№ 33/796/861/2018 Постанова винесена суддею Макаренко І.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП
20 березня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в
с. Трубіївка Ружинського району Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня
2017 року
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня
2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого
ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 грн.
Як встановив суддя місцевого суду в постанові, ОСОБА_2 31 липня 2017 року об
11 год. 20 хв., по вул. Білоруська, 15-А в м. Києві, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечного інтервалу руху та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року скасувати, а провадження в справі закрити.
Апелянт вважає, що рішення судом постановлено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин ДТП, без належної оцінки доказів у справі, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам події.
Зокрема, оспорюючи свою винуватість у вчиненому правопорушенні, ОСОБА_2 вказує, що зіткнення транспортних засобів сталося не в результаті його дій, а внаслідок порушення ПДР водієм автомобіля «Тойота», про що свідчать характер і локалізація механічних пошкоджень транспортного засобу «ЗАЗ», які були заподіяні ззаду на перед, отже судом була надана невірна оцінка доказам, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є правовою підставою для притягнення його до відповідальності.
Крім того, зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки безпідставно не задоволено його заяву щодо необхідності скористатися правовою допомогою захисника і відкладення розгляду справи, а також звертає увагу, що проголошення судового рішення відбулося 19 жовтня 2017 року, отже дата в постанові не відповідає дійсності.
Одночасно ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови, обґрунтувавши його тим, що вступна та резолютивна частина постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року була проголошена 19 жовтня 2017 року, водночас повний текст судового рішення було отримано ним лише 22 листопада 2017 року, а тому він вчасно не зміг підготувати апеляційну скаргу і за таких обставин пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, враховуючи, що судом не були дотримані вимоги ч. 1 ст. 285 КУпАП вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду ОСОБА_2 пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_4, будучи належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому його неявка, з огляду на положення ч.ч. 5, 6
ст. 294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному перегляду постанови судді місцевого суду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги та додатково подані документи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Зазначені вимоги закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 суддя місцевого суду, всупереч твердженням апелянта, дотримав, оскільки, виходячи зі змісту судового рішення, дослідив наявні у ній письмові докази, вислухав пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_2, проаналізував у постанові досліджені докази, повно та всебічно з'ясувавши обставини, що призвели до виникнення цієї пригоди внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_2., надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому судове рішення є належно обґрунтованим.
Зокрема, висновок судді місцевого суду в постанові про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні 31 липня 2017 року о 11 год. 20 хв., під час керування автомобілем марки «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Білоруська, 15-А в м. Києві
п. 13.1 ПДР України, що призвело до зіткнення з транспортним засобом «Тойота»,
д.н.з. НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, та пошкодження автомобілів ґрунтується на даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 31 липня 2017 року, складеному уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП (а. с. 1); схемі місця ДТП, підписаною без жодних зауважень її учасниками, в якій наявні всі необхідні відомості для з'ясування обставин ДТП, у тому числі відображено: напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення автомобілів та їх положення після зіткнення, характер та локалізація механічних пошкоджень транспортних засобів (а.с. 3); письмових поясненнях водія ОСОБА_4 щодо обставин події (а.с. 5).
Суддею місцевого суду обґрунтовано покладені в основу висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у порушенні ПДР письмові пояснення ОСОБА_4, в яких він указував, що рухався по вул. Білоруській в напрямку метро Лук'янівська в м. Києві, а автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, виїжджаючи з узбіччя дороги та оминаючи попереду стоячий автомобіль, не дотримав безпечного інтервалу руху відносно його автомобіля, внаслідок чого відбулося зіткнення.
Такі пояснення ОСОБА_4 повністю співпадають та узгоджуються з іншими об'єктивними даними, які відображені, зокрема, в схемі місця ДТП, з якої вбачається, що автомобілі контактували між собою на відстані близько 2-х метрів від бордюру, тобто краю проїзної частини дороги по напрямку їх руху, мають пошкодження: автомобіль "Тойота" - задніх правих двері та крила, автомобіль "ЗАЗ" - переднього бамперу з правої сторони, і сукупність таких даних у їх взаємозв'язку спростовує доводи ОСОБА_2 про те, що безпосередньо перед зіткненням він рухався в другій смузі руху та збирався здійснити поворот праворуч, проте автомобіль «Тойота», обігнавши його автомобіль, здійснив різкий маневр вправо, внаслідок чого і відбулося зіткнення транспортних засобів, та переконливо свідчить про невиконання вимог п. 13.1 ПДР України саме водієм автомобіля «ЗАЗ» ОСОБА_2
За таких обставин, висновок судді місцевого суду про доведеність вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах.
Крім того, апеляційним судом враховується, що постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року провадження по справі стосовно ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 31 липня 2017 року за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, отже судовим рішенням, яке набрало законної сили, не було встановлено в діях ОСОБА_4 порушень ПДР, які б перебували у прямому причинному зв'язку з наслідками цієї ДТП.
Враховуючи наведене, вважаю, що твердження ОСОБА_2 про інший механізм виникнення ДТП, всі доводи апелянта щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є безпідставними, а судове рішення про його винуватість у вчиненні зазначеного правопорушення, як постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, - законним та обґрунтованим.
При накладенні стягнення на ОСОБА_2 судом були дотримані вимоги ст.ст. 33-36, 38, 124 КУпАП.
Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що судом було порушено його право на захист, то вони є безпідставними, бо в матеріалах справи відсутні будь-які заяви чи клопотання порушника, які б залишилися поза увагою суду.
Твердження апелянта про проголошення судового рішення саме 19 жовтня 2017 року не заслуговує на увагу, оскільки за матеріалами справи судове засідання було призначено на 12 год. 55 хв. 20 жовтня 2017 року, про що ОСОБА_2 розписався у відповідному повідомленні, і підстав вважати, що судовий розгляд відбувся в інший день немає (а.с. 7).
З огляду на викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 340 грн. - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва О.П. Павленко