03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа 755/31029/13-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/796/1783/2018
27 березня 2018 року Апеляційний суд м.Києва у складі колегії суддів:
Головуючого судді - Музичко С.Г.,
Суддів - Волошиної В.М., Слюсар Т.А.,
при секретарі - Юрчуку С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та представника Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» - Клименко ОлениАнатоліївни на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року (суддя Арапіна Н.Є.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» вартість об'єкту інвестування, яка збільшилася у зв'язку із збільшенням загальної проектної площі нежитлового приміщення, у розмірі 70 884,90 грн., судові витрати покласти на відповідача.
У квітні 2015 року відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про зобов'язання вчинити дії, в якому просив зобов'язати позивача передати йому нежитлове приміщення, яке було побудовано відповідно до умов Інвестиційного контракту від 20.08.2008 року №16-648/Н43, за актом прийому-передачі та зобов'язати позивача надати йому для оформлення права власності на нежитлове-приміщення, яке було побудовано відповідно до умов Інвестиційного контракту від 20.08.2008 року №16-648/Н43, необхідні документи, судові витрати покласти на позивача.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року, яке було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва 27 січня 2016 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» заборгованість за договором інвестування на загальну суму 70 884,90 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 708,85 грн., а всього 71 593,70 грн., у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про зобов'язання до вчинення дій відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва 27 січня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі відповідач просить змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що будівництво об'єкту фінансування закінчено позивачем у 2008 році. Відповідачем проведено оплату проектної площі, яка становить 88,13 кв.м. Після завершення будівництва та прийняття в експлуатацію житлового будинку, складовою якого є об'єкт інвестування, даний об'єкт зазнав змін, а саме фактична площа приміщення збільшилася на 6,97 кв.м. Зазначає, що технічний паспорт на об'єкт інвестування, який виготовлений станом на 19.01.2011 року, не може бути доказом показника фактично збудованої площі станом на момент завершення будівельних робіт. На його думку, у нього не виникло обов'язку щодо оплати позивачу різницю між фактичною площею приміщення та фактично збудованою площею. При цьому, судом не з'ясовано, що фактично збудована площа за результатами обмірів БТІ об'єкту інвестування станом на момент закінчення будівельних робіт становить 88,13 кв.м. та співпадає з проектною.
Також вказує, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, щодо задоволення позову на час розгляду справи, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості скасованею.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимог задовольнити в повному обсязі.
Посилається на те, що на момент звернення до суду з позовом відповідач свої зобов'язання не виконав в повному обсязі, не сплатив позивачу різницю вартості об'єкта інвестування між фактичною площею за даними БТІ м.Києва та його проектною площею. Вказує, що права позивача були порушені, а тому суд неправомірно дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що заборгованість була оплачена позивачем на виконання рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 11.11.2015 року, яке було скасоване.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, посилаючись на те, що на момент звернення до суду права позивача були порушені, оскільки відповідач в порушення вимог спірного договору не оплатив різницю вартості об'єкта інвестування між фактичною площею за даними БТІ м.Києва та його проектною площею. Зазначає, що відповідач визнав свій обов'язок по сплаті заборгованості сплативши кошти на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року.
В судовому засіданні представник позивача - Черноус О.І. апеляційну скаргу представника позивача підтримала, просила її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечувала.
В судовому засіданні відповідач свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги представника позивача заперечував.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Інвестиційний контракт №16-648/Н43 (а.с. 6-8, том 1).
Відповідно до Статуту ПрАт «Холдингова компанія «Київміськбуд» у новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», протоколом від 28.04.2017 року №20, Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (а.с.123-139 том 2).
Відповідно до п. 1.2 Інвестиційного контракту Компанія з урахуванням права на забудову та сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду зобов'язується своїми силами і засобами за рахунок коштів Інвестора збудувати і передати Інвесторові нежитлове приміщення з функціональним призначенням «юридична консультація», а Інвестор зобов'язався забезпечити відповідне фінансування об'єкту та оформити його у власність на умовах цього контракту.
Згідно п. 1.3 Інвестиційного контракту характеристика об'єкту інвестування: район забудови - АДРЕСА_1 (юридична консультація), загальна площа 88,13 кв.м.; запланована дата введення в експлуатацію - 31 грудня 2008 року.
Довідкою Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» підтверджується сплата ОСОБА_1 згідно Інвестиційного контракту №16-648/н43 від 20 серпня 2008 року за нежитлове приміщення АДРЕСА_1 в розмірі 896 282,10 грн., що відповідає загальній площі приміщення - 88,13 кв.м. (а.с. 12, том 1).
ЗгідноАкту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а саме: житлового будинку АДРЕСА_1, затвердженого розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 30 вересня 2008 року №1261 та зареєстрованим 13 жовтня 2008 року № 346 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, нежитлове приміщення № 7 з функціональним призначенням «кабінет стоматології» загальна площа - 88,13 кв.м. (а.с. 13-17, том 1).
Згідно листа від 25 червня 2010 року Акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» 100% оплата за умовами Інвестиційного контракту відповідачем відбулась 16 вересня 2008 року (а.с. 18, том 1).
Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення № 712 від 19 січня 2011 року, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, загальна площа нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, становить - 95,1 кв.м. (а.с. 6-11, том. 1).
Листом від 30 листопада 2011 року № 9169/0/2-11 позивач звертався до відповідача із вимогою про здійснення остаточних розрахунків та проведення доплати за різницю між проектною та фактичною площею (а.с. 19, том 1).
Відповідно до пункту 3.2 Інвестиційного контракту, якщо загальна площа реально збудованого об'єкту менша, ніж загальна площа за контрактом, то ця різниця оплачується Інвестору за ціною 1 кв.м., яка діяла на момент здійснення останнього платежу, за винятком випадку, коли зменшення загальної площі є наслідком коригування проекту об'єкту по індивідуальному замовленню Інвестора. Якщо загальна площа реально збудованого об'єкту перевищує загальну площу за цим Контрактом, у тому числі, якщо збільшення загальної площі є наслідком коригування проекту об'єкту по індивідуальному замовленню Інвестора, різниця оплачується Інвестором за ціною 1 кв.м., яка діяла на момент здійснення останнього платежу. Ці розрахунки здійснюються сторонами в разі, якщо відхилення у метражі становить більше 0,5 кв.м. (за даними БТІ).
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 30 вересня 2013 року № 3716/12-43, вбачається, що умовами Інвестиційного контракту №16-648/Н648 від 20 серпня 2008 року зміни в розробленій проектній документації щодо об'ємно-планувального рішення приміщення №7 «юридична консультація», яке міститься в матеріалах справи, не передбачено; проектно-технічна документація, яка розроблена після укладання інвестиційного Контракту №16-648/Н43 від 20 серпня 2008 року на дослідження не представлена. Тому вказати про зміни технічної документації (проекту) на нежитлове приміщення АДРЕСА_1, яка розроблена в червні місяці 2008 року і представлена для дослідження, та технічної документації після укладання Контракту №16-648/Н 648 від 20 серпня 2008 року не видається можливим; збудоване приміщення (фактичне планування) АДРЕСА_1 не відповідає плануванню приміщень, яке зображено на кресленнях технічної документації, наданої для проведення дослідження; оскільки нежитлове приміщення АДРЕСА_1 незакінчене будівництвом, то вказати на час проведення обстеження про відповідність в цілому його об'ємно- планувального рішення вимогам нормативних документів не вбачається можливим; по результатах проведеного дослідження та зіставлення з даними технічної документації, яка міститься в матеріалах цивільної справи, встановлено зміна планування вбудованих нежитлових приміщень "Юридична консультація" (приміщення АДРЕСА_1, що і призвела до збільшення їх загальної площі; оскільки, на час проведення обстеження приміщення №7 "Юридична консультація" в житловому будинку АДРЕСА_1 не закінчені будівництвом, то вказати про відповідність або відхилення об'єкту дослідження (приміщень) вимогам нормативних документів не видається можливим; Розробленої проектної документації зі змінами на приміщення №7 "Юридична консультація" в житловому будинку АДРЕСА_1 не представлено, крім цього приміщення не закінчені будівництвом, тому вказати причинний зв'язок між відхиленням проектної документації на згадане приміщення, і вимог нормативних документів, пов'язане зі збільшенням загальної площі плануванням самих приміщень, на час проведення дослідження не видається можливим.
Висновок містить твердження щодо збільшення загальної площі спірного нежитлового приміщення.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (частина перша статті 11 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання тільки у випадках, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).
Отже, на підставі договору виникають права та обов'язки, які в частині зобов'язань мають бути виконані сторонами цього договору, якщо інше не встановлено самим договором або актами цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Разом з тим сторони можуть за взаємною згодою змінити умови договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 651 ЦК України).
При цьому зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на зміст позовних вимог, обов'язковість умов договору для виконання, балансу інтересів обох сторін договору слід дійти висновку, що збільшення без згоди інвестора житлової площі квартири, яка має бути передана інвестору за умовами договору інвестицій, не позбавляє права зобов'язану сторону договору передати зазначену квартиру інвестору, а інвестора - оплатити збільшену площу на умовах договору, якщо він прийняв виконання договору або вимагає його виконання в судовому порядку.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 24.06.2015 року у справі № 6-88цс15.
З матеріалів справи слідує, що позивач свої обов'язки за Інвестиційним контрактом від 20.08.2008 року виконав, збудував об'єкт згідно з проектом, ДБН, технічною характеристикою, проте відповідач свої зобов'язання виконав частково, не оплатив різницю вартості об'єкту між фактичною площею за даними БТІ м.Києва та його проектною площею, що становить 70 884,90 грн.
Виходячи з наведеного можна дійти висновку, що посилання відповідача на те, що у нього не виникло обов'язку щодо оплати позивачу різниці між фактичною площею приміщення та фактично збудованою площею, є необгрунтовани, оскільки п. 3.2 Інвестиційного контракту передбачає сплату інвестором різниці вартості реально збудованого об'єкту та загальної площі за цим Контрактом.
Підписавши Інвестиційний контракт від 20.08.2008 сторони погодили його умови та передбачили можливість збільшення загальної площі об'єкта в процесі будівництва, що не потребувало додаткових узгоджень між сторонами, але покладало додатковий обов'язок на інвестора оплатити різницю між проектною площею та фактичною площею реально збудованого об'єкта.
01 березня 2016 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявським А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50328268 з примусового виконання виконавчого листа по справі №755/31029/13-ц, виданого 24 лютого 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором інвестування в розмірі 71 593,70 грн. та судових витрат (а.с. 87-88, том 2), 24 червня 2016 року головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Телявським А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50328268 у зв'язку із сплатою боржником суми боргу (а.с. 90-91, том 2).
Згідно з довідкою № 04128/0/2-17 від 01 листопада 2017 року Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» 19 червня 2016 року на рахунок підприємства надійшли кошти в сумі 71 593,70 грн. від ОСОБА_1 відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року по справі №755/31029/13-ц (а.с. 86, том 2).
Колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог на час розгляду справи, оскільки відповідачем сплачена заборгованість за Інвестиційним контрактом від 20.08.2008 року на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року, яке в подальшому було скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2017 року.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 28.11.2017 року, останній звернувся до позивача з проханням надати документи для оформлення права власності на об'єкт інвестування
у зв'язку з повною оплатою проектної площі об'єкту інвестування та остаточними розрахунками за фактично збудовану площу по результатам обміру об'єкту інвестування (а.с.203 том 2).
Таким чином, відповідач виконав умови Інвестиційного контракту від 20.08.2008 року та обов'язок по сплаті коштів за різницю між проектною площею та фактичною площею реально збудованого об'єкта.
Судом першої інстанції не були враховані вищезазначені обставини, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
При цьому, рішення суду про задоволення позовних вимог не підлягає виконанню, у зв'язку зі сплатою ОСОБА_1 71 593,70 грн. заборгованості за Інвестиційним контрактом від 20.08.2008 року.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів", п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» - Клименко Олени Анатоліївни задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» заборгованість за договором інвестування на загальну суму 70 884,90 гривень, судовий збір в сумі 708,85 гривень, а всього 71 593,70 гривень.
Рішення суду не підлягає виконанню, у зв'язку зі сплатою ОСОБА_1 71 593,70 гривень.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді