справа № 2-7017/09/16
03 грудня 2009 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Колесник С.А.,
при секретарі Хомінській Т.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Встановив:
Позивач 30.10.2009 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив розірвати шлюб зі ОСОБА_2, посилаючись на те, що в останні роки між ним та дружиною відсутнє порозуміння, що призводило до конфліктів, сварок. Такі відношення призвели до того, що між ними наступило відчуження, вони втратили одне до одного почуття любові та поваги. Подружжя припинило сімейні відносини три роки тому і більше їх не відтворювали, сумісного господарства не ведуть, сумісного бюджету не мають. Матеріальних претензій між ними не існує, тривалий час стосунки як подружжя не підтримують, тому шлюб носить формальний характер, в інтересах кожного з подружжя необхідно шлюб розірвати. У зв»язку з тим, що відповідачка відмовилася звертатися з сумісною заявою про розірвання шлюбу до органів РАГС він змушений був звернутися до суду.
У попередньому судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав.
Відповідач у попередньому судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечувала, проте не погодилася з підставами позову, вказавши, що конфліктів та сварок між ними не було. З осені 2006 року стосунки між нею та чоловіком погіршилися. Подружжя припинило сімейні стосунки влітку 2008 року. Вона була згодна розірвати шлюб через органи РАГС. Сімейного бюджету у подружжя ніколи не було.
Сторони просили розглянути справу у попередньому судовому засіданні.
Згідно з ч. 4 ст. 130 ЦПК України в разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди в порядку, встановленому статтею 174 ЦПК України суд виносить рішення в попередньому судовому засіданні.
Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Сторони зареєстрували шлюб 19 квітня 1979 року. Від шлюбу подружжя має дітей: сина ОСОБА_3, 1980р.н., дочок: ОСОБА_4, 1985р.н. та ОСОБА_3, 1987р.н.
Подружжя припинило сімейні стосунки з літа 2008 року. Спільного господарства не ведуть, сімейного бюджету не мають. Примирення з відповідачем позивач вважає неможливим. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо.
Судові витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу необхідно присудити з позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 110, 112 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 19 квітня 1979 року Палацом одружень «Дзержинський» м.Харкова, актовий запис № 950.
Стягнути зі ОСОБА_1 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито на користь держави в сумі 17 (сімнадцять) гривень, ОСОБА_2 - від витрат звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя-