АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
19 березня 2018 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його адвоката ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_3 з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, -
встановив:
Цією постановою ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови та протоколу про адміністративне правопорушення, 16.03.2017 року о 06 год. 50 хв., гр. ОСОБА_3 по вул. Автозаводська, 18 у м. Києві керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. ОСОБА_3 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, вважаючи її необґрунтованою, безпідставною та ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на обґрунтування якої зазначає наступне.
Апелянт вказує, що суд при вирішенні справи послався лише на протокол про адміністративне правопорушення, як на єдиний та достатній доказ при вирішенні цієї справи, при цьому, не заслухав пояснення свідка, який був викликаним стороною захисту, нічим конкретно не мотивуючи таку відмову, чим, на думку апелянта, суд порушив принцип всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи неупередженим судом.
Отож, апелянт вважає, що його ОСОБА_3 неправомірно визнали винуватим та незаконно притягнуто до відповідальності у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, тому просить постанову Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення свідка ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та викладені доводи в апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Але при винесенні постанови Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, суддя всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, не вжив заходів для належноїперевірки обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та фактично притягнув ОСОБА_3 до відповідальності без будь-якого судового розгляду, не дослідивши не тільки його пояснення і заперечення, яких він не мав можливості надати з вини суду, а й тих незначних доказів, що містяться в матеріалах справи, не давши їм належну й об'єктивну оцінку.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, при цьому, чим доводиться сам факт того, що водій керував автомобілем у стані наркотичного сп'яніння та, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, суд у постанові не вмотивував.
В протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3, в графі свідки та потерпілі, вказано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 при цьому пояснень від свідків, що вони дійсно посвідчують відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння, при складанні протоколу не відбиралися. Вказане свідчить, що протокол складений без дотримання встановлених законом вимог. Біль того, в апеляційне засідання викликано свідка ОСОБА_5, який надав наступні пояснення.
В районі метро Оболонь водія ОСОБА_3 було зупинено працівниками поліції, без причини зупинки, вказавши, що у них є підозра, що водій перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Далі запропонували ОСОБА_3 пройти тест на Драгері на що він погодився. Показники тесту нічого не показали, не зважаючи на це його все одно не хотіли відпускати. Потім, працівники поліції сказали, що їм необхідно підписатися і вони зможуть поїхати далі, що вони і зробили. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_3 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в лікаря нарколога та за допомогою приладу Драгер, як про те вказано в протоколі.
Отже, з наведеного вище вбачається, що водій ОСОБА_3 не відмовлявся від проходження медичного огляду в лікаря нарколога та за допомогою приладу Драгер, а тому протокол про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_3 про порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України складений неправомірно, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому такий протокол не можна вважатися дійсним.
Слід також зазначити, що розглядаючи справу і зазначаючи в постанові про наявність достатніх доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, яке полягало зокрема у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, суд залишив поза увагою, що в матеріалах справи відсутні такі документи: направлення ОСОБА_3 на огляд як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; Акт про його відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Акт про відмову від медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також рапорт поліцейського, який зупиняв автомобіль із зазначенням обставин зупинки транспортного засобу.
З огляду на вищенаведене, приходжу до висновку, що суд першої інстанції, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не в повній мірі врахував усі обставини справи, не дослідив усі подані докази, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення, а тому вважаю за необхідне скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП а провадження у справі відносно нього закрити на підставі ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року - задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік - скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.О. Журавель
Справа № 33/796/1747/2017
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Шевчук А.В.