Апеляційний суд міста Києва
2 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
представника особи, яка подала скаргу, ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2018 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Прокуратури Київської області, яка полягає у відмові у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017111200000703, відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню в розумінні положень ст.303 КПК України, що згідно з ч.4 ст.304 КПК України є підставою для відмови у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов'язати компетентних службових осіб Прокуратури Київської області визнати та залучити його до кримінального провадження № 42017111200000703 як потерпілого.
Обґрунтовуючи апеляційній вимоги, зазначає, що Києво-Святошинською місцевою прокуратурою Київської області на виконання ухвали слідчого судді до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 42017111200000703 за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.387 КК України стосовно розголошення даних досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016111200000878 депутатом Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_7 без дозволу слідчого, прокурора. Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016111200000878 здійснюється СУ ГУНП в Київській області, а процесуальне керівництво - Прокуратурою Київської області.
Провадження № 11-сс/796/1773/2018
Категорія: ст.303 КПК України
Слідчий суддя: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1 .
Після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань Києво-Святошинська місцева прокуратура Київської області направила кримінальне провадження № 42017111200000703 до Прокуратури Київської області, до якої він 17.11.2017 року подав заяву про залучення як потерпілого, а 08.12.2017 року одержав лист за підписом начальника управління Прокуратури Київської області ОСОБА_9 , з якого вбачається, що його звернення було направлено до Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області.
За таких обставин вважає, що прокурор ОСОБА_9 вчинив бездіяльність, яка полягає у відмові у визнанні його потерпілим, яка згідно з п.5 ч.1 ст.303 КПК України може бути оскаржена на досудовому розслідуванні.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника особи, яка подала скаргу, ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що 27.12.2017 року ОСОБА_6 подав слідчому судді скаргу на бездіяльність прокурора, яка полягає у відмові визнати його потерпілим, в якій, посилаючись на положення ч.1 ст.55, п.1 ч.2 ст.56, п.5 ч.1 ст.303 КПК України, просив зобов'язати компетентних службових осіб Прокуратури Київської області визнати та залучити його до кримінального провадження № 42017111200000703 як потерпілого, і наводив доводи, аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України, і оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у відмові визнати потерпілим, суперечить вказаній нормі. До того ж, як правильно зазначив слідчий суддя в ухвалі, з посиланням на положення ст.55 КПК України, згідно з якою права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, кримінальний процесуальний закон не передбачає обов'язку приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою.
Висновки, викладені в ухвалі слідчого судді, про те, що ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню, є обґрунтованими.
Так, частиною 1 статті 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, предметом оскарження можуть бути бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 не оскаржує бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні дій, зобов'язання вчинити які закон пов'язує з певними строками, право на оскарження якої надано вказаною нормою, а так само не оскаржує рішення про відмову у визнанні потерпілим.
Посилання в апеляційній скарзі на положення п.5 ч.1 ст.303 КПК України, якою передбачено право оскаржувати рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим, є недоречними, оскільки рішення слідчого або прокурора про відмову у визнанні потерпілим, яке у відповідності з вимогами ст.110 КПК України приймається у формі постанови, а не листа, ОСОБА_6 не оскаржувалося.
На користь цього свідчать зміст та вимоги скарги, в якій ОСОБА_6 не порушував питання про скасування певного рішення, а просив зобов'язати прокурора залучити його до кримінального провадження як потерпілого. А тому, на переконання колегії суддів, предмет оскарження виходить за межі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відповідно до повноважень слідчого судді.
До того ж, колегія суддів зауважує, що відповідно до наявної інформації в листі № 04/2-546 вих. від 23.11.2017 року за підписом начальника управління Прокуратури Київської області ОСОБА_9 кримінальне провадження № 42017111200000703 перебувало у Києво-Святошинській місцевій прокуратурі Київської області, куди було направлено заяву ОСОБА_6 для розгляду та подальшого його повідомлення, тобто прокурор Прокуратури Київської області не мав повноважень у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Тому рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, і підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 5 січня 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Прокуратури Київської області, яка полягає у відмові у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 42017111200000703, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3