Справа №162/1110/17
Номер провадження 2/162/46/2018
13 березня 2018 року смт. Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Гладіч Н.І.,
за участю секретаря Пилипчук Р.М.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 05 березня 2015 року з відповідача стягнуті аліменти в її користь на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі по 300 грн. на кожну дитину, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Зазначає, що на даний час матеріальне становище відповідача покращилось, оскільки відповідач регулярно працює на сезонних роботах по будівництву в місті Києві та має в зв”язку з цим відповідний дохід. Відтак вважає, що його дохід є мінливим і характеризується нерегулярністю виплат, пов»язаних з фактичним обсягом робіт виконаних за певний період, в той час як під час розгляду справи про стягнення аліментів в 2015 році відповідач вказував про відсутність роботи, а відтак спроможність платити аліменти лише в розмірі по 300 грн. щомісяця на кожну дитину.
Крім того, зазначає, що зросли і потреби дітей в силу досягнення більш дорослого віку і збільшення потреб в побуті та навчанні, також з часу прийняття рішення про стягнення аліментів в 2015 році зріс і сам розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Так, в силу досягнення дітьми шкільного віку, рівень витрат на них значно зріс, оскільки в даний час такі витрати, пов”язані ще й забезпеченням навчальних потреб з придбання шкільного приладдя, забезпечення належних умов для навчання та створення відповідного побуту.
Вказує, що на даний час не має достатніх джерел для утримання дітей, не може забезпечити їх прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку, оскільки перебуває у відпустці по вагітності та пологах і крім мізерних соціальних виплат, інших джерел доходу не має..
Посилаючись на вказані вище обставини, просить суд збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати їх в твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 грн. щомісяця на кожного з дітей, починаючи стягувати від дня подачі позову до суду і до досягнення кожним з дітей повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, де зазначив, що позов визнає частково і погоджується сплачувати аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 900 гривень щомісячно на кожну дитину, оскільки фактично тривалий час має лише тимчасові мізерні заробітки. Також просив врахувати ті обставини, що проживає з непрацездатним батьком, який перебуває на пенсії та матір»ю, яка не має заробітку.
В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги зменшила, просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину щомісячно. Пояснила, що з часу присудження аліментів її матеріальне становище погіршилось, крім соціальних виплат, інших джерел доходу не має, діти виросли та потребують додаткових витрат, тому розмір стягуваних з відповідача аліментів став недостатнім для задоволення необхідних потреб дітей.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, згідний сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Оскільки відповідач визнає позов повністю, суд на підставі ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Судом встановлено, що сторони по справі з 01 жовтня 2008 року перебували в шлюбі, під час шлюбу у них народилися діти - дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з позивачем на знаходяться на її утриманні.
Рішенням Любешівського районного суду від 05 березня 2015 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі по 300 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання заяви з 27.01.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В силу ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Також судом встановлено, що відповідач має задовільний стан здоров»я та є працездатною особою, на даний час працює на сезонних роботах. Беручи до уваги те, що він погоджується із запропонованою сумою аліментів, суд приходить до висновку про необхідність збільшення розміру аліментів, які стягуються із відповідача та визначає аліменти в розмірі по 1000 грн. на кожну дитину щомісячно, вважаючи, що такий їх розмір буде достатнім для задоволення розумних матеріальних потреб дітей.
Разом з тим, зі змісту положень п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слідує, що суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць у справах про стягнення аліментів, а не про збільшення розміру аліментів.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти необхідно стягувати з відповідача, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 76, 81, 141, 200, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-182, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментівзадовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 05 березня 2015 року, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 (одній тисячі) гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня вступу рішення в законну силу та до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в корить держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, в порядку, передбаченому ст.355 та п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
.
Головуючий: