Справа № 761/11867/18
Провадження № 1-кс/761/8092/2018
02 квітня 2018 року м.Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020002961 від 01.04.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_7 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні №12018100020002961 від 01.04.2018. В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 31 березня 2018 року приблизно 18 годині 50 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи біля будинку 9-А по вул. Декабристів в м. Києві, помітив неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у руках тримав портативну акустику «JBL Flip 4 Black», вартістю 3500 грн., та був з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , і в цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на повторне, відкрите викрадення вказаного майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 висловив вимогу передати йому портативну акустику «JBL Flip 4 Black» та наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_9 , та разом з портативною акустикою з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 3500 грн. Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на неповнолітнього потерпілого та неповнолітніх свідків у цьому кримінальному провадженні та продовжити свою кримінально-протиправну діяльність та вчинити новий умисний тяжкий злочин. Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, з підстав зазначених у ньому та просить його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою з урахуванням відсутності обґрунтованості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав захисника та просить застосувати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін, а також вивчивши матеріали клопотання прийшов до наступного висновку.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що в провадженні Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020002961 від 01.04.2018, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
01.04.2018 ОСОБА_6 затриманно в порядку ст. 208 КПК України.
01.04.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали висунуту підозру ОСОБА_6 та заявлені ризики непроцесуальної поведінки
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою для цієї стадії розслідування підтверджується наявність в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою. Так, характер інкримінованого підозрюваному злочину, який має корисливу спрямованість на ряду з насильництвом, а також що ОСОБА_6 раніше притягався до кримінальної відповідальності, в сукупності свідчать про ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
У той же час, слідчий суддя вважає малоймовірним, що підозрюваний може незаконно впливати на неповнолітнього потерпілого та неповнолітніх свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити новий умисний тяжкий злочин, так як ОСОБА_6 раніше судимий 16.07.2012 Дарницьким районним судом у м. Києва за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, крім того 30.03.2018 Дарницьким УП ГУНП у м. Києві повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 186 КК України
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Водночас, відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, наявність у нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим та невиправданим, оскільки не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, які приведені у клопотанні слідчого. Зокрема, ці ризики фактично мають мінімізований ступінь їх здійснення, а у клопотанні слідчого не міститься переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, тобто слідчим не доведено обставин, які свідчать про недостатність застосування відносно більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України. За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, і тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 176-179, 180, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100020002961 від 01.04.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього такі обов'язки:
- цілодобово не залишати приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії даної ухвали встановити по 30 травня 2018 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1