13 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/393/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області до ОСОБА_1 КатериниСергіївни про стягнення податкового боргу,
встановив:
28.02.2018 р. до суду надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (надалі - позивач, ГУ ДФС у Херсонській області) до ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1С.), в якій просить стягнути податковий борг з фізичної особи (громадянина) ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) рахунок розмежування казначейства, р/р 33117341700002, отримувач УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області, код 37959779, банк ГУДКСУ МФО 852010 в сумі 52641,92 грн.
Ухвалою суду від 14 березня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України)
Приписами частини третьої статті 263 КАС України визначено, що у даній категорії спорів заявами по суті справи є позов та відзив. При цьому, відповідно до частин 5 та 8 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до змісту позовної заяви, вказані вимоги позивач обґрунтовує несплатою ОСОБА_1 податкового боргу, який обліковується у ГУ ДФС у Херсонській області станом на 07.02.2018 р. на загальну суму 52 641,92 грн. за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування", та просить його стягнути у судовому порядку.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надала. При цьому, суд зазначає, що наявний в матеріалах справи поштовий конверт з ухвалою суду від 14.03.2018 р. про відкриття провадження у справі, який був направлений за адресою відповідача, вказаною у повідомленні Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради №16-21/1637 від 06.03.2018 року, повернувся до суду з відміткою " за закінченням терміну зберігання ".
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наданого позивачем розрахунку податкового боргу ОСОБА_1 та витягу з інтегрованих карток платника податків станом на 07.02.2018 р. за відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 52641,92 грн., зокрема, -
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування обліковується залишок несплаченого узгодженого грошового зобов'язання в сумі 52641,92 грн., який виник з 10.05.2017 р., нарахований відповідно до податкового повідомлення - рішення від 15.11.2016 року №0012991305 на загальну суму 40625 грн. (основний платіж 32500 грн., штрафна санкція 8125 грн.), та податкового повідомлення - рішення від 15.11.2016 року № НОМЕР_2 на суму 170 грн. (штрафна санкція). Сума нарахованої пені становить 11846,92 грн.
Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України), суд встановив наступне.
Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у лютому-березні 2016 р. податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питання оподаткування доходу, отриманого платником податку ОСОБА_1 від операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна у межах, що оподатковується за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 10.03.2016 р. №177/21-03-17-03/НОМЕР_1.
На підставі висновків вказаного акту перевірки позивачем прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 р. № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на суму 40 625,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 32 500,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8 125,00 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 р. № НОМЕР_2, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн. за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування".
Вказані податкові повідомлення - рішення були направлені контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та були отримані ОСОБА_1 22.11.2016 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
При цьому, в матеріалах справи наявний корінець до запиту ДПІ у м. Херсоні №9202/9/21-03-17-05-150/авто 2013 від 19.06.2015 р., в якому Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради повідомляє, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, к. 1, кв. 61.
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення - рішення є врученими платнику податків 22.11.2016 року, що підтверджуються копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження платником податків вказаних податкових повідомлень-рішень, а відповідач не скористався правом надати суду такі докази, тому грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є такими, що набули статусу узгодженості.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, яким визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 25.06.2017 року становить 52641,92 грн., у тому числі основні платежі 32500,00 грн., штрафні санкції 8295,00 грн., пеня 11846,92 грн.
Податкова вимога від 26.06.2017 року № 715-17 була направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку, вручена платнику податків 28.07.2017 року, що підтверджуються копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Внаслідок дослідження судом зворотного боку інтегрованої картки платника податків станом на дату судового засідання сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі залишається не погашеною, а саме,
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, обліковується заборгованість в сумі 52641,92 грн.;
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог ГУ ДФС у Херсонській області, як суб'єкта владних повноважень, стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у загальній сумі 52641,92 грн.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з чим, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, буд. 75, код за ЄДРПОУ 39394259) до ОСОБА_1 (місце проживання 73000, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500) рахунок розмежування казначейства, р/р 33117341700002, отримувач УДКСУ у м. Херсоні Херсонської області, код 37959779, банк ГУДКСУ МФО 852010 в сумі 52641,92 (п'ятдесят дві тисячі шістсот сорок одна грн. 92 коп.).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 8.2.3