2- 1264/09/14
16 листопада 2009 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Чередник В.Є
при секретарі Поповій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, Головного управління юстиції в Харківській області, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, -
Встановив: У грудні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції кошти, що мають компенсаційний характер за моральну шкоду, в розмірі 17000 грн.
В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, де позивач просив стягнути з відповідача 27000 грн. за тривале невиконання виконавчого провадження виконавчого листа, виданого 17.03.2008 року на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2008 року про скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі.
При цьому, позивач посилався на те, що незаконна бездіяльність відповідача спричиняє позивачу великі душевні страждання та моральну шкоду, які продовжуються в часі. Право позивача на працю, у зв»язку з протиправною поведінкою відповідача не поновлено, позивач позбавлений можливості заробляти собі на життя професією, яку він вільно обрав. Перерва в льотній роботі продовжується внаслідок незаконного невиконання відповідачем рішення суду, що також встановлено ухвалами про визнання протиправними дій відповідача.
В судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, пояснивши, що суму позовних вимог вираховував, виходячи з 1000 грн. в місяць за строк невиконання рішення суду.
Представник відповідача ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції проти позову заперечував, вважаючи суму позову необґрунтованою, та пояснив, що при виконанні зведеного провадження, державні виконавці не порушували права позивача, рішення суду не виконується з об»єктивних причин, а не з вини держаних виконавців.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Харківській області в судовому засіданні позов не визнала, вважаючи його таким, що не підлягає задоволенню.
Представник Головного управління юстиції в Харківській області подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та просив у позові відмовити, вважаючи доводи позивача необґрунтованими.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснивши, що з боку представників виконавчої служби та з її боку приймаються всі заходи для виконання рішення суду, але відсутність самого підприємства, його керівників, документів та печаток позбавляє можливості виконати рішення суду з об»єктивних причин.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
12.02.08 державним виконавцем Київської державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження по виконавчому листу Київського районного суду м. Харкова № 2-146/08/14 від 11.02.08 про скасування наказу ТОВ «Аероміст-Харків» від 16.10.06 № 112/л та поновлення ОСОБА_1 на посаді командира повітряного судна АН-140, АН-24 ТОВ «Аероміст-Харків».
19.02.08 року виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-146/08/14 було приєднане до зведеного виконавчого провадження, про що була винесена постанова.
Рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.08 ТОВ «Аероміст-Харків» визнано банкрутом.
З огляду на матеріали виконавчого провадження, ухвалу господарського суду Харківської області від 29.11.08 непоновлення ОСОБА_1 на посаді командира повітряного судна в ТОВ «Аероміст-Харків» сталося з причини відсутності даних про фактичне місце знаходження боржника, фактичного припинення та визнання банкрутом боржника, які перешкодили повному фактичному та реальному виконанню рішення суду.
Статтею 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідальність заподіювана моральної шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
П.2 ст..1167 ЦК України містить перелік випадків цивільно-правової відповідальності заподіювана незалежно від його вини, до яких не відноситься підстава відповідальності за завдану моральну шкоду позивачу вказану їм в своїй позовній заяві.
Позивачем не доведено, що заподіяна йому моральна шкода в розмірі 27000 грн. стала наслідком не поновлення позивача на посаді саме з вини державного виконавця.
Державна виконавча служба відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» є системою органів, які здійснюють примусове виконання рішення, і не є юридичними особами, про які йдеться в частині 1 статті 86 вищезазначеного закону.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги справедливості і розумності.
Позивач зазначає, що його душевні страждання спричинені йому внаслідок невиконання протягом десяти місяців рішення суду, та не вказує в чому саме вони полягають.
Крім того, не надав суду доказів чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні, чому позивач оцінив моральну шкоду саме на таку суму та з чого він при цьому виходив, якими доказами це підтверджується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення цієї вимоги.
Згідно ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження", стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.
При цьому, збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Аналогічні норми містить і ст. 11 Закону України „Про Державну виконавчу службу". В чинному законодавстві такого порядку не існує. Шкода, заподіяна громадянину незаконними діями органу державної виконавчої служби відшкодовується за рахунок винної особи, і порядку ст. 1166 ЦК України.
П.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якої під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, а також інших негативних явиш, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Позивач не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, оскільки не надав суду доказів того, що позивачу було спричинено моральну шкоду, у зв"язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11,88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст..1166, 1167, 1174 ЦК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подання вказаної заяви апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.
Суддя