Справа № 2-33/10
05 січня 2010 року Балаклійський районний суд Харківської області в складі : головуючого - судді Тімонової В.М.
при секретарі - Вербицькій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якого за дорученням представляє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди,
05 жовтня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_3 15823,39 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 02 березня 2009 року в селищі Червоний Дінець Балаклійського району Харківської області по вулиці Спортивній ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1 та порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Субару-Форестер» реєстраційний номер АХ 22-71АХ, який належить позивачу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, який належить ОСОБА_1, отримав механічні пошкодження. Майнова шкода внаслідок пошкодження автомобіля складає 11475,39 грн.
Крім цього, вартість проведення експертизи складає 503 грн, довідка про ДТП склала 83 грн, 32 грн було сплачено за відправлення відповідачу телеграми, а також 730 грн склали витрати на бензин на поїздки в органи ДАІ, суд, товарну біржу «Радар», витрати на оплату послуг адвоката скали 3000 грн, судові витрати - 500 грн.
В результаті протиправних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінив в розмірі 10 000 грн.
25 листопада 2009 року представник позивача збільшив свої вимоги про відшкодування майнової шкоди до 21107 грн, посилаючись на те, що відповідно до висновку дослідження спеціаліста-автотоварзнавця майнова шкода складає 16574,74 грн, як зазначено на 31 аркуші справи ( витрати на ремонт). В іншій частині вимоги залишилися без змін.
25 листопада 2009 року ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області до участі у справі було залучено у якості другого відповідача ОСОБА_4 акціонерне товариство Національна страхова компанія «Оранта».
23 грудня 2009 року представник позивача уточнив свої вимоги і просив солідарно стягнути із ОСОБА_3 і ВАТ НСК «Оранта» майнову шкоду в сумі 21 107 грн та моральну шкоду в сумі 10000 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково, а саме: майнову шкоду визнав в розмірі 11 475,39 грн, оскільки вона зазначена у висновку звіта № 108/2009 дослідження спеціаліста-автотоварознавця; визнав витрати за проведення експертизи, на відправлення телеграми, на отримання довідки, витрати на бензин; судові витрати за сплату судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Витрати, пов»язані із правовою допомогою, в сумі 3000 грн не визнав, посилаючись на відсутність доказів про їх оплату.
Моральну шкоду відповідач визнав частково на суму 2000 грн, посилався на безпідставність вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.
Представник Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» в судові засідання жодного разу не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Заперечень та будь-яких пояснень щодо позову страховою компанією не надано.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Судом встановлено, що 02 березня 2009 року о 08.00 годині у селищі Червоний Дінець Балаклійського району Харківської області по вулиці Спортивній ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки ВАЗ-21061, номерний знак НОМЕР_2, виявив неуважність, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Субару-Форестер», номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, чим порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. ( а.с.11).
Як вбачається із довідки ВДАІ Балаклійського району ГУМВС України в Харківській області автомобіль Субару-Форестер, державний реєстраційний номерний знак АХ 2271АХ, належить ОСОБА_6.( а.с.8).
Відповідно до висновку звіту № 108/2009 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеного 15 квітня 2009 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ОСОБА_7, держномер АХ 2271АХ, в результаті його пошкодження складає: 11475,39 грн. ( а.с.13-17).
Вимога представника позивача про відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу в результаті пошкодження автомобіля, в сумі 16574,74 грн не ґрунтується на законі, оскільки зазначена сума представляє собою вартість відновлювального ремонту автомобіля без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу ( а.с.16).
Відповідно до ст. 6 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
ОСОБА_3 13 листопада 2008 року у Відкритому акціонерному товаристві Національна страхова компанія «Оранта» отримав поліс № ВВ/8063519 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії на один рік. ( а.с.64).
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України« Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
У зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. ( ст. 29 зазначеного вище Закону).
Страховий випадок ( дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої завдана шкода автомобілю позивача) стався 02 березня 2009 року. До цього часу майнова шкода ОСОБА_1 не відшкодована. Таким чином, суд вважає за необхідне майнову шкоду, завдану позивачу в результаті пошкодження його автомобіля Субару-Форестер, покласти на страхову компанію.
Відповідно до п. 22.3 ст.22 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України.
Згідно п.п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім»ї чи близьких родичів.
Таким чином, моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна ( п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України) не підлягає оплаті страховою компанією.
Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. ( ч.1 ст.1167 ЦК України).
Отже, моральну шкоду слід покласти на відповідача ОСОБА_3, винного у скоєнні ДТП.
При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, суд виходить із того, що відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків
В судовому засіданні було встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 02 березня 2009 року, автомобіль позивача отримав механічні ушкодження, в результаті чого йому було спричинено моральну шкоду, так як було порушено його право власності. Він був вимушений займатися ремонтом автомобіля, оформленням відповідних документів, на що витрачав багато часу. ОСОБА_8, яка займається підприємницькою діяльністю і яка по довіреності від 29.12.2007 року використовує автомобіль Субару-Форестер у своїй діяльності, вимушена змінити свій звичний спосіб життя і знаходити інші можливості для своєї діяльності.
Відповідно до п. 9 Постанови зазначеного вище Пленуму Верховного суду України розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн.
Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 витрати, понесені позивачем за проведення експертизи в сумі 503 грн ( а.с.6,7); 83 грн за довідку ДАІ ( а.с. 46 на звороті); 32 грн за направлення телеграми відповідачу ( а.с.10); 635,60 грн за бензин ( а.с.10). Загальна сума майнової шкоди, яка підлягає стягненню із ОСОБА_3 складає 1253,60 грн.
Згідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
В силу ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи.
До витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 59,50 грн ( а.с.1,3); 250 грн на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи ( а.с.2).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року витрати, пов»язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Витрати, пов»язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50% розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій , необхідних для розгляду справи.
Станом на 01 листопада 2009 року розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» складає 744 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме журналу судового засідання від 21 жовтня, 25 листопада, 07 грудня, 18 грудня 2009 року та 05 січня 2010 року, безпосередньо в суді представник позивача затратив 5 годин 50 хвилин. Дійсний граничний розмір витрат на правову допомогу безпосередньо в суді складає суму в розмірі 1736 грн (5 годин 50 хвилин =350 хвилин; 60 хвилин=744 грн х 40%= 297,60 грн; 350х297,60:60=1736 грн).
Крім того, представником позивача були вчинені інші дії, необхідні для розгляду справи, а саме: ознайомлення з матеріалами справи, консультації позивача, складання позовної заяви та її уточнення.
За сукупність зазначених дій граничний розмір витрат за вказаною Постановою складає: 744 грн їх 50%= 372 грн.
Вимоги представника позивача щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн, які фактично були сплачені позивачем при наданні правової допомоги, не заслуговують на увагу, оскільки зазначена вище Постанова КМ України передбачає граничні розміри компенсації цих витрат у випадку, коли ця компенсація здійснюється за рахунок другої сторони.
Таким чином, загальна сума витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає суму в розмірі 2417,50 грн.( 1736+372+309,5).
На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, ЦПК України, ст. 23, ч.1 ст. 1166, ч.1 ст. 1167, ст.ст. 1188, 1194 ЦК України, п.п. 22.1, 22.3 ст. 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, суд -
Позов ОСОБА_1, інтереси якого за дорученням представляє ОСОБА_2, до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути із Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 11 475,39 грн. (одинадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять гривень 39 копійок )
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 1253,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2 417,50 грн.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 63,75 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 11.01.2010 року.