Справа № 11-кп/796/760/2018 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ст. 358 ч. 4 КК Доповідач ОСОБА_2
16 квітня 2018 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретареві ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянула матеріали кримінального провадження № 12017100080007147 відносно ОСОБА_7 , за апеляційною скаргою першого заступника прокурора міста Києва ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року, яким
ОСОБА_7 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дібрівка Ємільчинського р-ну, Житомирської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; не судимий,
засуджено за ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу:
- за ч. 5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України - у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн.;
- за ч. 4 ст. 358 КК України - у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.;
В силу ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн. на користь держави.
Вороком з ОСОБА_7 стягнуто процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 989 грн. в дохід держави.
Вироком також вирішено долю речових доказів.
Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, судова колегія, -
ОСОБА_7 засуджений за вчинення пособництва у підробленні документу з метою його використання та в подальшому використав цей документ.
Так, у кінці 2013 року, ОСОБА_7 , перебуваючи у с. Дібрівка, Ємільчинського р-ну, Житомирської обл., маючи злочинний умисел, направлений на підроблення документу, що надає право на керування легковим транспортним засобом, надав невстановленій слідством особі свої анкетні дані та власну фотокартку з метою підроблення посвідчення водія. Після чого невстановлена слідством особа, використовуючи надані ОСОБА_7 анкетні дані та фотокартку, підробила посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я останнього, яке нібито видане 06.11.2013 року Житомирським МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській обл. і яке ОСОБА_7 отримав приблизно через 2 місяці з метою його подальшого використання для керування легковим автомобілем.
Крім цього, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, 13.08.2017 року, приблизно о 10 год. 45 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ 2103» д.н.з. НОМЕР_2 , пред'явив завідомо підроблене вищевказане посвідчення водія серії НОМЕР_1 , тим самим використав завідомо підроблений документ, який згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ № 8-4/1846 від 05.09.2017 року не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції, перший заступник прокурора міста Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст.27 та ч. 1 ст. 358; ч. 4. ст.358 КК України та правильності кваліфікації його дій, просить вирок Святошинського районного суду м. Києва від 7 грудня 2017 року змінити в частині призначеного покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
В обґрунтуванні прокурор зазначає, що на момент вчинення у 2013 році ОСОБА_7 пособництва у підробленні посвідчення водія діяла ч. 1 ст. 358 КК України в іншій редакції, де санкцією було передбачено покарання у виді штрафу до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.
При цьому, визначивши ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України покарання у виді штрафу розміром 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, суд не врахував положення ст. 5 КК України щодо необхідності застосування закону України про кримінальну відповідальність, який пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
На цих підставах прокурор просить змінити вирок Святошинського районного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року в частині призначеного покарання та ухвалити ухвалу, якою ОСОБА_7 вважати засудженим за ч.5 ст.27 ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу розміром 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., за ч. 4 ст. 358 КК України - до штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 850 грн. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді штрафу розміром 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора та обвинуваченого, які доводи апеляційної скарги підтримали, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги в сукупності з матеріалами кримінального провадження, судова колегія визнає наступне.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 за описаних у вироку обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст.27 та ч. 1 ст. 358; ч. 4. ст.358 КК України були отримані в порядку застосування положень ч.3 ст. 349 КПК України, в апеляційному засіданні не встановлено порушень процедури застосування цієї правової норми, ніхто скарг на такі порушення не заявляв, а тому, а також розглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційних вимог, судова колегія зі вказаними висновками погоджується не досліджуючи та не оцінюючи їх.
Що ж стосується покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України, справедливість якого оскаржує прокурор, то в цьому конкретному випадку суд першої інстанції виходив з розміру покарання, встановленого санкцією ч.1 ст. 358 КК України в редакції Закону України від 6 жовтня 2016 року,яка передбачає більш суворе покарання за це кримінальне правопорушення, ніж редакція цієї правової норми, що діяла станом на вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення, введена Законом від 7 квітня 2011 року, а тому, як правильно зазначає апелянт, суду належало керуватися положенням ст. 5 КК України, яка регламентує умови зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі та встановлює, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Отже апеляційні вимоги прокурора про пом'якшення призначеного ОСОБА_7 покарання за ч.5. ст.27 та ч. 1 ст. 358 КК України ґрунтуються на чинному кримінальному та кримінальному процесуальному законі, відповідають матеріалам кримінального провадження, а тому їх слід задовольнити, вирок суду у вказаній частині змінити та зменшити призначене ОСОБА_7 покарання відповідно до апеляційних вимог.
При цьому судова колегія має також на увазі, що, хоча формально ОСОБА_7 інкриміновано лише один епізод кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, від 30 серпня 2017 року, але, як він сам пояснив в апеляційному засіданні, він використовував підроблене посвідчення водія протягом всього часу від моменту його отримання у 2013 році.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Києва ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 7 грудня 2017 року відносно ОСОБА_7 задовольнити.
Вказаний вирок суду першої інстанції змінити. Зменшити покарання ОСОБА_7 за ч.5 ст. 27 та ч.1 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень та визнати його остаточно засудженим за сукупністю злочинів, із застосуванням ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 950 (вісімсот п'ятдесят) гривень) до штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена касаційним порядком до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців від дня проголошення.
Судді: