Clarity Project
Prozorro Закупівлі Prozorro.Продажі Аукціони Увійти до системи Тарифи та оплата Про систему

Постанова від 01.03.2018 по справі 910/21886/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Справа№ 910/21886/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання: Сотніковій І.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дроздович О.С. - ордер № 319986 від 01.03.2018

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНІМ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року

у справі № 910/21886/16 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНІМ"

до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом"

про захист майнових прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року ТОВ „КОНІМ" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" про:

- заборону ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" використання творів „Комп'ютерна програма „Підсистема „Облік договорів" та „Комп'ютерна програма „Створення розподільчої відомості та формування пакетів і лотів згідно Закону „Про здійснення державних закупівель", відповідно яких позивач є власником майнових авторських прав, та які фактично використовуються відповідачем під назвами підсистема „Облік договорів з урахуванням специфікацій та/або календарного плану", підсистема „Управління фінансово-господарською діяльністю на базі SAP ERP (або еквівалент) в рамках ВП РАЕС, ВП „Складське господарство", ВП „Атомкомплект", дирекції ДП „НАЕК „Енергоатом", Підсистема керування бюджетом підприємства, централізованого казначейства та формування оперативної дебіторської та кредиторської заборгованості контрагентів для ДП „НАЕК „Енергоатом", „Централізований єдиний реєстр податкових накладних ДП „НАЕК „Енергоатом" на платформі SAP ERP" (або еквівалент)" в будь-який спосіб, у будь-якій формі та на будь-якій території;

- зобов'язання ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" відмінити процедуру закупівлі послуг та утриматися від подальшого укладання договорів із супроводу програмного забезпечення SAP ERP для ДП „НАЕК „Енергоатом", оголошеної 04.11.2016 року: ID: НОМЕР_1; номер оголошення про проведення процедури закупівлі (Ідентифікатор закупівлі): UA-2016- 11-04-000407-а, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в інформаційно-телекомунікаційній системі „Prozorro" за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, у зв'язку з порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем виключних майнових авторських прав позивача на твори „Комп'ютерна програма „Підсистема „Облік договорів" та „Комп'ютерна програма „Створення розподільчої відомості та формування пакетів і лотів згідно Закону „Про здійснення державних закупівель".

За твердженням позивача, вказані порушення відбуваються шляхом оголошення процедури закупівлі послуг із супроводу програмного забезпечення SAP ERP для ДП „НАЕК „Енергоатом", оголошеної 04.11.2016 року, ID: НОМЕР_1; номер оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2016-11-04-000407-a, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в інформаційно-телекомунікаційній системі „Prozorro" за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.

За наслідком розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року у справі № 910/21886/16 в задоволенні позову відмовлено повністю у зв'язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, вищевказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Гончаров С.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ „КОНІМ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року у справі №910/21886/16 та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання відповідної ухвали.

У поданому через відділ документального забезпечення суду відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року розгляд справи призначено на 01.02.2018 року за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 року розгляд справи відкладено на 01.03.2018 року на підставі ст. 216 ГПК України.

У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.02.2018 року для розгляду справи № 910/21886/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.

Ухвалою суду від 01.03.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/21886/16 за апеляційною скаргою ТОВ „КОНІМ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року.

Представники відповідача в судове засідання 01.03.2018 року не з'явились, надіславши до початку судового засідання, яке відбулось 01.02.2018 року, клопотання про розгляд апеляційної скарги позивача без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

01.03.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ „КОНІМ" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.10.2010 року між ТОВ „КОНІМ ГРУП" (Виконавець) та ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" (Замовник) укладено Договір №2778-1/33-НАЕК.

Пунктами 1, 2. вказаного Договору визначено, що ASAP (Accelerated SAP) - методологія впровадження програмного забезпечення SAP ERP, яка буде використовуватися в рамках впровадження даного проекту. (В. Кале Внедрение SAP R3. Руководство для менеджеров и инженеров. М. Компания АйТи, 2004, http://help.sap.com). SAP ERP - програмне забезпечення фірми SAP AG, система аналізу та розробки програм для планування ресурсів підприємства.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. - 1.2.2. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику Послуги, передбачені п. 1.2. цього Договору (надалі - Послуги) на умовах та в строки, що передбачені цим Договором, а Замовник зобов'язується на умовах, в порядку, та в строки, передбачені цим Договором прийняти та оплатити надані Виконавцем Послуги. Послуги включають в себе: впровадження, пристосування та доопрацювання, при необхідності, програмного забезпечення SAP ERP з метою створення інформаційної системи, готової до використання в промисловій експлуатації для господарських потреб Замовника у відповідності до п. 7 „Технічних вимог до підсистеми управління фінансово-господарчою діяльністю на базі програмного забезпечення SAP", Додаток №1 до цього Договору; надання інформаційно-консультаційних послуг учасникам проектної групи Замовника.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, програмне забезпечення „Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема „Облік договорів" на базі програмного забезпечення SAP ERP" було розроблено на замовлення ДП „НАЕК „Енергоатом" відповідно до умов Договору від 14.10.2010 року №2778-1/33-НАЕК, укладеного між ТОВ „КОНІМ ГРУП" та ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом".

Так, налаштування вказаного програмного забезпечення підтверджується актами надання послуг від 10.03.2011 року № 20, від 28.12.2011 року № 301 та від 04.04.2014 року № 17, Наказом ДП „НАЕК „Енергоатом" від 19.12.2013 року № 1044 „Щодо обліку договірних зобов'язань в ПЗ SAP" та розпорядженням ДП „НАЕК „Енергоатом" від 07.05.2014 року № 387-р.

Програмне забезпечення „Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема „Облік договорів" було прийнято ДП „НАЕК „Енергоатом" у промислову експлуатацію відповідно до акту від 27.05.2014 року, що оформлений відповідно до п. 2 розпорядження „Про введення в експлуатацію „Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема „Облік договорів" від 07.05.2014 року № 387-р.

Вищезазначений акт приймання в промислову експлуатацію від 27.05.2014 року підписаний крім співробітників ДП „НАЕК „Енергоатом" також співробітниками ТОВ „КОНІМ ГРУП" ОСОБА_5 (виконавчим директором) та ОСОБА_6 (керівником проекту) ТОВ „КОНІМ ГРУП".

При цьому, як зазначає відповідач, станом на час розгляду справи програмне забезпечення „Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема „Облік договорів" обліковується бухгалтерією як нематеріальний актив на балансі ДП „НАЕК „Енергоатом".

Відповідач також вказує, що програмне забезпечення „Створення розподільчої відомості та формування пакетів та лотів згідно Закону „Про здійснення державних закупівель", також розроблялось на замовлення ДП „НАЕК „Енергоатом" відповідно Договору від 14.10.2010 року №2778-1/33-НАЕК, укладеного між ТОВ „КОНІМ ГРУП" та ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом".

Проте, зазначений бізнес-процес та програмне забезпечення для його автоматизації не було введено в промислову експлуатацію через зміну чинного законодавства, зокрема прийняття Закону України „Про публічні закупівлі". Таке програмне забезпечення не зазначене у технічних вимогах (додаток 2 тендерної документації), його розвиток, впровадження та використання у господарській діяльності ДП „НАЕК „Енергоатом" поки не планується.

Також, відповідач зазначає, що послуги, передбачені Договором від 14.10.2010 року №2778-1/33-НАЕК, не були отримані замовником в повному обсязі через неналежне виконання умов Договору та односторонню відмову від виконання послуг.

На підтвердження вказаного відповідачем надано до матеріалів справи копію рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2016 року у справі № 922/6491/15, яким з ТОВ „КОНІМ ГРУП" на користь ДП „НАЕК „Енергоатом" було стягнуто 1 990 053,18 грн. неустойки за Договором.

У подальшому, між ТОВ „КОНІМ" та ДП „НАЕК „Енергоатом" укладались договори про супровід підсистеми „ЄІАС. Підсистема „Облік договорів" (Договори від 25.09.2014 року № 43-016-08-14- 00131, від 02.10.2015 року № 43-016-08-15-00321 та від 31.03.2016 року № 37-016-08-16-00439), за якими ТОВ „КОНІМ", надавало послуги із супроводу цього програмного забезпечення.

Проте, такі договори не містять будь-яких умов, що можуть підтверджувати саме розроблення позивачем програмного забезпечення підсистеми „ЄІАС. Підсистема „Облік договорів", та належність позивачу прав інтелектуальної власності на таке ПЗ.

Судом також встановлено, що матеріалами справи підтверджується розроблення програмного забезпечення „Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема „Облік договорів" на базі програмного забезпечення SAP ERP" на замовлення ДП „НАЕК „Енергоатом" відповідно до умов Договору від 14.10.2010 року №2778-1/33-НАЕК, укладеного між ТОВ „КОНІМ ГРУП" та ДП „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом".

Згідно з п. п. 11.1. - 11.3. Договору, авторські права, усі інші права інтелектуальної власності у відношенні програмного забезпечення SAP ERP належать SAP AG (Німеччина). Замовник зобов'язується поважати та не порушувати вказані права. Виконавець зобов'язується не включати в програмне забезпечення будь-які матеріали сторонніх виробників, за винятком випадків, коли: а) Виконавець отримає попередній письмовий дозвіл Замовника; б) такі матеріали сторонніх виробників придбані від імені Замовника і на користь останнього та його афілійованих осіб. Виконавець гарантує, що Послуги, які надаються за цим Договором, не порушують права інтелектуальної власності третіх осіб та що ним належним чином врегульовані всі відносини в частині авторських прав на програми, що можуть бути написані його працівниками та залученими ним третіми особами (або їх працівниками) для Замовника в рамках виконання цього Договору, таким чином, щоб запобігти пред'явлення Замовнику зазначеними особами будь-яких позовів або претензій в майбутньому.

Таким чином, судом вірно встановлено, що програмне забезпечення, що використовується відповідачем, розроблялось і впроваджувалось ТОВ „КОНІМ ГРУП" на підставі Договору від 14.10.2010 року №2778-1/33-НАЕК; при чому всі права інтелектуальної власності відносно програмного забезпечення SAP ERP належать SAP AG (Німеччина).

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обґрунтовуючи позовні вимог вимоги, позивач посилається на наявність рішень Державної служби інтелектуальної власності від 13.10.2015 року № 2792 та від 13.10.2015 року № 2793 щодо реєстрації авторського договору від 02.06.2015 року б/н про передачу (відчуження) майнових прав на комп'ютерні програми „Підсистема „Облік договорів" та „Створення розподільчої відомості та формування пакетів та лотів згідно Закону „Про здійснення державних закупівель" від фізичних осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ТОВ „КОНІМ".

Проте, як встановлено судом, програмне забезпечення, що використовується відповідачем, було створено ТОВ „КОНІМ ГРУП" на підставі Договору від 14.10.2010 року №2778-1/33-НАЕК; а не фізичними особами ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Жодних доказів наявності будь-яких правовідносин між відповідачем і вказаними фізичними особами щодо розроблення будь-якого програмного забезпечення до матеріалів справи не надано.

Відтак, матеріали справи не містять жодних доказів використання відповідачем будь-якого програмного забезпечення, права інтелектуальної власності на яке належать позивачу, а позивачем в свою чергу не доведено належними та допустимими доказами, що програмне забезпечення, яке використовується відповідачем у своїй фінансово-господарській діяльності, є саме тим програмним забезпеченням, права інтелектуальної власності на яке належать позивачу відповідно до рішень Державної служби інтелектуальної власності.

Клопотань про проведення у справі судової експертизи щодо тотожності відповідного програмного забезпечення сторонами не заявлялось, а відтак судом не призначалось.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на визнання відповідачем факту використання спірного програмного забезпечення є безпідставними, оскільки спростовується поясненнями, які містяться у відзиві на позовну заяву та відзиві на апеляційну скаргу, в яких останній посилається на недоведеність позивачем факту того, що зазначені у рішеннях програми є тими самими, що використовує відповідач. Інших доказів в обґрунтування вказаних обставин позивачем не доведено та в матеріали справи не містять.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності наявності у позивача будь-яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, за захистом яких останній звернувся до суду, зокрема, прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення, що використовується відповідачем, та здійснення останнім такого порушення або невизнання.

За наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КОНІМ" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року у справі № 910/21886/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2017 року у справі № 910/21886/16 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу № 910/21886/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 06.03.2018 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

В.О. Пантелієнко

Попередній документ
72644754
Наступний документ
72644756
Інформація про рішення:
№ рішення: 72644755
№ справи: 910/21886/16
Дата рішення: 01.03.2018
Дата публікації: 14.03.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд