ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
справа № 28/27729.10.09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „НВФ Еквівес Сервіс”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „Ексімтранссервіс”, м. Київ
про стягнення 4 588,63 грн.
Суддя Копитова О.С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Лактіонова С.В., представник за довіреністю №182 від 22.09.2009
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ Еквівес Сервіс” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ексімтранссервіс” про стягнення помилково перерахованих коштів в розмірі 3 710,54 грн. Також, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача відсотки річних в розмірі 62,21 грн., інфляційні втрати в розмірі 318,16 грн. та з посиланням на вимоги Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»пеню в розмірі 497,72 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що в результаті помилки його співробітників, банком на підставі платіжного доручення № 846 від 30.02.2008 було перераховано кошти на рахунок неналежного отримувача -товариства з обмеженою відповідальністю „Ексімтранссервіс”. При цьому, позивач зазначає, що на його вимогу відповідач безпідставно отримані кошти у встановлені законом строки не повернув, тому позивач просить їх стягнути в примусовому порядку.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2009 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.09.2009.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою від 30.09.2009 заступником голови господарського суду міста Києва Шевченко Е.О. строк вирішення справи № 28/277 продовжено на один місяць.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 3 710,54 грн. основної суми заборгованості, 3% річних у розмірі 111,37 грн., інфляційні витрати в сумі 293,86 грн.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.
Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального Кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 29.10.2009 за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
30.12.2008 товариство з обмеженою відповідальністю „НВФ Еквівес Сервіс” (надалі по тексту позивач) платіжним дорученням № 846 перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю „Ексімтранссервіс” (надалі по тексту відповідач) на розрахунковий рахунок № 26002004025001, відкритий в Київській ФВАТКБ „Південкомбанк” (надалі по тексту Банк ), кошти в сумі 3 710,54 грн.
Як убачається з платіжного доручення № 846, призначенням платежу для перерахування коштів визначено -оплата за транспортні послуги по рахунку № СФ-0000390/1.
Матеріалами справи встановлено, що 04.06.2007 року між сторонами було підписано договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 04/06 ТОЭ-М, відповідно до якого оплата здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту надання рахунку (п.4.1.5 Договору). Відповідно до пп. 4.1.6 Договору протягом 3-х днів після зарахування коштів на рахунок експедитора сторони підписують акт виконаних робіт (п.).
Позивач вказує на те, що транспортно-експедиційні послуги відповідачем на визначену в рахунку суму не надавались, рахунок був оплачений помилково.
31.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом № 249 від 31.03.2009 року, в якому просив повернути помилково перераховані на рахунок 26002004025001 кошти в розмірі 3 710,54 грн. Зазначений лист отриманий відповідачем 01.04.2009 року.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу коштів в розмірі 3 710,54 грн. станом на день прийняття рішення.
При цьому суд враховує, що позивачем під час судового розгляду справи було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 497,72 грн. та втрат від інфляції в розмірі 24,3 грн. в зв'язку з чим провадження по справі в цій частині підлягає припиненню згідно п. 4 ст 80 Господарського процесуального кодексу України.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Матеріалами справи встановлено наявність існуючих договірних відносин між позивачем та відповідачем, проте не виявлено заборгованості позивача перед відповідачем у відповідній сумі, що утворилась саме на підставі укладеного між сторонами Договору № 04/06 ТОЭ-М. Рахунок -фактура № СФ-000.390 від 13.11.2008 року не містить посилань на зазначений договір. Також матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачем позивачу були надані послуги про які йдеться рахунку -фактурі від 13.11.2008 року на визначену в ньому суму.
Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві, суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 3 710,54 грн. та вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи встановлено, що лист № 249 від 31.03.2009 року з вимогою повернути помилково перераховані кошти був направлений на адресу відповідача 31.03.2009 року та отриманий останнім 01.04.2009 року, однак в установлені законом строки відповідач коштів не повернув.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції законними та обґрунтованими. При цьому слід зазначити, що позивач просить стягнути втрати від інфляції за період січень 2009 року -червень 2009 року, а 3 % річних за 301 день. Господарський суд не погоджується з таким розрахунком позивача, оскільки, факт порушення грошового зобов'язання відповідачем мав місце лише з 08.04.2009 року.
Таким чином сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача складає:
Період часуСума боргуКількість днів прострочення3% річних
08.04.2009-29.10.20093 710,54 грн.20462,22 грн.
Інфляційні нарахування, що підлягають стягненню з відповідача складають:
Період часуСума боргуІндекс інфляції
08.04.2009-01.07.20093 710,54 грн.100,9% - квітень
100,5% - травень
101,1% - червень93,5 грн.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню за уточненим розрахунком суду.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем доводів не спростував.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати, що сплачені позивачем при поданні позову за частину вимог від яких він відмовився під час судового розгляд у справи покладаються на позивача.
З огляду на викладене, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 33, 49, 66, 67, 68, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Припинити провадження в частині стягнення пені в розмірі 497,72 грн. (чотириста дев'яносто сім гривень сімдесят дві копійки)та втрат від інфляції в розмірі 24,3 грн. (двадцять чотири гривні тридцять копійок).
Решту позовних вимог задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ексімтранссервіс” (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9/414, 03065. м. Київ, бул. Івана Лепсе, 16, код 32919972, р/р 26009210644980 в Київському ГРУ банка „Фінанси та кредит” МФО 300937 або з будь-якого іншого рахунку) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „НВФ Еквівес Сервіс” (02660, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, оф.216, код ЄДРПОУ 31238855, р/р 26005053106350 в Київському ГРУ „Приватбанку”, МФО 321842) 3 866,26 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень двадцять шість копійок), з яких 3 710,54 грн. (три тисячі сімсот десять гривень п'ятдесят чотири копійки) помилково перерахованих коштів, 62,22 грн. (шістдесят дві гривні двадцять дві копійки) 3% річних, 93,5 грн. (дев'яносто три гривні п'ятдесят копійок) інфляційних нарахувань, а також 85,03 грн. (вісімдесят п'ять гривень три копійки) державного мита, 262,60 грн. (двісті шістдесят дві гривні шістдесят копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О. С. Копитова