АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Справа № 757/29791/17-ц Головуючий в І інстанції: Москаленко К.О.
апеляційне провадження № 22-ц/796/589/2018 Доповідач Заришняк Г.М.
04 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі -Ткаченко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення майна, -
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про повернення майна.
В обґрунтування позову вказував, що 04.05.2013р. він передав відповідачці три скульптури: «Корпоратив» - вартістю 3 000,00 доларів США, «Скрипка» - вартістю 15 000,00 доларів США, та «Балет» - вартістю 15 000,00 доларів США для продажу в Арт-салоні «NewGallery». Передача скульптур була оформлена накладною №7 від 04.05.2013 року. Вважав, що фактично між сторонами було укладено усний договір комісії, за яким відповідач, як комісіонер, зобов'язався за дорученням позивача як комітента за плату продати скульптури від свого імені, але за рахунок комітента, підтвердженням чого є зазначена накладна. 03.04.2015 р. відповідачка зателефонувала йому та повідомила про те, що її галерея закривається на ремонт, а тому позивачу потрібно забрати скульптури, однак, 04.04.2015 р. відповідачка повернула позивачу лише дві скульптури, а щодо третьої скульптури «Скрипка» пояснила, що не може її знайти. 21.02.2017 р. позивач звернувся до відповідачки з вимогою повернути скульптуру «Скрипка», а у випадку її продажу, передати йому грошові кошти, однак його вимога не була виконана. Крім того, на момент укладення усного договору комісії, підприємницька діяльність відповідача була припинена у відповідності до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2011 у справі №2а-18771/10/2670, а тому, укладаючи договір, відповідачка ввела позивача в оману, проставивши на вказані накладній печатку зі своїм ім'ям, як суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. На підставі викладеного, позивач просив суд зобов'язати відповідачку повернути йому скульптуру «Скрипка» вартістю 15 000,00 доларів США.
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діючий в інтересах позивача ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Відповідачка в судове засідання ні в суд першої інстанції, ні до апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила, тому колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого заочного рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з його безпідставності та необґрунтованості.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що на підставі накладної №7 від 04.05.2013р. позивачем було передано відповідачці ОСОБА_3 три скульптури: «Корпоратив» - вартістю 3 000,00 доларів США, «Скрипка» - вартістю 15 000,00 доларів США, та «Балет» - вартістю 15 000,00 доларів США для продажу в Арт-салоні «NewGallery».
У зазначеній накладній вказано про те, що вказані скульптури одержані салоном-галереєю «NewGallery», дана накладна підписана ОСОБА_3, як керівником, разом з тим, на накладній проставлена печатка суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (а.с.7).
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначав, що фактично між сторонами було укладено договір комісії, за яким відповідачка зобов'язалася за дорученням позивача за плату продати скульптури від свого імені, але за рахунок комітента, підтвердженням чого є зазначена накладна. 03.04.2015р. відповідачка зателефонувала йому та повідомила про те, що її галерея закривається на ремонт, а тому позивачу потрібно забрати скульптури, однак, 04.04.2015 р. відповідачка повернула ОСОБА_2 лише дві скульптури, а щодо третьої скульптури «Скрипка» пояснила, що не може її знайти.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2017р. позивач звертався до відповідачки ОСОБА_3 з вимогою про повернення скульптури «Скрипка», а у разі її продажу просив повернути грошові кошти у розмірі 15 000,00 доларів США. Зазначена вимога не була виконана відповідачкою (а.с.10).
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності зі ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно з ч. 3 ст. 1012 ЦК України, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Із доводів позивача вбачається, що договір комісії було укладено шляхом обміну документів, підтвердженням укладення договору комісії позивач вважає наявність видаткової накладної №7 від 04.05.2013 р.
В накладній №7 від 04.05.2013 р. сторонами визначено найменування товару та його вартість.
Відповідно до вимог ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В справі відсутні будь-які належні та переконливі докази, які б свідчили про те, що вказаний правочин у встановленому законом порядку визнаний недійсним.
Також, судом встановлено, що у Подільському районному управлінні ГУ МВС України в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12015100070002300, відкрите на підставі заяви позивача від 07.04.2015р. щодо шахрайських дій відповідачки, яка в період з 04.05.2013 р. по 04.04.2015 р. заволоділа шахрайським шляхом скульптурою «Скрипка», що належить скульптору ОСОБА_2 (а.с.23).
Із приєднаної до справи копії протоколу допиту відповідачки в якості свідка по вказаній кримінальній справі вбачається, що нею не оспорюється факт одержання від позивача виконаних ним скульптур на виставку Арт-салон «NewGallery» та неповернення нею позивачу скульптури «Скрипка». Окрім того, відповідачка у даному протоколі допиту вказувала, що вона офіційно не була працівником зазначеного Салону, а працювала там на добровільних началах, як волонтер (а.с.72-75).
В матеріалах даної справи відсутні належні та переконливі докази щодо повернення ОСОБА_3 позивачу вказаної скульптури «Скрипка».
Оскільки відповідачка не була належним чином зарахованою на роботу до Арт-салону «New Gallery» та не була його працівником, проте особисто отримала від позивача спірну скульптуру для експозиції на виставці, про що оформила накладну, підписала її та поставила на ній свою печатку як суб'єкта підприємницької діяльності, проте після закінчення виставки відповідачка не повернула скульптуру позивачу, тому колегія суддів вважає позовні вимоги ОСОБА_2 про повернення спірного майна обґрунтованими та доведеними в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним рішення суду скасувати з постановленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2, зобов»язавши відповідачку ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 скульптуру «Скрипка» (висота 80 см, бронза, мармур) вартістю 15 000 доларів США, яку було передано відповідачці 04.05.2013 р. за накладною №7.
Керуючись 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 скульптуру «Скрипка» (висота 80 см, бронза, мармур) вартістю 15 000 доларів США, яку було передано ОСОБА_3 04 травня 2013 р. за накладною №7.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 10 квітня 2018 р.
Головуючий:
Судді: