Справа № 265/593/18
Провадження № 2/265/641/18
(заочне)
12 квітня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновського А.М.,
за участю секретаря Злидіної Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 24.10.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2500,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник погодився, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та в будь-який момент може бути змінений (зменшений або збільшений) банком. Підписання договору є прямою та безумовною згодою позичальника про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складають між нею та Банком Договір, про що свідчить її особистий підпис у заяві. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно із якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У зв'язку з порушеннями відповідачем зобов'язань за кредитним договором, останній має заборгованість, яка станом на 20.12.2017 року становить 14319,11 гривень та складається з наступного: 4932,76 гривень - заборгованість з кредитом, 1470,52 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6757,78 гривень - заборгованість за пенею, а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг - 500,00 гривень - фіксована частина, 658,05 гривень - процентна складова. На підставі викладеного, посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача, а також судові витрати в сумі 1762,00 гривень.
Представник позивача у судове засідання не прибув, просив розглядати справу у його відсутність на підставі наявних доказів, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував. Інші клопотання та заяви з боку ПАТ КБ «ПриватБанк» відсутні.
Відповідачеві судові повістки про виклик до суду надсилались рекомендованим листом із повідомленням за зареєстрованою адресою її проживання, однак адресат до поштового відділення для отримання кореспонденції не прибув, конверт був повернутий на адресу суду за закінченням строку зберігання.
За наведених обставин, суд, зважаючи на наявність згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України, та дійшов до наступних висновків.
Згідно ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
За правилами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Встановлено, що 24 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», з одного боку, та ОСОБА_1, з іншого, була досягнута домовленість про надання останньому кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 2500,00 гривень з кінцевим терміном повернення кредиту, що відповідає строку дії картки.
Позичальник ОСОБА_1 своїм особистим підписом, що міститься у анкеті-заяві від 24.10.2011 року, засвідчив свою згоду із тим, що дана заява з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами складають між нею і банком Договір про надання банківських послуг. При цьому позичальник також засвідчив своє ознайомлення із переліченими документами, що складають собою договір, і були надані їй у письмовому вигляді, а також був проінформований про розміщення Умов і Правил надання банківських послуг на офіційних Web-ресурсах банку і зобов'язалася їх виконувати, регулярно ознайомлюючись з їх змінами.
Отже, суд вважає встановленим факт укладення між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договору кредиту № б/н від 24.10.2011 року.
Частиною другою статті 1050 ЦК України та п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 Договору закріплено право Банку вимагати достроково виконання зобов'язання в цілому у разі невиконання позичальником зобов'язання.
Як вбачається з наданого представником позивача розрахунку заборгованості позичальник ОСОБА_1, починаючи з грудня 2016 року, свої зобов'язання за договором систематично не виконує, внаслідок чого станом на 20.12.2017 року за ним рахується заборгованість у сумі 14319,11 гривень та складається з наступного: 4932,76 гривень - заборгованість з кредитом, 1470,52 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6757,78 гривень - заборгованість за пенею, а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг - 500,00 гривень - фіксована частина, 658,05 гривень - процентна складова.
Відповідач ОСОБА_1, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне справо на спростування наведених обставин і доказування належного виконання ним умов договору кредиту, а отже їх не оспорює.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення пред'явленого позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 4932,76 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 1470,52 гривень, а разом 73720,22 гривень.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 пені за прострочення виконання зобов'язання у сумі 6757,78 гривень та штрафів, нарахованих відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг у загальній сумі 1158,05 гривень, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 14.10.2014, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 20.10.2014, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», заборонено нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають у населених пунктах, де проводилася антитерористична операція, в тому числі й місто Маріуполь, де мешкає відповідач ОСОБА_1.
Враховуючи наведені положення, суд приходить до висновку про неправомірність нарахування позичальникові ОСОБА_1 пені у сумі 6757,78 гривень, нарахованої за період з 01.01.2017 по 20.12.2017, а також штрафів у загальній сумі 1158,05 гривень, нарахованих відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг, як таких, що обчислені станом на 20.12.2017 року.
Відповідно до ст. ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати з оплати судового збору пропорційно до суми задоволеного позову у сумі 787,96 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 280, 281, 285 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, заборгованість за договором кредиту № б/н від 24.10.2011 року у загальній сумі 6403 (шість тисяч чотириста три) гривень 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати з оплати судового збору у розмірі 787 (сімсот вісімдесят сім) гривень 96 копійок.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
Повний текст рішення складено 12 квітня 2018 року.
Суддя _________________________