18 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5622/17
Категорія: 3.7 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Час і місце ухвалення: 12:50, м.Одеса Дата складання повного тексту: 18.12.2017р.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року по справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс» до Одеської обласної державної адміністрації, Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації, Обласного конкурсного комітету з визначення перевізників на міжміських і приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранс-Україна», про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,
У листопаді 2017 року товариство з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської обласної державної адміністрації, Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації, Обласного конкурсного комітету з визначення перевізників на міжміських і приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування про:
- визнання протиправним та скасування рішення конкурсного комітету, оформлене протоколом №13 від 04.08.2017р., в частині допуску до участі в конкурсі та визнання переможцем ТОВ «Автотранс-Україна» по об'єктах конкурсу № 13, 18, 38, 60, 66, та 78;
- визнання протиправним та скасування наказу Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської ОДА від 04.08.2017р. №25/о-2017 «Про введення в дію рішення обласного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування щодо визначення переможців конкурсів», в частині введення в дію рішення конкурсного комітету щодо визнання ТОВ «Автотранс-Україна» переможцем конкурсу по об'єктах №№ 13,18, 38, 60, 62, 66 та 78.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2017р. позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, товариство з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, і недоведеністю їх, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено та не встановлено факту подання третьою особою ТОВ «Автотранс-Україна» недостовірної інформації на конкурс, зокрема, щодо наявності у товариства матеріально-технічних баз у м.Балта та м.Сарата, що вплинуло на рішення конкурсного комітету та незаконно надано перемогу на конкурсі даному підприємству. Договори оренди №02/07-17 від 03.07.2017р. та №03/07-17 від 03.07.2017р. на матеріально-технічні бази у м.Балта та м.Сарата існують лише на папері, а їх укладення покликане створити уявлення конкурсного комітету про наявність правового зв'язку між сторонами правочинів щодо наявності матеріально-технічної бази на відстані не більше як 100 кілометрів від місця формування оборотного рейсу.
Апелянт зазначає, що Організатор конкурсу мав, передбачені Порядком проведення конкурсу, підстави для прийняття рішення про недопущення до участі у конкурсі автомобільного перевізника, як такого, що подав до участі у конкурсі не належним чином оформлені документи, що містять недостовірну інформацію.
Одеська обласна державна адміністрація та Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської ОДА подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять її залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - без змін. Відповідачі зазначають, що суд першої інстанції правомірно відхилив посилання ТДВ «Пасавтотранссервіс» на надання ТОВ «Автотранс-Україна» недостовірної інформації на конкурс, оскільки інформації про невідповідність ліцензійним умовам перевізника-претендента ТОВ «Автотранс-Україна» від управління Укртрансбезпеки не надходило, ліцензія товариства Серії АЕ №268498 на час проведення конкурсу була чинною, рішення суду про визнання її незаконною відсутнє.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ліцензії серії АЕ №268956 ТДВ «Пасавтотранссервіс» надає послуги з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.
01.07.2017р. в газеті Одеської обласної ради «Одеські вісті» №47 (4973) розміщено оголошення про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування в Одеській області. Організатором конкурсу зазначено Одеську обласну державну адміністрацію в особі Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури.
ТДВ «Пасавтотранссервіс» для участі у конкурсі подало заяву за встановленою формою з відповідним переліком документів на наступні об'єкти конкурсу:
- об'єкт конкурсу №13, маршрут Балта АС - Одеса АС «Одеса ЖДВ»;
- об'єкт конкурсу №18, маршрут Балта АС - Одеса АС «Одеса ЖДВ», рейс №919/920;
- об'єкт конкурсу №38, маршрут Балта АС - Одеса АС «Одеса ЖДВ», рейс №773/774;
- об'єкт конкурсу №60, маршрут Обжиле - Одеса АС «Одеса ЖДВ», рейс №1028/1029;
- об'єкт конкурсу №62, маршрут Балта АС - Одеса АС «Одеса ЖДВ»;
- об'єкт конкурсу №66, маршрут Балта АС - Одеса АС «Одеса ЖДВ», рейс №771/772;
- об'єкт конкурсу №78, маршрут Саражинка - Одеса АВ «Привоз», рейс №1510.
03.08.2017 року в приміщенні Одеської ОДА відбулось засідання конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських маршрутах загального користування, результати якого оформлено протоколом №13 від 04.08.2017р. 40-го засідання обласного конкурсного комітету з визначення перевізників на міжміських і приміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування.
Переможцем конкурсу на об'єкти конкурсу №№ 13, 18, 38, 60, 66 та 78 визначено ТОВ «Автотранс-Україна», а ТДВ «Пасавтотранссервіс» посіло друге місце.
04.08.2017р. Управлінням транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської ОДА винесено наказ №25/о-2017 «Про введення в дію рішення обласного конкурсного комітету з визначення перевізників на приміських і міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування щодо визначення переможців конкурсів», згідно якого прийнято рішення укласти з перевізниками, які визначені переможцями конкурсів, відповідні договори.
При зверненні з позовом до суду щодо оскарження рішення конкурсного комітету, оформленого протоколом №13 від 04.08.2017р., в частині допуску до участі в конкурсі та визнання переможцем ТОВ «Автотранс-Україна» по об'єктах конкурсу № 13, 18, 38, 60, 66, та 78, та наказу Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської ОДА від 04.08.2017р. №25/о-2017 в частині введення в дію рішення конкурсного комітету щодо визнання ТОВ «Автотранс-Україна» переможцем конкурсу по об'єктах №№ 13, 18, 38, 60, 62, 66 та 78, ТДВ «Пасавтотранссервіс» їх незаконність обґрунтовувало тим, що ТОВ «Автотранс-Україна» подало до участі у конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію, у зв'язку з чим, на підставі п.12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.12.2008р., конкурсний комітет мав прийняти рішення про недопущення автомобільного перевізника ТОВ «Автотранс-Україна» до участі у конкурсі. Зокрема, позивач зазначав, що третьою особою надано недостовірну інформацію щодо наявності у товариства матеріально-технічних баз у м.Балта та м.Сарата.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, на яких КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, доведено, що проведення конкурсу здійснювалось у встановленому законом порядку на основі чинного законодавства України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.35 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.43 Закону №2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).
Водночас, процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначено Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 (далі - Порядок №1081), який є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.
Пункт 1 Порядку №1081 визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.
Згідно пункту 28 Порядку №1081 організатор або робочий орган публікує в друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс, яке повинне містити певну інформацію.
Разом з цим, відповідно до статті 45 Закону №2344-III, у конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.
До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які: визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання; подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію; не відповідають вимогам статті 34 цього Закону; передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.
В силу статті 44 Закону №2344-III до обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.
За приписами статті 46 Закону №2344-III для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи: заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент; нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезення пасажирів та копії ліцензійних карток на автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті; відомості про додаткові умови обслуговування маршруту; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.
При цьому, згідно пункту 12 Порядку №1081 до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які: 1) визнані банкрутами або щодо яких порушено процедуру банкрутства (за винятком тих, стосовно яких проводиться процедура санації), або які проходять процедуру ліквідації як суб'єкти господарювання; 2) подали на розгляд документи не в повному обсязі або такі, що містять недостовірну інформацію; 3) не відповідають вимогам Закону № 2344-III; 4) пропонують використовувати автобуси, переобладнані з вантажних автомобілів; 5)мають несплачені штрафні санкції, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу).
Таким чином, конкурсному комітету, який відповідає за підготовку та проведення конкурсу, надано право не допускати до участі в конкурсі автомобільних перевізників які, зокрема, подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію.
За приписами пункту 37 Порядку №1081, достовірність інформації викладеної у заяві та документах, визначених п.29 Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
У разі коли на один з об'єктів конкурсу з перевезення пасажирів на внутрішньообласних, внутрішньорайонних та міських автобусних маршрутах претендує два або більше перевізники-претенденти, конкурсний комітет визначає переможця з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів та подає пропозиції організатору перевезень (п.42 Порядку №1081).
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що перевірка достовірності інформації, викладеної у заяві та документах перевізника-претендента перевіряється організатором та робочим органом не пізніше ніж за два дні до проведення конкурсу; автомобільні перевізники, які подали на розгляд документи, що містять недостовірну інформацію до участі в конкурсі не допускаються; перевізники, які прийняли участь у конкурсі оцінюються за бальною системою за певними показниками; рішення стосовно визначення кращого перевізників-претендента приймається конкурсним комітетом простою більшістю голосів з використанням бальної системи оцінки пропозицій; переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників претендентів. Тобто, перевізник допускається до участі у конкурсі саме по результатам перевірки його відомостей організатором або робочим органом, і рішення про допуск (чи не допуск) перевізника до участі у конкурсі має бути прийнято до початку проведення конкурсу.
При зверненні з позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ТДВ «Пасавтотранссервіс» посилається на надання ТОВ «Автотранс-Україна» конкурсній комісії недостовірної інформації щодо наявності у товариства матеріально-технічних баз у м.Балта та м.Сарата. Зокрема, апелянт зазначає, що в анкетах на участь у конкурсі ТОВ «Автотранс-Україна» зазначає про наявність трьох сертифікатів на матеріально-технічні бази: серії ВГ №566070 (в м.Одеса), серії ВГ №664236 (в м.Балта) та серії ВГ №664237 (в смт.Сарата). Однак, в ліцензійній справі товариства відсутні відомості щодо наявності матеріально-технічних баз у м.Балта (вул. Ткаченка, 56/3) та м.Сарата (вул. Промзона, 3а), що підтверджено листом Укртрансбезпеки від 10.06.2016р. №066.
