83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.12.09 р. Справа № 40/370
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
При секретарі судового засідання Чукліній І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, м. Донецьк
про стягнення 493 083 грн. 14 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” звернулося до господарського суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдонбудпром” про стягнення основного боргу за лізинговими платежами в сумі 417 381 грн. 67 коп., пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 30 519 грн. 12 коп., трьох процентів річних в сумі 4 271 грн. 53 коп., інфляційних в сумі 3 313 грн. 62 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання та штрафу за несвоєчасне надання інформації в сумі 37 597 грн. 20 коп. згідно договору фінансового лізингу № 080814-138/ФЛ-Ю-С від 14.08.08р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлений про судове засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, далі Лізингодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, далі Лізингоодержувач, було укладено договір фінансового лізингу від 14.08.08р. № 080814-138/ФЛ-Ю-С додатків до нього, та додаткової угоди від 06.04.09р., згідно якого у Лізингодавця виникли перед Лізингоодержувачем зобов'язання щодо передачі у користування на визначений договором строк предмету лізингу.
Відповідно до пункту 1.1 предметом договору фінансового лізингу - є новий колісний екскаватор HYUNDAI, R200W-7, 2008 р.в. загальною вартістю 939 930 грн.
Згідно пункту 2.1 договору сторонами встановлено строк лізингу, а саме користування Лізингоодержувачем майном протягом 61 (шістдесяти одного) місяця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3 договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.
Тобто, за умовами цього договору Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно згідно Спеціфікації, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти це майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строк, передбачені договором.
Лізингодавцем належним чином були виконані умови договорів, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаного акту прийому - передачі від 18.08.08р.
Згідно з пунктом 3.1 договору та графіку, всі лізингові платежі Лізингоодержувач повинен сплачувати Лізингодавцю відповідно до графіку ( Додаток №1) не пізніше 15 числа місяця сплати відповідного платежу у гривнях у розмірі, визначеному у загальному графіку лізингових платежів та скоригованому до змін офіційного курсу Національного банку України долару США до гривні на дату слати відповідного лізингового платежу порівняно з цим курсом з моменту підписання договору фінансового лізингу та на умовах цього договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума боргу відповідача за лізинговими платежами за договором лізингу за період з грудня 2008р. по жовтень 2009р. складає 417381 грн. 67 коп. яку позивач і намагається стягнути.
Згідно з пунктом 11.2.1 договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 даного договору, Лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення.
Оскільки Лізингоодержувач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, і мало місце несвоєчасне внесення лізингових платежів, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню в сумі 30 519 грн. 12 коп. за період прострочення з 06.05.09р. по 05.11.09р.
На думку позивача, відповідач прострочив внесення лізингових платежів, а саме своєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 4 271 грн. 53 коп. та інфляційних в сумі 3 313грн. 62 коп. за період з 06.05.09р. по 05.11.09р.
Пунктом 11.2.3 договору сторонами визначено, що за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утриманням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1 договору, порушення умов п. 14.7, 18.3 договору - відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.
Оскільки звіти не подавалися протягом чотирьох кварталів, то відповідно до наданого позивачем розрахунку штраф дорівнює 37 597 грн. 20 коп.
Таким чином, загальна ціна позову складає 493 083 грн. 14 коп., яку позивач і намагається стягнути з відповідача.
Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.
Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане Лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найом (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом. Сторони досягли суттєвих умов договору, а тому відповідно до вимог ст. 638 ЦК України та ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.
Крім того, до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Стаття 292 ГК України дає наступне визначення лізингу, що це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно п. 2 ст. 292 ГК України, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
За приписами ст.ст. 1, 3 Закону України "Про лізинг", фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, які виникають на підставі договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов'язується придбати у власність річ у продавця (постачальника) у відповідності з установленими Лізингоотримувачем специфікаціями та умовами та передати її у користування Лізингоотримувачеві на певний строк не менш ніж один рік за встановлену плату (лізингові платежі). Таким чином, між сторонами укладено договір фінансового лізингу.
В силу ст. 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Свої зобов'язання за договором фінансового лізингу відповідач у повному обсязі не виконав.
Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином, а тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу зі сплати лізингових платежів в 417 381 грн. 67 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Додаткові зобов'язання існують доти поки існує основне зобов'язання.
Факт прострочення внесення лізингових платежів, підтверджено матеріалами справи, і наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 30 519 грн. 12 коп. за період з 06.05.09р. по 05.11.09р. за договором фінансового лізингу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частина друга ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інший розмір процентів не встановлено договором, а докази у справі свідчать про наявність прострочення внесення орендних платежів, (несвоєчасне виконання грошових зобов'язань). З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 4 271 грн. 53 коп. та інфляційних в сумі 3 313 грн. 62 коп. за період з 06.05.09р. по 05.11.09р. та пов'язаних знеціненням його грошових коштів обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Докази у справі свідчать, що відповідач не надав позивачеві необхідну інформацію про стан та місцезнаходження предмету лізингу, а тому Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити Лізингодавцю штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення що складає 37 597 грн. 20 коп.
Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про лізинг", ст. ст.1,3 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 526, 599, 638, 806 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 193, п. 6 ст. 232, ст. 292 ГК України, ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдонбудпром”, 83016, м. Донецьк, вул. Сиваська, буд. 40, ід. код 34500154, п/р 2600530012351 в ДФ ПКФ ВАТ „ВіЕйБі Банк” в м. Донецьку, МФО 394545, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю „BiEйБi Лізинг”, 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ід. код 33880354, п/р 26002262400276 в ВАТ „ВіЕйБі Банк” в м.Києві, МФО 380537, основний борг з лізингових платежів в сумі 417 381 грн. 67 коп., пеню сумі 30 519 грн. 12 коп., три процента річних в сумі 4 271 грн. 53 коп., інфляційні в сумі 3 313 грн. 62 коп., штраф в сумі 37 597 грн. 20 коп., витрати по державному миту в сумі 4 930 грн. 84 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя