ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/24022.12.09
Справа №23/240 22.12.2009
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця Трейдінг"
дозакритого акціонерного товариства "Діавест +"
проповернення грошових коштів у сумі 12 129,00 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник ОСОБА_1 (довіреність від 10.09.2009 року)
від відповідача:представник ОСОБА_2 (довіреність від 09.06.2009 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця Трейдінг" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Діавест+" 12 129,00 грн. Позов обґрунтований тим, що Відповідач не передав оплачені товари та не повернув суму попередньої оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року порушено провадження у справі №23/240 та призначено її розгляд на 15.10.2009 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 17.11.2009 року та 22.12.2009 року.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки ним було виконано обов'язок щодо поставки замовленого товару у повному обсязі, що підтверджується накладною № РН-СЦ000015 від 26.09.2007 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯНЮ №694210.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 22.12.2009 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивач замовив у Відповідача МР3 програвач, чохол та комп'ютер Sony загальною вартістю 12 129,00 гривень. Відповідачем було надано для оплати рахунок-фактуру № Сч-СЦ000011 від 14.09.2007 року, який було оплачено Позивачем.
Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Статтею 265 Господарського кодексу України та статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона зобов'язується передати у встановлений договором строк (строки) товар (товари) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
18 вересня 2007 року Позивачем платіжним дорученням №1963 було перераховано Відповідачу 12 129,00 гривень у якості оплати товарно-матеріальних цінностей відповідно до рахунку-фактури № Сч-СЦ000011 від 14.09.2007 року.
В ході проведення інвентаризації Позивачем виявлено відсутність у товаристві оплачених платіжним дорученням №1963 товарно-матеріальних цінностей.
03.06.2009 року Позивач звернувся з претензією до Відповідача про повернення перерахованих йому грошових коштів. Претензійні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до службової записки співробітника Позивача ОСОБА_3, останній не отримував товар та не ставив свій підпис на видатковій накладній.
З наданої представником Позивача службової записки ОСОБА_3 крім наведених Позивачем фактів вбачається також зауваження у останньому абзаці про те, що відповідну техніку він бачив у іншої посадової особи Позивача -фінансового директора товариства Мішиної А.В.
Відповідачем, в свою чергу, було зазначено, що товар, а саме МP3 програвач sPod вартістю 1 255,83 грн.; чохол Appel Belkin Pod Nano Carbiner Case Black вартістю 98,34 грн. та ноутбук Sony Vaio вартістю 8 753,33 грн. було передано представнику Позивача.
На підтвердження цих обставин, Відповідачем надано суду накладну №РН-СЦ000015 від 26.09.2007 року та оригінал довіреності серії ЯНЮ №694210, яка була видана Позивачем 26.09.2007 року ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_1 від 17.05.1996 року, виданий Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області).
Судом витребувано у Позивача журнал реєстрації довіреностей за 2007 рік (витяг залучено до матеріалів справи), з якого вбачається, що Позивачем 26.09.2007 року було виписано довіреність №694210 на ім'я ОСОБА_3 для отримання товарно-матеріальних цінностей у Відповідача, яку було надано представником Відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 (далі -Інструкція) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.
Судом встановлено, що надана Відповідачем довіреність серії ЯНЮ №694210 на підтвердження передачі товару уповноваженій особі видана Позивача на бланку суворої звітності, містить підписи керівника, головного бухгалтера та містить відбиток печатки підприємства, а також відповідає іншим вимогам Інструкції.
Оригінал довіреності знаходиться у Відповідача, суду надано підписану представником Позивача видаткову накладну, таким чином, наявні документи є належними доказами виконання Відповідачем своїх зобов'язань.
Посилання Позивача на службову записку Базайкіна не можуть бути визнаними належним доказом невиконання Відповідачем своїх зобов'язань. Більше того, цей документ останнім абзацом навпаки спростовує це твердження.
Відповідно до п. 9 -10 Інструкції при позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.
Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.
Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.
Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом "невикористана" і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.
В той же час, Позивачем не надано суду доказів повідомлення Відповідача про скасування виданої довіреності серії ЯНЮ №694210.
Суд також не може взяти до уваги твердження Позивача про неодержання його представником товару від Відповідача, оскільки у даному випадку відповідно до п. 10 Інструкції довіреність серії ЯНЮ №694210 повинна зберігатися у Позивача та журналі виданих довіреностей мала б бути відмітка про повернення зазначеної довіреності. Зазначені докази суду Позивачем не надані.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином, позовні вимоги про повернення Відповідачем грошових коштів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 25.12.2009 року.