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації листом від 19.07.2017р. №04-07/495 інформувало Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про перевізників-претендентів, які подали документи для участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміських та приміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування. Інформації про невідповідність ліцензійним умовам перевізника-претендента ТОВ «Автотранс-Україна» від Управління Укртрансбезпеки в Одеській області не надходило.
Контроль за додержанням Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1001, відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, належить до компетенції Укртрансбезпеки відповідно до покладених на неї завдань.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у відповідь на його запит, Укртрансбезпеки не надавала інформації про відповідність ліцензійним умовам перевізника ТОВ «Автотранс-Україна». Однак, в матеріалах справи міститься копія листа-відповіді Укртрансбезпеки в Одеській області від 31.07.2017р. №5752/31-37, в якому зазначаються відомості про усіх перевізників претендентів, серед яких і про ТОВ «Автотранс-Україна».
Більше того, представник Укртрансбезпеки є членом конкурсного комітету та брав участь у його засіданні.
Щодо посилання апелянта на те, що ст.15 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та п.16 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ від 02.12.2015р. №1001, зобов'язують ліцензіата повідомляти у письмовій формі орган ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії не пізніше одного місяця з дня настання таких змін, то колегія суддів зазначає, що можливе недотримання ТОВ «Автотранс-Україна» вказаних норм не є безумовною підставою для висновку, що відомості, зазначені вказаних претендентом перевізником у поданих документах на конкурс, є недостовірними.
Також, апелянт посилається на те, що договір оренди №02/07-17 від 03.07.2017р., укладений між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Автотранс-Україна» (орендар) на матеріально-технічну базу в м.Балта та договір оренди №03/07-17 від 03.07.2017р., укладений між ТОВ «Транспортник 1718» (орендодавець) та ТОВ «Автотранс-Україна» (орендар) на матеріально-технічну базу в смт.Сарата, є неналежним підтвердженням наявності у третьої особи відповідних матеріально-технічних баз, так як нежитлові приміщення та територія для відстою транспортних засобів за вказаними адресами є комунальною власністю, передані міськими радами в користування ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Транспортник 1718» відповідно, якими, в свою чергу, не проведено державну реєстрацію договорів суборенди з ТОВ «Автотранс-Україна» за згодою органу місцевого самоврядування, як це передбачено ст.ст. 93, 116, 122, 124 Земельного кодексу України та Законом України «Про оренду землі».
Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки до повноважень відповідачів не відноситься визнання договорів недійсними. Інформація про визнання вказаних договорів недійсними в судовому порядку в матеріалах справи відсутня.
Більше того, як зазначив представник Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації, під час підрахунку балів, набраних перевізником-претендентом ТОВ «Автотранс-Україна» по об'єктах конкурсу №№ 13, 18, 38, 60, 66 та 78 матеріально-технічна база орендована у ТОВ «Транспортник 1718» на підставі договору оренди №03/07-17 від 03.07.2017р. не враховувалася організатором конкурсу у зв'язку з її розташуванням на відстані понад 100 км. від місця формування оборотних рейсів.
Матеріалами справи підтверджено, що з метою перевірки достовірності інформації, отриманої від перевізників-претендентів, як того вимагає пункт 37 Порядку №1081, Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації, як організатором конкурсу, направлено листи-запити від 19.07.2017р. до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області за № 04-07/498, до УПД ГУНП в Одеській області за №04-07/497 та до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області за №04-07/495.
Для підтвердження достовірності інформації, у відповідь на запит організатора конкурсу, перевізник-претендент ТОВ «Автотранс-Україна» листом від 24.07.2017р. №94 надав: повний перелік власних, орендованих, наданих в кредит або лізинг транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів; перелік автобусів, що відповідають екологічному рівню не нижче ЄВРО-2 та є власністю підприємства; інформацію про загальну кількість водіїв у штаті підприємства; копії наказів про прийняття на роботу, дипломів та індивідуальних податкових номерів працівників, що здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та які проводять щоденний огляд стану здоров'я водіїв; копії договорів оренди матеріально-технічних баз; копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) на 3 та 4 квартали 2016 року.
ТДВ «Пасавтотранссервіс» ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу, що подані ТОВ «Автотранс-Україна» документи містять неправдиву інформацію та про цей факт було відомо організатору конкурсу до початку його проведення.
Щодо доводів апелянта про те, що в додатку до сертифіката відповідності ВГ №664236, виданого ТОВ «Автотранс-Україна» на матеріально-технічну базу в м.Балта, зазначено, що підприємство відповідає вимогам неіснуючого нормативно-правового акту, а саме Ліцензійним умовам, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 02.12.2015р. №1001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2010р. №562/17857, то колегія суддів вважає, що таке формулювання в Додатку є опискою, оскільки, як зазначалось вище, відповідні Ліцензійні умови затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1001.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та надана їм належна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення та скасування постанови від 13.12.2017р. суд апеляційної інстанції не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Пасавтотранссервіс» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 26.04.2018р.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Градовський Ю.М.
Крусян А.В.