Справа № 22-ц-3979/2008 року Головуючий 1-ї інстанції-Донець О.В.
Категорія : стягнення шкоди. Доповідач - Івах A.П.
10 вересня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: головуючого - Бобровського В.В. суддів - Івах А.П., Коровіна С.Г.
- при секретарі - Андрійко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 липня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку та моральної шкоди, -
17.01.08р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 2000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 59, 5 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., посилаючись на те, що за фактом заподіяння їй тілесних ушкоджень, відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу по ч.1 ст.122 КК України. В зв'язку з цими ушкодженнями було погіршено стан її здоров'я, для поновлення якого вона понесла матеріальні витрати на придбання ліків. Крім того, принижуючи, відповідач завдав їй і фізичного болю, не зважаючи на стан її вагітності.
Постановою Чугуївського районного суду м. Харкова від 06.09.2007 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «б» ст.1, ст.6.Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року і її цивільний позов залишено без розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необгрунтованими та недоказаними.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 15000 грн., державне мито в розмірі 8, 5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7, 5 грн., а всього 15016 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог про відшкодування позивачці моральної шкоди.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та
вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:
Судовим розглядом достовірно встановлено, що 02.06.2007 року CO Чугуївського РВ ГУМВС України в Харківській області порушено кримінальну справу за фактом заподіяння тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_2 (до шлюбу Довжик) за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, в результаті чого їй заподіяно, згідно з висновком судово медичної експертизи № 4753 від 20.07.2007 року, тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому 5-ї п'ясної кістки правої кісті, яке відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Постановою Чугуївського районного суду м. Харкова від 06.09.2007 кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.122 КК України, закрита у зв'язку із амністією(а.с.8-9).
Разом з тим, ні позивачка ОСОБА_2, ні її представник не надали суду належних доказів на підтвердження позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на придбання ліків, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позовних вимог у цій частині.
Виходячи з вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Щодо задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача ОСОБА_2 заподіяна шкода, яка виразилася у приниженні та заподіянні їй фізичного болю, а на момент причинения їй тілесних ушкоджень вона перебувала у стані вагітності.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду у п.9 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках... При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визнаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Разом з тим, матеріали справи містять такі дані:
• - ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст.122 КК України за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого у вигляді закритого перелому 5-ї кістки правої кісті.
• - Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є суб'єктом застосування амністії, як особа, що на день набрання чинності Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року №955-у має на своєму утриманні неповнолітню дитину, по відношенню до якої він не позбавлений батьківських прав, постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 06 вересня 2007 року ОСОБА_13вільнено від кримінальної відповідальності, кримінальну справу провадженням закрито (а.с.89).
Інші докази, які б підтверджували характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, разом з тим, належним чином не навів у своєму рішення відповідних мотивів при визначенні розміру суми, що підлягає стягненню.
Приймаючи до уваги конкретні обставини у справі, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судова колегія вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди - 5000 грн., у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення розміру моральної шкоди.
В іншій частині суд вирішив справу згідно із законом та ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, яке у відповідності до ст. 213 ЦПК України є законним і обгрунтованим.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду Харківської області від 09 липня 2008 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
В іншій частині рішення суду 1-ї інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом 2-х місяців може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.