Clarity Project
Prozorro Закупівлі Prozorro.Продажі Аукціони Увійти до системи Тарифи та оплата Про систему

Рішення від 22.11.2017 по справі 910/21886/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21886/16 22.11.17 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНІМ"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія

"Енергоатом"

про захист майнових прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Дроздович О.С. за довіреністю №б/н від 25.11.2016 р.;

від відповідача: Пальченко О.А. за довіреністю №54/10 від 17.03.2016 р.;

Лісовий О.В. за довіреністю №3/10від 04.01.2017 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні судді господарського суду міста Києва Зеленіної Н.І. знаходиться справа за позовом № 910/21886/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНІМ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про захист майнових прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2017 р. провадження у справі було зупинено до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи №826/511/17 та набрання рішенням у цій справі законної сили.

Постановою Київського апеляційного господарського суду у даній справі скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 06.02.2017 р.

У зв'язку з оскарженням постанови Київського апеляційного господарського суду в касаційному порядку матеріали справи направлялись до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу до розгляду не прийнято, матеріали справи повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 11.10.2017 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 30.11.2017 р.

Ухвалою від 30.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.11.2017 р.

22.11.2017 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.11.2017 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 22.11.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНІМ" (позивач) звернулось із позовними вимогами до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) про:

- заборону Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" використання творів "Комп'ютерна програма "Підсистема "Облік договорів" та "Комп'ютерна програма "Створення розподільчої відомості та формування пакетів і лотів згідно Закону "Про здійснення державних закупівель", відповідно яких позивач є власником майнових авторських прав, та які фактично використовуються відповідачем під назвами підсистема "Облік договорів з урахуванням специфікацій та/або календарного плану", підсистема "Управління фінансово-господарською діяльністю на базі SAP ERP (або еквівалент) в рамках ВП РАЕС, ВП "Складське господарство", ВП "Атомкомплект", дирекції ДП "НАЕК "Енергоатом", Підсистема керування бюджетом підприємства, централізованого казначейства та формування оперативної дебіторської та кредиторської заборгованості контрагентів для ДП "НАЕК "Енергоатом", "Централізований єдиний реєстр податкових накладних ДП "НАЕК "Енергоатом" на платформі SAP ERP" (або еквівалент)" в будь-який спосіб, у будь-якій формі та на будь-якій території;

- зобов'язання Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відмінити процедуру закупівлі послуг та утриматися від подальшого укладання договорів із супроводу програмного забезпечення SAP ERP для ДП "НАЕК "Енергоатом", оголошеної 04.11.2016 р.: ID: 7334cf9bcb914634a35db60003c6cf6e; номер оголошення про проведення процедури закупівлі (Ідентифікатор закупівлі): UA-2016- 11-04-000407-а, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozorro" за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, у зв'язку з порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач порушує виключні майнові авторські права позивача на твори "Комп'ютерна програма "Підсистема "Облік договорів" та "Комп'ютерна програма "Створення розподільчої відомості та формування пакетів і лотів згідно Закону "Про здійснення державних закупівель".

Вказані порушення відбуваються шляхом оголошення процедури закупівля послуг із супроводу програмного забезпечення SAP ERP для ДП "НАЕК "Енергоатом", оголошеної 04.11.2016 р., ID: 7334cf9bcb914634a35db60003c6cf6e; номер оголошення про проведення процедури закупівлі UA-2016-11-04-000407-a, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в інформаційно-телекомунікаційній системі "Prozorro" за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що зазначена процедура закупівлі відбувається без порушень будь-яких прав позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНІМ ГРУП" (Виконавець) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Замовник) укладено Договір №2778-1/33-НАЕК.

Пунктами 1., 2. вказаного Договору визначено, що ASAP (Accelerated SAP) - методологія впровадження програмного забезпечення SAP ERP, яка буде використовуватися в рамках впровадження даного проекту. (В. Кале Внедрение SAP R3. Руководство для менеджеров и инженеров. М. Компания АйТи, 2004, http://help.sap.com). SAP ERP - програмне забезпечення фірми SAP AG, система аналізу та розробки програм для планування ресурсів підприємства.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. - 1.2.2. Договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику Послуги, передбачені п. 1.2. цього Договору (надалі - Послуги) на умовах та в строки, що передбачені цим Договором, а Замовник зобов'язується на умовах, в порядку, та в строки, передбачені цим Договором прийняти та оплатити надані Виконавцем Послуги. Послуги включають в себе: впровадження, пристосування та доопрацювання, при необхідності, програмного забезпечення SAP ERP з метою створення інформаційної системи, готової до використання в промисловій експлуатації для господарських потреб Замовника у відповідності до п. 7 "Технічних вимог до підсистеми управління фінансово-господарчою діяльністю на базі програмного забезпечення SAP", Додаток №1 до цього Договору; надання інформаційно-консультаційних послуг учасникам проектної групи Замовника.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, програмне забезпечення "Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема "Облік договорів" на базі програмного забезпечення SAP ERP" було розроблено на замовлення ДП "НАЕК «Енергоатом" відповідно до умов Договору від 14.10.2010 р. №2778-1/33-НАЕК, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНІМ ГРУП" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Так, налаштування вказаного програмного забезпечення підтверджується актами надання послуг від 10.03.2011 р. № 20, від 28.12.2011 р. № 301 та від 04.04.2014 р. № 17, Наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 19.12.2013 р. № 1044 "Щодо обліку договірних зобов'язань в ПЗ SAP" та розпорядженням ДП "НАЕК "Енергоатом" від 07.05.2014 р. № 387-р.

Програмне забезпечення "Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема "Облік договорів" було прийнято ДП "НАЕК "Енергоатом" у промислову експлуатацію відповідно до акту від 27.05.2014 р., що оформлений відповідно до п. 2 розпорядження "Про введення в експлуатацію "Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема "Облік договорів" від 07.05.2014 р. № 387-р.

Вищезазначений акт приймання в промислову експлуатацію від 27.05.2014 р. підписаний крім співробітників ДП "НАЕК "Енергоатом" також співробітниками ТОВ "КОНІМ ГРУП" ОСОБА_6 (виконавчим директором) та ОСОБА_7 (керівником проекту) ТОВ "КОНІМ ГРУП".

При цьому, відповідач зазначає, що станом на час розгляду справи програмне забезпечення "Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема "Облік договорів" обліковується бухгалтерією як нематеріальний актив на балансі ДП "НАЕК "Енергоатом".

Відповідач також вказує, що програмне забезпечення "Створення розподільчої відомості та формування пакетів та лотів згідно Закону "Про здійснення державних закупівель", також розроблялось на замовлення ДП "НАЕК "Енергоатом" відповідно Договору від 14.10.2010 р. №2778-1/33-НАЕК, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНІМ ГРУП" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Проте, зазначений бізнес-процес та програмне забезпечення для його автоматизації не було введено в промислову експлуатацію через зміну чинного законодавства, зокрема прийняття Закону України "Про публічні закупівлі". Таке програмне забезпечення не зазначене у технічних вимогах (додаток 2 тендерної документації), його розвиток, впровадження та використання у господарській діяльності ДП "НАЕК «Енергоатом" поки не планується.

Також, відповідач зазначає, що послуги, передбачені Договором від 14.10.2010 р. №2778-1/33-НАЕК, не були отримані замовником в повному обсязі через неналежне виконання умов Договору та односторонню відмову від виконання послуг.

На підтвердження вказаного відповідачем надано до матеріалів справи копія рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2016 р. у справі № 922/6491/15, яким з ТОВ "КОНІМ ГРУП" на користь ДП "НАЕК "Енергоатом" було стягнуто 1 990 053,18 грн. неустойки за Договором.

У подальшому, між ТОВ "КОНІМ" та ДП "НАЕК "Енергоатом" укладались договори про супровід підсистеми "ЄІАС. Підсистема "Облік договорів" (Договори від 25.09.2014 р. № 43-016-08-14- 00131, від 02.10.2015 р. № 43-016-08-15-00321 та від 31.03.2016 р. № 37-016-08-16-00439), за якими ТОВ "КОНІМ", надавало послуги із супроводу цього програмного забезпечення.

Проте, суд зазначає, що такі договори не містять будь-яких умов, що можуть підтверджувати саме розроблення позивачем програмного забезпечення підсистеми "ЄІАС. Підсистема "Облік договорів", та належність позивачу прав інтелектуальної власності на таке ПЗ.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що належними і допустимими доказами підтверджується розроблення програмного забезпечення "Єдина інформаційно-аналітична система. Підсистема "Облік договорів" на базі програмного забезпечення SAP ERP" на замовлення ДП "НАЕК «Енергоатом" відповідно до умов Договору від 14.10.2010 р. №2778-1/33-НАЕК, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНІМ ГРУП" та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

Згідно з п. п. 11.1. - 11.3. Договору, авторські права, усі інші права інтелектуальної власності у відношенні програмного забезпечення SAP ERP належать SAP AG (Німеччина). Замовник зобов'язується поважати та не порушувати вказані права. Виконавець зобов'язується не включати в програмне забезпечення будь-які матеріали сторонніх виробників, за винятком випадків, коли: а) Виконавець отримає попередній письмовий дозвіл Замовника; б) такі матеріали сторонніх виробників придбані від імені Замовника і на користь останнього та його афілійованих осіб. Виконавець гарантує, що Послуги, які надаються за цим Договором, не порушують права інтелектуальної власності третіх осіб та що ним належним чином врегульовані всі відносини в частині авторських прав на програми, що можуть бути написані його працівниками та залученими ним третіми особами (або їх працівниками) для Замовника в рамках виконання цього Договору, таким чином, щоб запобігти пред'явлення Замовнику зазначеними особами будь-яких позовів або претензій в майбутньому.

Таким чином, судом встановлено, що програмне забезпечення, що використовується відповідачем, розроблялось і впроваджувалось ТОВ "КОНІМ ГРУП" на підставі Договору від 14.10.2010 р. №2778-1/33-НАЕК; при чому всі права інтелектуальної власності відносно програмного забезпечення SAP ERP належать SAP AG (Німеччина).

Відтак, матеріали справи не містять будь-яких доказів використання відповідачем будь-якого програмного забезпечення, права інтелектуальної власності на яке належать позивачу.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів наявності у позивача будь-яких порушених або оспорюваних відповідачем прав і охоронюваних законом інтересів щодо програмного забезпечення, яке використовується відповідачем.

Судом прийнято до уваги, що позивач, обґрунтовуючи власні вимоги, посилається на наявність рішень Державної служби інтелектуальної власності від 13.10.2015 р. № 2792 та від 13.10.2015 р. № 2793 щодо реєстрації авторського договору від 02.06.2015 р. б/н про передачу (відчуження) майнових прав на комп'ютерні програми "Підсистема "Облік договорів" та "Створення розподільчої відомості та формування пакетів та лотів згідно Закону "Про здійснення державних закупівель" від фізичних осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ТОВ "КОНІМ".

Проте, як встановлено судом, програмне забезпечення, що використовується відповідачем, було створено ТОВ "КОНІМ ГРУП" на підставі Договору від 14.10.2010 р. №2778-1/33-НАЕК; а не фізичними осами ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Жодних доказів наявності будь-яких правовідносин між відповідачем і вказаними фізичними особами щодо розроблення будь-якого програмного забезпечення, до матеріалів справи не надано.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується із запереченнями відповідача щодо недоведеності наявності у позивача будь-яких порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, за захистом яких позивач може звернутись до господарського суду, зокрема, прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення, що використовується відповідачем, та здійснення останнім такого порушення або невизнання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНІМ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про захист майнових прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити дії.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 04.12.2017 р.

Суддя Н.І. Зеленіна

Попередній документ
70673130
Наступний документ
70673132
Інформація про рішення:
№ рішення: 70673131
№ справи: 910/21886/16
Дата рішення: 22.11.2017
Дата публікації: 06.12.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва