Ухвала
Іменем України
19 березня 2018 р.
м. Київ
справа № 615/340/15-к
провадження № 51-4802 ск 18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2016 року та вирок Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
вироком Валківського районного суду Харківської областівід 07 грудня 2016 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК) до громадських робіт на строк 200 годин, частиною 2 статті 121 КК на 8 років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 , з урахуванням положень статті 72 КК, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 ухвалено обчислювати з дня затримання - з 05 грудня 2014 року.
На підставі частини 5 статті 72 КК ОСОБА_5 в строк відбуння покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 05 грудня 2014 року по 07 грудня 2016 року.
Вироком Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року вказаний вирок Валківського районного суду Харківської облассті від 07 грудня 2016 року скасовано в частині призначення покарання. Постановлено вважати засудженого ОСОБА_6 засудженим за частиною 1 статті 125 КК до покарання за у виді громадських робіт на строк 200 годин та звільнено від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК, у зв'язку із закінченням строків давності. Призначено ОСОБА_5 покарання за частиною 2 статті 121 КК у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі статей 71, 72 КК, за сукупністю вироків, частково приєднано ОСОБА_5 невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2012 року, і остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
На підставі частини 5 статті 72 КК (в редакції закону від 26 листопада 2015 року) ОСОБА_5 в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 05 грудня 2014 року по 20 червня 2017 року.
У касаційній скарзі потерпілий порушив питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку. Посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості.
Перевіривши касаційну скаргу потерпілого на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частини 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
В той час, як у частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до якихсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Зокрема, у касаційній скарзі вимоги потерпілого стосуються вироку суду апеляційної інстанції, однак зі змісту касаційної скарги убачається, що він також вказує на незаконність вироку районного суду, чим допустив неузгодженість своєї позиції та суперечності у своїй касаційній скарзі.
Крім того потерпілий, ставлячи вимогу про призначення засудженому більш суворого покарання, не звернув уваги на положення статті 437 КПК, згідно яких погіршення правового становища засудженого судом касаційної інстанції не допускається.
Тобто, у касаційній скарзі потерпілий посилаючись на частину 2 статті 437 КПК, не звернув уваги, що суд касаційної інстанції може скасувати оскаржувані судові рішення у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого.
Так, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції та призначити засудженому більш суворе покарання у виді 11 років 3 місяці 22 дні позбавлення волі, а також компенсувати йому процесуальні витрати, однак такі вимоги потерпілого не узгоджуються з положеннями статті 436 КПК.
Таким чином, недодержання скаржником вимог, передбачених статтею 427 КПК України, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
Враховуючи наведене та керуючись частиною 1 статті 429 КПК, суд
постановив:
касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 07 грудня 2016 року та вирок Апеляційного суду Харківської області від 12 грудня 2017 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху, надавши йому десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3