26 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1906/18
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Богаченка С. І.,
суддів - Багрія В. М., Гінди О. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі № 819/2099/17 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Баранюка А. З. об 11 год. 12 хв у м. Тернополі, повний текст якого виготовлено 29 січня 2018 року) за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування припису,-
05 грудня 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 10 травня 2017 року № 3-1/1498.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що підстави для винесення оскарженого припису відсутні, оскільки ним вчиняються усі передбачені вимогами чинного законодавства дії для одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу з метою усунення виявлених перевіркою порушень.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля" подало апеляційну скаргу на нього, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням обставини, викладені в позовній заяві.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши головуючого суддю, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 03 травня 2017 року № 138 та направлення від 03 травня 2017 року № 190 на проведення позапланової перевірки посадовими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області проведено позапланову перевірку виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля" припису від 27 вересня 2016 року № 3-1/3440, за результатами якої складено акт перевірки від 05 травня 2017 року.
Вказаний акт перевірки містить висновок про невиконання позивачем припису від 27 вересня 2016 року № 3-1/3440, а саме, відсутність у позивача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від свиноферми в м. Збаражі, що є порушенням пункту «ї» статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
10 травня 2017 року на підставі вищевказаного акта перевірки Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області винесено припис № 3-1/1498, згідно з яким позивачу необхідно було до 25 серпня 2017 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від свинарника в м.Збаражі та після отримання вказаного дозволу надати довідку про фонд робочих стаціонарних джерел.
Розглядаючи справу по суті заявлених вимог, суд першої інстанції керувався тим, що позивач звернувся з даним позовом в межах строку звернення до суду.
Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на момент подання адміністративного позову) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на момент подання адміністративного позову) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід зазначити, що для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, а також коли розпочався перебіг цього строку.
Як видно з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із даним позовом, слугувала незгода позивача із приписом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 10 травня 2017 року № 3-1/1498.
Суд зазначає, що вказаний припис прийнятий до виконання директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" Щурком В. М в день його видання, про що свідчить його підпис на вказаному приписі.
Таким чином, позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права з моменту прийняття припису до виконання, тобто 10 травня 2017 року, отже, з цього часу у нього виникло право на звернення до суду із даним позовом.
До суду позивач звернувся лише 05 грудня 2017 року, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду та без зазначення обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на момент розгляду справи судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, встановивши, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на момент подання адміністративного позову), та без викладу обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, суд першої інстанції повинен був залишити позов без розгляду, а не розглядати його по суті заявлених вимог.
Оскільки позивачем не було подано заяви про поновлення пропущеного строку та не вказано обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду, наведене відповідно до статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції та залишення адміністративного позову без розгляду.
Керуючись статтями 123, 240, 311, 315, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі № 819/2099/17 скасувати, а адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування припису залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. І. Богаченко
судді В. М. Багрій
О. М. Гінда