Справа № 11-кп/796/501/2018 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія КК:ч. 2 ст. 186 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
26 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10
перекладача ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сабірабат, Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /без номеру будинку/, а проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сумгаіт, Республіки Азербайджан, громадянина Республіки Азербайджан, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року ОСОБА_12 та ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 року 6 місяців позбавлення волі /кожного/.
Вироком ОСОБА_12 та ОСОБА_10 визнано винними у тому, що в невстановлені розслідуванням місці та час, ОСОБА_10 вступив у змову з ОСОБА_13 , заздалегідь, умисно і добровільно, погодивши свої дії, направлені на викрадення чужого майна та розподіливши між собою ролі. Так, 15.03.2016, о 04 годині, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 зайшли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по АДРЕСА_4 та переконавшись у відсутності в магазині сторонніх осіб, ОСОБА_14 згідно відведеної йому ролі, підійшов до продавця магазину ОСОБА_15 та діючи умисно, наніс кілька ударів в область голови, застосувавши тим самим насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого розпилив в напрямку обличчя останньої з балону отруйну речовину подразнюючої дії. В цей момент, ОСОБА_10 , який спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі небезпеки попередити ОСОБА_16 , згідно відведеної йому ролі, підійшов до прилавку та відкрито викрав звідти грошові кошти в сумі 8 400 гривень. Після чого, ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_13 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись на власний розсуд викраденим майном, чим завдали ОСОБА_15 матеріального збитку на суму 8 400 гривень
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 , не оспорюючи обставини вчиненого кримінального правопорушення та свою винність, просить пом'якшити призначене покарання і застосувати ч. 5 ст. 72 КК України посилаючись на те, що судом не враховано в якості пом'якшуючих обставин активне сприяння ним розкриттю злочину та наявність на його утриманні дітей. На думку обвинуваченого, судом незаконно застосовано ч. 2 ст. 72 КК України при зарахуванні йому строку попереднього ув'язнення з 21.06.2017.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_12 просить скасувати вирок суду відносно нього і призначити новий розгляд в суді першої інстанції для виконання вимог кримінального процесуального законодавства.
Своє прохання обвинувачений обґрунтовує тим, що судом залишено поза увагою невідповідність обвинувального акту вимогам законодавства, оскільки не встановлено мотив злочину і належним чином не сформульовано обвинувачення, чим порушено його право на захист. Вказує на те, що він є громадянином Азербайджану та не вивчав ні українську, ні російську мови, проте матеріали кримінального провадження не були належним чином відкритті для його ознайомлення, у тому числі не перекладені на мову, яку він розуміє.
Також зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_10 взагалі не причетний до вчинення даного злочину.
На думку обвинуваченого, при новому розгляді в суді першої інстанції необхідно з'ясувати мотиви вчинення кримінального правопорушення, надати оцінку поведінці кожного з учасників злочину, перевірити докази наявні в матеріалах провадження на їх відповідність вимогам законодавства та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Крім того вважає, що судом не правильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність в частині зарахування строку попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання один день за два відповідно лише по 21.06.2017, а не по день набрання вироком законної сили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та обвинувачених, які підтримали апеляційні скарги, пояснення прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Вина обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_10 /кожного/ у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Кваліфікація їх дій за ч.2 ст. 186 КК України є вірною.
З показань потерпілої ОСОБА_15 , наданих в ході судового розгляду, вбачається, що вона працювала продавцем у магазині в ніч з 14 на 15 березня 2016 року. Серед ночі до магазину зайшли 3 чоловіки кавказької зовнішності. Коли вона передавала замовлену вказаними особами рибу ОСОБА_17 , він наніс їй кілька ударів по голові та розпилив перцевий балончик в обличчя. Одночасно із цим, за прилавок зайшов ОСОБА_10 та взяв із каси 8400 гривень, а саме 7000 гривень крупними купюрами та 1400 гривень дрібними купюрами. Одночасно повідомила, що третій чоловік стояв біля дверей та нічого не робив. Після цього всі чоловіки покинули магазин. Одночасно звернула увагу суду, що вона впевнено розрізняє обвинувачених, зокрема за зовнішнім видом та одягом, у який вони були одягнені, і наполягала, що саме ОСОБА_14 бив її та розпилив газ у обличчя, а ОСОБА_10 в цей час забрав гроші.
З протоколу огляду місця події від 15.03.2016 вбачається, що в ході огляду автомобіля ВАЗ д.н.з НОМЕР_1 , в якому перебували обвинувачені, вилучено грошові кошти дрібними купюрами на суму 616 грн. та газовий балон;
З протоколів пред'явлення осіб для впізнання від 15.03.2016 та фото таблиць до них, вбачається, що потерпіла ОСОБА_15 під час досудового слідства впізнала ОСОБА_16 , як особу, що застосувала насильство відносно неї 15.03.2016 в приміщені магазину «Продукти» за адресою м. Київ, пр. Науки, 38; а ОСОБА_10 як особу, що в цей час відкрито заволоділа грошовими коштами.
Саме показання потерпілої, які не викликають сумніву в правдивості, отримані з додержанням вимог кримінального процесуального законодавства, свідчать про причетність обох обвинувачених до вчинення злочину. Крім того, вони узгоджуються з іншими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і зазначив у вироку.
В ході апеляційного розгляду не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли стали підставою для скасування вироку.
Так, як вбачається з матеріалів провадження обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Він був складений двома мовами, українською та російською. Відкриття матеріалів провадження обвинуваченим відбувалось в присутності захисників, будь-яких зауважень зі сторони захисту не було. В ході судового розгляду обвинувачені наполягали на тому, що російську мову добре розуміють. Копію обвинувального акту прокурор намагався вручити обвинуваченим, однак останні в присутності захисників відмовилися їх отримати. В судовому засіданні обвинувальний акт оголошувався прокурором, обвинувачення роз'яснювалося ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
З показань обвинувачених вбачається, що вони не визнали винуватість у інкримінованому їм злочині, заперечили причетність до нього ОСОБА_10 . ОСОБА_12 визнав заволодіння особисто ним грошами в сумі 1400 грн. без застосування до потерпілої будь-якого насильства. Такі показання обвинувачених свідчать про повне розуміння ними формулювання обвинувачення.
Покарання обом обвинуваченим призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, відповідає вчиненому та їх особам.
При цьому судом першої інстанції враховані і ті обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі. Однак, його доводи про щире каяття та сприяння у розкритті злочину суперечать його показанням, з яких вбачається невизнання ним винуватості у відкритому заволодіння майном потерпілої.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції вірно визначено зарахування обвинуваченим строку попереднього ув'язнення в строк покарання у виді позбавлення волі один день за два відповідно лише до 21.06.2017, оскільки ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 припинила свою дію з набранням чинності Закону України від 18.05.2017.
Керуючись ст.376, ст.404, ст.405, ст.419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_10 залишити без задоволення, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25 липня 2017 року, яким ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення в може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
________________ _______________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4