Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/796/3967/2018
м. Київ Справа № 755/1357/18
26 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" адвоката Мартинюка Євгена Володимировича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Астахової О.О., про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зняття з нього арешту,-
24 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зняття з нього арешту.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 12 листопада 1983 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. Під час перебування у шлюбі ними було набуто у власність квартиру АДРЕСА_1 та три земельні ділянки, надані у власність на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10.06.2008 року №2308 : площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада; площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада; площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада. В порядку поділу майна подружжя просила визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного майна.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подану заяву про забезпечення позову, в якій в якій вона просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, що підлягає поділу та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме: земельних ділянок виданих на підставі Розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10 червня 2008 року №2308: площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада; площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада; площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 посилалась те, що предметом спору у даній справі є поділ спільного майна подружжя до складу вказаного майна входять і вказані земельні ділянки. Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано за відповідачем ОСОБА_4 З надісланих Державним підприємством " Сетам" довідок їй стало відомо, що спірні земельні ділянки є предметом іпотеки відповідно до яких Державним підприємством «СЕТАМ» 25.01.2018 року та 26.01.2018 року буде проведено електронні торги по їх реалізації. Зазначає, що у разі не вжиття заходів забезпечення позову, рішення суду, у разі задоволення останнього, неможливо буде виконанти, оскільки буде продане спірне майно, 1/2 частина якого належить їй, а не боржнику.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено.
Зупинено продаж арештованого майна, а саме: земельної ділянки площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада, яка належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 2308 від 10.06.2008 року; земельної ділянки площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2 розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада, яка належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 2308 від 10.06.2008 року; земельної ділянки площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада, яка належить на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 2308 від 10.06.2008 року.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк" адвокат Мартинюк Євген Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року скасувати.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що хоча банк і не є учасником даної справи, але ухвала Дніпровського районного суду м.Києва від 25 січня 2018 року про забезпечення позову порушує інтереси банку у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 21 березня 2012 року у справі № 2604/890/2012 за позовом ПАТ АБ " Укргазбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5-К/11-VIP, яким позовні вимоги банку задоволені повністю та стягнуто з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість у розмірі 4 816 914,29 грн. Саме в порядку примусового виконання даного рішення суду державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника, до складу якого входять і спірні земельні ділянки. Посилається на те, що підстав для застосування вказаних позивачем заходів забезпечення позову немає, так як спірні земельні ділянки були передані в іпотеку банку для забезпечення виконання боржником зобов"язань за кредитним договором і позивачкою була надана згода на передачу вказаного майна в іпотеку, як спільного майна подружжя. Зазначив, що результат розгляду даної справи про поділ майна подружжя ніяким чином не вплине на дійсність договорів іпотеки, а тому позивачка, як іпотекодавець, також повинна нести відповідальність по боргових зобв"язаннях свого чоловіка при зверненні стягнення заборгованості по кредиту на іпотечне майно. Вказує також на те, шо, задовольнивши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції унеможливлює виконання рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки отримані від продажу арештованого майна кошти мали бути направленні на погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк" адвокат Мартинюк Євген Володимирович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з"явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись у встановленому законом порядку, відповідач причину своєї неявки суду не повідомив, а позивач електронною поштою направила заяву про відкладення розгляду справи, доказів поважних причин неявки в судове засідання суду не надала, а тому, колегія суддів відхиляє клопотання та вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 січня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зняття з нього арешту.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року відкрито провадження у справі.
Одночасно з позовною заявою позивачем було подану заяву про забезпечення позову, в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, що підлягає поділу та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме: земельних ділянок виданих на підставі Розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10 червня 2008 року №2308: площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада; площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада; площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено.
Постановляючи дану ухвалу, зупиняючи продаж арештованого майна, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 149 - 150, 153 ЦПК України, зазначаючи, що позивачем ОСОБА_3 подано позов про визнання за нею права власності на 1/2 частину вказаного майна в порядку поділу майна подружжя, невжиття такого виду забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об"єктивного дослідження обставин справи, наданих доказів та відповідає вимогам процесуального права, з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно вимог п.5 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. (частина 3 ст. 150 ЦПК України)
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Виходячи з сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства, вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулась до суду з вимогами про поділ майна подружжя та визнання за нею права власності на 1/2 частину майна, зокрема: на 1/2 частину земельної ділянки площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1; земельної ділянки площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2; земельної ділянки площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташованих за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада.
Зазначені земельні ділянки належать на праві власності відповідачу ОСОБА_4 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку та були передані ним в іпотеку Публічному акціонерному товариству " Укргазбанк" для забезпечення виконання ним зобов"язань по кредитному договору .
Відповідно до листів Державного підприємства «Сетам» від 27.12.2017 року № 12641/18-18-17; від 03.01.2018 року № 28/18-18-18 та № 86/8-18-18 спірні земельні ділянки підлягають реалізації шляхом проведення електронних торгів 25.01.2018 року та 26.01.2018 року..
З урахуванням встановлених обставин, наданих до заяви доказів та, враховуючи вимоги процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обгрунтованість заяви про забезпечення позову та про наявність підстав для зупинення продажу арештованого майна: земельної ділянки площею 3,0336 га, кадастровий номер НОМЕР_1; земельної ділянки площею 4,1754 га, кадастровий номер НОМЕР_2; земельної ділянки площею 5,2595 га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташованих за адресою: Київська область, Макарівський район, Лишняківська сільська рада, які є предметом спору у даній справі, які арештовані державним виконавцем в порядку виконання рішення суду про стягнення заборгованості відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором та передані на реалізацію шляхом проведення електронних торгів . Суд вірно послався в ухвалі на те, що невжиття цих заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання рішення у даній справі, у випадку задоволення позову ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги про те, що підстав для застосування вказаних позивачем заходів забезпечення позову немає, так як спірні земельні ділянки були передані в іпотеку банку для забезпечення виконання боржником зобов"язань за кредитним договором і позивачкою була надана згода на передачу вказаного майна в іпотеку, як спільного майна подружжя, а тому результат розгляду даної справи про поділ майна подружжя ніяким чином не вплине на дійсність договорів іпотеки та на відповідальність позивачки, як іпотекодавця за вказаним договором, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на наступне.
Забезпечення позову-це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову саме у даній справі про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту. Так як з наданих суду доказів вбачається, і вказана обставина підтверджена апелянтом, що на спірне майно у даній справі накладено арешт, як на майно відповідача ОСОБА_4, при виконанні рішення у іншій справі і вказане майно передане на реалізацію на електронних торгах, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність застосування для забезпечення позову у даній справі такого спеціального виду забезпечення , як зупинення продажу арештованого майна, що є предметом спору у даній цивільній справі.
Звернення стягнення на майно, що передане в іпотеку та відповідальність іпотекодавця не є предметом спору у даній справі, а тому доводи апеляційної скарги про відповідальність позивачки за іпотечним договором правового значення при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі не мають.
Доводи апеляційної скарги про те, що вжиті судом заходи забезпечення позову унеможливлюють виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору, колегія суддів відхиляє, так як заходи забезпечення позову є тимчасовими, судом лише зупинено продаж арештованого майна до ухвалення рішення у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк" адвоката Мартинюка Євгена Володимировича відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк " Укргазбанк" адвоката Мартинюка Євгена Володимировича залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженау касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.
Головуючий: Судді: