ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
20 березня 2018 року № 757/28951/17-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України
проскасування рішень,
До Печерського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить:
- скасувати постанову №А-1105/1 по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2017, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності головного архітектора проекту ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 96-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 15300,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області С-2604/7 від 26.04.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.12.2017 справу №757/28951/17-а направлено за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 справу №757/28951/17-а прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні).
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що дії перевіряючих при проведенні позапланової перевірки, складанні протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення є неправомірними, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною та прийнята всупереч чинним нормам законодавства. Так, позивачем наголошено на тому, що звернення депутата, яке слугувало підставою для проведення перевірки, не свідчить про порушення суб'єктом господарювання вимог містобудівного законодавства. При цьому, у порушення положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позаплановий захід у разі звернення фізичної особи здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. Також, за твердженням позивача, відповідачем безпідставно віднесено перевіряємий об'єкт до V категорії складності. При цьому, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, не є триваючим, оскільки проектувальник передав проектну документацію замовнику 16.02.2015, а протокол про адміністративне правопорушення складено 26.04.2017, чим порушено строк притягнення до адміністративної відповідальності.
06.02.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому зазначено, що приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», про які вказує позивач, не поширюються на спірні правовідносини, оскільки перелік підстав для проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю перевірок встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Крім того, за твердженням представника відповідача, проектною документацією підтверджено, що перевіряємий об'єкт будівництва становить підвищену екологічну небезпеку, а тому має бути віднесений до V категорії складності, а виявлене адміністративне правопорушення має ознаки триваючого.
Від позивача відповіді на відзив у встановлений для цього судом строк не надійшло. Учасниками справи також не заперечувалось можливості розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Приватного підприємства «Архібуд-дизайн» щодо об'єкта будівництва «Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельною на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області», за результатами якої складно акт від 26.04.2017.
У вказаному акті зазначено, що генеральним проектувальником при розрахунку занижено категорію складності об'єкта, чим порушено вимоги ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» (п. А.2 додатку А (обов'язкового); п. 1, п. 9 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», п. 9, п. 11, п.11.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45; п. 4.1, п. 4.5, п. 4.8 ДБН А2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».
На підставі викладеного, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено припис №С-2604/7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.04.2017, яким Приватному підприємству «Архібуд-дизайн» в особі директора Шаманської Н.Ф. видано вказаний припис про те, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «Будівництво виробничо-складського комплексу з лабораторними приміщеннями та котельною на території Калинівської селищної ради Броварського району Київської області», та виявлених за її результатами порушень вимагається усунути виявлені порушення до 26.07.2017, відповідно до чинного законодавства.
Також, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Плющ О.С. Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2017 №А-1105/1, якою головного архітектора проекту - ОСОБА_1 - визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15 300,00 грн.
Вважаючи вказані припис та постанову необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до п. 3 Указу Президента України від 08.04.2011 №439/2011, яким затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, визначено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, проводить перевірки, у тому числі щодо дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, та розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень (пп.пп. 10, 11 п. 4 вказаного Положення).
Приписами п. 6 Положення передбачено, що Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.
У свою чергу, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У силу п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавствам (п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка, за наслідками якої складено оскаржувані припис та постанову, проведена на підставі звернення депутата Київської обласної ради VII скликання Сімутіна Р.В. від 27.03.2017 №76, вх. №10/10-2903/10 від 29.03.2017.
У той же час, щодо тверджень позивача про відсутність погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу для проведення перевірки, як це передбачено положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», слід зазначити наступне.
Так, у силу ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підставою для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Натомість, відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Отже, у межах спірних правовідносин застосуванню підлягають положення Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, який, на відміну від Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», містить спеціальні норми, якими врегульовано процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено наявність у відповідача законодавчих підстав для проведення досліджуваної перевірки у відповідності до вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Згідно з п. 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).
Як вбачається зі змісту акту перевірки, перевіряючими встановлено, що генеральним проектувальником при розрахунку занижено категорію складності об'єкта, чим порушено вимоги ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» (п. А.2 додатку А (обов'язкового); п. 1, п. 9 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 №175 «Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру», п. 9, п. 11, п.11.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45; п. 4.1, п. 4.5, п. 4.8 ДБН А2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність».
За твердженням представника відповідача, проектною документацією підтверджено, що перевіряємий об'єкт будівництва становить підвищену екологічну небезпеку, а тому має бути віднесений до V категорії складності.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, яка діяла станом на момент складання проектної документації), усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.
Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 №557 (у редакції, яка діяла станом на момент складання проектної документації), віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Натомість, позивачем у змісті позовної заяви наголошено на тому, що підстави для віднесення спірного об'єкта до V категорії складності відсутні, оскільки Приватним підприємством «Архібуд-дизайн» проведено розрахунок категорії складності об'єкта, згідно з вимогами ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», з урахуванням змін, які набрали чинності 01.07.2014, якими анульовано вимогу щодо автоматичного віднесення до V категорії складності об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Так, у п. А.2 додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» зазначено, що об'єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності, згідно з Порядком віднесення об'єктів будівництва до ІV і V категорії складності.
Разом з тим, наказом Мінрегіонбуду України від 12.05.2014 №135, який набув чинності 01.07.2014, який діяв станом на момент передачі проектної документації замовнику (16.02.2015), внесено зміни до ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», якими, зокрема, вилучено п. А.2 додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва».
Отже, підстави для застосування відповідачем у межах спірних правовідносин п. А.2 додатку А ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», в якості підтвердження наявності порушень у сфері містобудівної діяльності, відсутні, а тому виявлене порушення - заниження категорії складності об'єкта - не підтверджено під час судового розгляду справи.
У свою чергу, з огляду на виявлені під час перевірки порушення - заниження категорії складності об'єкта - головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Плющ О.С. Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2017 №А-1105/1, якою головного архітектора проекту - ОСОБА_1 - визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 96-1 КУпАП, та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 15 300,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У силу ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, з урахуванням встановлених судом обставин щодо не підтвердження виявленого відповідачем порушення, наслідком якого було винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2017 №А-1105/1, остання є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. При цьому, інші доводи позивача викладеного не спростовують, а тому додатково не досліджуються.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області С-2604/7 від 26.04.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил слід зазначити наступне.
Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Разом з тим, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
У той же час, оскаржуваний припис №С-2604/7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.04.2017 винесено відповідачем по відношенню до Приватного підприємства «Архібуд-дизайн» в особі директора Шаманської Н.Ф., тобто останній не створює додаткових обов'язків для позивача, з огляду на що, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 245, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.05.2017 №А-1105/1, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності головного архітектора проекту ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 96-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 15300,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.О. Скочок