховані в рівень тарифів на послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, шляхом співставлення даних щодо фактичного надання послуг позивачем за 2007 рік з плановими витратами, врахованими в рівень діючих тарифів, встановлено, що фактичні витрати менші ніж тарифи, які встановлені вищезгаданими рішеннями Виконкому Сумської міської ради (Виконкому СМР), а також рішенням від 10.07.07р. № 334 «Про внесення змін до рішення Виконкому СМР від 29.05.07р. № 280».
Так, перевіркою встановлено, що послуги по дезинсекції та дератизації не надані мешканцям 60 житлових будинків, в результаті чого у вартість послуг по утриманню житла у 2007 році позивачем включена вартість фактично не виконаних робіт по дератизації на суму 33483,23 грн., по дезинсекції підвальних приміщень на суму 46669,74 грн., в тому числі отримано необґрунтованої виручки на суму 69210,37 грн. (додаток 23 до акту перевірки).
По технічному обслуговуванню конструктивних елементів будинків встановлено невиконання послуг на суму 226079,28 грн., в тому числі сума небгрунтоаної виручки склала 186742,32 грн. (додаток 28 до акту перевірки).
Вибірковою перевіркою фактичного виконання послуг по поточному ремонту під'їздів встановлено невиконання позивачем послуг по 6 будинках на суму 61153,99 грн., в тому числі позивачем отримано необґрунтованої виручки на суму 53180,27 грн. (додаток 35 до атку перевірки).
Згідно п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. № 298/519, включення у вартість продукції та послуг ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт) є порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції.
В результаті вищезгаданих порушень, які були виявлені перевіркою, позивач одержав необґрунтовану виручку в сумі 309132,96 грн.
Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» відповідач виніс правомірне та обґрунтоване рішення від 14.08.2008р. № 49 про застосування економічних санкцій до позивача на загальну суму 921398,88 грн., у тому числі штраф - 618265,92 грн., а також направив позивачеві припис від 07.08.2008р. № 28 з законними вимогами щодо усунення порушень державної дисципліни цін.
Безпідставним є твердження позивача, що тарифи з утримання будинків та при будинкових територій не регулюються державою.
Згідно ч. 2 та 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавці (виробники) здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Органи місцевого самоврядування затверджують ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
У відповідності зі ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Позовні вимоги позивача в частині вимог щодо визнання нечинним та скасування акту № 277 від 01.08.2008 року не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки акт перевірки не є нормативно-правовим документом, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому в цій частині позовних вимог суд, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України має закрити провадження у справі.
Позовні вимоги позивача щодо визнання нечинними та скасування припису № 28 від 07.08.2008 року та рішення № 49 від 14.08.2008 року не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтоаністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 3, 17, 71, 94, 157-163 Кодексу адміністративного України, господарський суд
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунтранс» до відповідача: Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області про визнання нечинним рішення, акту та припису відмовити частково.
2. В позовних вимогах щодо визнання нечинними та скасування припису № 28 від 07.08.2008 року та рішення № 49 від 14.08.2008 року відмовити повністю.
3. В частині позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування акту № 277 від 01.08.2008 року провадження у справі закрити.
4. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.
5. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 25.12.2009 року.
СУДДЯ П.І. ЛЕВЧЕНКО
Суддя