Справа № 761/3043/18
Провадження № 1-кс/761/2274/2018
22 лютого 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника гр. ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання гр. ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120 162 204 300 018 64 від 12.05.2016 про скасування ухвали слідчого судді про арешт майна,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту майна.
На обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.05.2017 (справа № 761/17569/17) у кримінальному провадженні № 120 162 204 300 018 64 накладений арешт на автомобіль марки «Тойота» моделі «Ленд Крузер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за ОСОБА_3 .
На думку ініціатора клопотання, арешт накладений необґрунтовано, оскільки відсутні підставі для його застосування, передбачені ст. 170 КПК України.
Зокрема, підданий арешту автомобіль не може виступати у якості об'єкта спеціальної конфіскації, оскільки він не є власністю підозрюваного у вказаному вище кримінальному провадженні ОСОБА_5 , а лише перебуває у його фактичному користуванні, однак на праві власності належить ОСОБА_3 .
Піддавши критичній оцінці мотивувальну частину ухвали слідчого судді про накладення арешту, ініціатор клопотання просив скасувати вищевказаний захід забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні представник заявника наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Слідчий суддя, заслухавши доводи представника заявника, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.
Кримінальним процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень повинен встановити не тільки правомірності примусового, тобто без добровільної згоди особи, вилучення з її володіння та користування речей, предметів, документів, але й законність вимог такої особи щодо повернення їй відповідного майна, зокрема, чи порушене право власності саме цієї особи.
Ухвалою слідчого судді від 26.05.2017 (справа № 761/17569/17) задоволене клопотання слідчого та накладений арешт на автомобіль «Тойота», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у фактичному володінні підозрюваного ОСОБА_5 .
Як вбачається з рішення слідчого суддя, обґрунтовуючи необхідність застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий посилався на те, що таке майно може бути використане з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Крім того, враховуючи, що підозрюваний офіційного джерела доходів не мав, не виключено, що автомобіль придбаний ним за кошти, отримані внаслідок здійснення протиправної діяльності.
У силу ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням вичерпного переліку учасників кримінального провадження, зокрема, власника або володільця майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна.
Вказана процесуальна норма покладає на таких осіб обов'язок довести факт порушення їх права власності, тобто надати слідчому судді документи, що свідчать про їх право володіти, користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладений арешт.
У той же час, долучені до клопотання матеріали не містять даних, що свідчать про належність на праві власності автомобіля «Тойота» моделі «Ленд Крузер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 . Вказаний висновок не спростований представником останнього у судовому засіданні.
Накладаючи арешт, слідчим суддею взято до уваги, що фактично вказаний автомобіль перебував у володінні підозрюваного ОСОБА_5 та вилучений у останнього, що також ставить під сумнів твердження ініціатора клопотання про належність арештованого автомобіля саме йому.
Вищенаведене свідчить, що зазначена особа є неналежним суб'єктом ініціювання скасування арешту майна.
Приймаючи до уваги наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає поверненню його ініціатору.
На підстави викладеного, керуючись ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання гр. ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 120 162 204 300 018 64 від 12.05.2016 про скасування ухвали слідчого судді від 26.05.2017 про арешт майна - автомобіля марки «Тойота» моделі «Ленд Крузер Прадо», реєстраційний номер НОМЕР_1 (справа № 761/17569/17, провадження № 1-кс/761/10913/17) - повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1