Справа № 22ц-4086/08 Головуючий у суді 1 інстанції: Чебикін В.П.
Категорія 37 Доповідач: Перцова В.А.
16 вересня 2008 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Глущенко Н.Г. Суддів: Гокова П.В., Перцової В .А.
При секретарі: Білоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Територіальної громади в особі Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, треті особи: Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, приватний нотаріус ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання факту прийняття спадщини, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю і договорів купівлі-продажу земельних ділянок, визнання права власності на домоволодіння та земельні ділянки в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_7, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, приватний нотаріус Грищенко Володимир Іванович, Ватажок Ігор Олександрович про визнання права власності на земельні ділянки, визнання дійсними державних актів на право приватної власності на землю, -
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2008 року, частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, встановлено факти прийняття спадщини ОСОБА_8 після смерті її матері - ОСОБА_9 та ОСОБА_2 після смерті матері - ОСОБА_8; визнано недійсними державні акти на земельні ділянки площею 0, 0228 га та 0, 1 га, розташовані по АДРЕСА_1, видані 16 грудня 2005 року на ім'я ОСОБА_3; визнано недійсними договори купівлі-продажу даних земельних ділянок від 23 лютого 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та державні акти від 6 березня 2006 року, видані на ці земельні ділянки на його ім'я ; визнано за ОСОБА_2 право власності на зазначені земельні ділянки в порядку спадкування за законом після смерті матері; відмовлено в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_7, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів, приватний нотаріус Грищенко В. І., Ватажок І. О. про визнання права власності на земельні ділянки, визнання дійсними державних актів на право приватної власності на землю, виданих на його ім'я.
ОСОБА_4 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, а його зустрічний позов задовольнити.
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 посилається на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, не витребував необхідні документи щодо оформлення права на спадщину ОСОБА_8, порушив норми матеріального права, висновки суду не
відповідають дійсним обставинам справи і доказам, які свідчать про те, що ОСОБА_8 ще за життя розпорядилась належним їй майном.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що домоволодіння по АДРЕСА_1 і земельна ділянка загальною площею 1228 кв. м., розташована за даною адресою, належали на праві власності ОСОБА_9 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_10, відповідно, від 22 квітня 2002 року (додаткове) і від 6 грудня 2001 року. Після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, свідоцтво про право власності на спадщину за законом на ці домоволодіння і земельну ділянку було видано 29 вересня 2005 року її дочці ОСОБА_8 (справа № 2-240/07 а. с. 9). ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі даного свідоцтва про право на спадщину на її ім'я були видані Державні акти на право власності на земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_1 площею 0, 1000 га і 0, 0228 га (справа № 2-240/07 а. с. 16-17).
ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.( т. 1 а. с. 124)
Спадкоємцем після її смерті є син - ОСОБА_2, який 1 грудня 2005 року звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (т. 1 а. с. 120).
За життя 20 липня 2005 року ОСОБА_8 видала довіреність на право оформлення спадщини, користування та розпорядження домоволодінням по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6, на підставі якої він 25 липня 2005 року, тобто, ще до отримання свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_8 і Державних актів на землю, уклав домашню угоду з ОСОБА_3 про купівлю-продаж, як домоволодіння так і земельних ділянок (справа № 2-240/07 а. с. 6-7).
31 жовтня 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_8 про визнання дійсною вказаної угоди і визнання за ним права власності на домоволодіння і земельні ділянки. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2005 року позов було задоволено, але ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2006 року зазначене рішення було скасовано і справа направлена на новий розгляд, а ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2007 року позовна заява ОСОБА_3 була залишена без розгляду (справа № 2-240/07 а. с. 23, 109-110, 160).
23 лютого 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок і 6 березня 2006 року, на підставі даних договорів ОСОБА_4 були видані Державні акти на ці земельні ділянки (т. 1 а. с. 37-42).
Будинок по АДРЕСА_1 було зруйновано.
Враховуючи, що ОСОБА_3 не був визнаний власником спірних земельних ділянок у встановленому законом порядку, вони належали на праві власності померлій ОСОБА_8 після смерті якої спадкоємцем є її син, що прийняв спадщину, апеляційний суд вважає, що районний суд обґрунтовано, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 1261, 1268, 1269 ЦК України, визнав недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладених між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, і Державні акти на ці земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_4, та визнав на них право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання цих Державних актів дійсними і визнання за ним права власності на спірні земельні ділянки відмовив.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_4 про неповне з'ясування судом обставин справи щодо звернення ОСОБА_8 із позовною заявою про визнання права на спадщину і про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не було відомо про її звернення до суду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, ці обставини не мають значення для вирішення по суті позовів, заявлених ОСОБА_2 і ОСОБА_4, які розглядав суд.
Не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду і зайве встановлення районним судом факту прийняття спадщини за наявності даних про звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщин и до нотаріальної контори.
Посилання в скарзі на укладення між ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_8 на підставі виданої нею довіреності, і ОСОБА_3 угоди про відчуження земельних ділянок не мають правового значення, оскільки, ця угода не була укладена в установленому законом порядку, а позов про визнання її дійсною залишено без розгляду ухвалою суду, яка ніким оскаржена не була і набрала законної сили.
Також, не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи про неповернення ОСОБА_4 коштів, сплачених ним за договорами, визнаними недійсним, так як це питання він не позбавлений можливості вирішити окремо.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2008 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.