Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
06 березня 2018 рокуСправа № 912/21/18
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засіданні Солдатовій К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/21/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком", 25006, м. Кропивницький, вул. Гоголя, 72
до відповідача: Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 33
про стягнення 16 055,84 грн
Представники:
від позивача - Гретченко Л.Л., довіреність № 2674 від 12.12.17;
від відповідача - Самофалова В.О., довіреність № 36/01-129 від 12.01.18.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком", позивач), звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Кіровоградській області (далі - Управління спецзв'язку, відповідач) про стягнення 16055,84 грн заборгованості.
В обґрунтування поданого позову позивач послався на ті обставини, що відповідач по закінченню строку дії договору № 58-10/8 від 16.02.2015 не демонтував належні йому кабелі з кабельної каналізації електрозв'язку та продовжив користуватися кабельною каналізацією електрозв'язку без письмового повідомлення позивача про припинення договору, внаслідок чого договір слід вважати продовженим. Між тим, відповідач послуги з використання кабельної каналізації електрозв'язку за період їх фактичного користування з 01.01.2016 по 31.12.2017 не оплатив, а тому відповідна сума підлягає стягненню на користь позивача в судовому порядку. Позовні вимоги мотивовано посиланням на Закон України "Про телекомунікації", Правила надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, а також на положення Цивільного і Господарського кодексів України щодо зобов'язального права і правовідносин з надання послуг.
Ухвалою господарського суду від 05.01.2018 поданий позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 912/21/18 та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 01.02.2018.
Відповідачем подано до матеріалів справи відзив на позовну заяву з додатками, у відповідності до якого у задоволенні позовних вимог заперечено повністю з підстав наступного: договір від 16.02.2015 № 58-10/8 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку повністю виконаний сторонами та є таким, що припинив свою дію по закінченню строку, на який договір укладено; сторони не домовились стосовно укладення нового договору про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку та такий договір не укладено з вини позивача; відповідно до абзацу 4 пункту 8 розділу V Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, у разі якщо на день припинення договору між замовником та постачальником має місце спір, демонтаж та видалення кабелю із ККЕ забороняються до вирішення спору у встановленому законодавством порядку; ПАТ "Укртелеком" не може бути власником кабельної каналізації електрозв'язку, а тому не може надавати таке майно в користування та отримувати платню; позивачем не доведено факт отримання послуг відповідачем (не надано акти наданих послуг); взяття бюджетних зобов'язань після 7 робочих днів з дати його виникнення до того ж у 2017 році за начебто надані (на думку позивача) послуги протягом 2017 року без договірних відносин є порушенням Бюджетного кодексу та не підлягає реєстрації в органах Державної казначейської служби (а.с. 74-112).
В судовому засіданні 01.02.2018 розгляд справи № 912/21/18 відкладено на 01.03.2018 та сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
12.02.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача з додатками, в якій позивачем на спростування доводів відповідача зазначено про наступне: враховуючи наявність у позивача статусу оператора телекомунікації, умови надання позивачем в користування кабельної каналізації електрозв'язку визначаються договором, законом України "Про телекомунікації" та Правилами надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, а тому договір не єдина підстава виникнення між сторонами зобов'язань щодо використання кабельної каналізації електрозв'язку; в порушення положень ст. 526 Цивільного кодексу України відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо демонтування кабелів електрозв'язку, а тому має місце використання відповідачем кабельної каналізації електрозв'язку, що згідно пункту 2 розділу І Правил є послугою постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі кабельної каналізації електрозв'язку; відповідач зобов'язаний оплатити послуги з використання кабельної каналізації електрозв'язку у зв'язку з фактичним отримання вказаної послуги; вказане зобов'язання не припиняється після спливу строку дії договору, оскільки таке припинення пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з вивільненням ресурсів зайнятої кабельної каналізації електрозв'язку в установленому порядку; аналіз положень ст. ст. 27, 33 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 1 розділу VІ Правилами надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку дозволяє зробити висновок, що законодавством не передбачено безоплатне користування ресурсами телекомунікаційних мереж операторів; посилання відповідача на положення абзацу 4 пункту 8 розділу V Правил щодо не проведення робіт з демонтування кабелів у зв'язку з наявністю спору є безпідставним, оскільки з дня укладення договору № 58-10/8 від 16.02.2015 будь-яких змін правового режиму кабельної каналізації електрозв'язку, що була надана відповідачеві в користування, не відбувалося; посилання відповідача на матеріали корпоратизації та приватизації ПАТ "Укртелеком" не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються предмета спору (а.с. 133-152).
Відповідач у запереченнях на відповідь позивача виклав наступні пояснення щодо аргументів позивача: позивач без подачі відповідної позовної заяви змінює підстави позову та обґрунтовує позовні вимоги наявністю цивільно-правових обов'язків, які виникли, на думку позивача, на підставі закону; із вказаним відповідач не погоджується, оскільки сам закон не є підставою виникнення зобов'язань, а лише зазначає з яких юридичних фактів вони виникають; наявність у позивача статусу оператора телекомунікації не є підставами виникнення зобов'язання у відповідача; між сторонами на момент закінчення дії договору № 58-10/8 від 16.02.2015 виник спір, а отже демонтаж та видалення кабелю із кабельної каналізації електрозв'язку заборонено; ПАТ "Укртелеком" не підтверджено в установленому законом порядку факт отримання послуг відповідачем (не надано акту виконаних робіт (наданих послуг); пункт 2 Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку виключає надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку за відсутності укладеного договору; ПАТ "Укртелеком" не підтверджено право власності на кабельну каналізацію електрозв'язку, а тому позивач не може надавати її в користування та отримувати за вказане платню; звернення позивача до суду з позовом у даній справі є безпідставним, оскільки відповідачем не порушено жодних законних прав позивача (а.с. 158-161).
26.02.2018 від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів та клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 154-157).
В судовому засіданні 01.03.2018 господарським судом відмовлено у задоволенні казаних вище клопотань відповідача, про що постановлено відповідну ухвалу.
В судовому засіданні 01.03.2018 господарським судом оголошено перерву до 06.03.2018.
Від позивача 06.03.2018 надійшли додаткові пояснення щодо складання актів приймання-передачі послуг та надано витяги з банківських виписок по рахунку ПАТ "Укртелеком" в частині оплати відповідачем за послуги в 2015 році, які долучено до матеріалів справи.
Відповідачем 06.03.2018 надано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме листів Фонду державного майна України, на підтвердження обставин щодо права власності на кабельні каналізації електрозв'язку.
Оскільки відповідачем при наданні додаткових доказів дотримано правила частини 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд долучає подані докази до матеріалів справи.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано повністю у відповідності до поданого позову та з урахуванням всіх поданих письмових заяв і доказів; представником відповідача заперечено у задоволені позовних вимог відповідно до обставин, викладених у відзиві на позовну заяву та з урахуванням всіх поданих письмових заяв і доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти задоволення позовних вимог, господарський суд
16.02.2015 між ПАТ "Укртелеком" (Укртелеком) та Управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Кіровоградській області (Замовник) укладено договір № 58-10/8 про надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку ПАТ "Укртелеком" з додатками (надалі - Договір) (а.с. 20-23).
Предметом вказаного Договору є технічні, організаційні та економічні умови надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку Укртелекому (пункт 2.1. Договору).
Згідно визначення, наведеного в Договорі, кабельна каналізація електрозв'язку (далі - ККЕ) - це обладнання та споруди Укртелекому, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи, закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання; канал кабельної каналізації електрозв'язку - це окремо виділені місця в колекторах, телекомунікаційних колодязях, тунелях, акведуках, шляхопроводах, на мостах, мостових переходах, естакадах, трубопроводах, а також інші надземні та підземні інженерні споруди, що призначені для прокладання або використовуються для прокладання магістральних, з'єднувальних та розподільних проводових і оптоволоконних кабелів електрозв'язку, а також розміщення супутніх лінійних технічних засобів телекомунікацій.
Відповідно до умов вказаного Договору ПАТ "Укртелеком" надає Управлінню спецзв'язку в користування ККЕ, що передбачає виконання комплексу організаційно-технічних заходів та надання таких послуг:
бронювання місця в ККЕ Укртелекому;
погодження робочого проекту;
технічний нагляд за роботою Замовника в ККЕ Укртелекому;
надання місця в каналі ККЕ;
використання ККЕ Укртелекому (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до пункту 2.3. Договору Замовник зобов'язується оплачувати послуги відповідно умов цього Договору, додатків до нього та додаткових угод.
В пункті 4.1. Договору сторони узгодили, що ціна Договору складається із сумарної вартості послуг, передбачених цим Договором і визначається відповідними додатками до цього Договору. Вартість послуг за цим Договором визначається на підставі Граничних тарифів на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій (Граничні тарифи), затверджених рішенням НКРЗІ, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України. Граничні тарифи застосовуються для здійснення розрахунків за цим Договором з дня набрання ними чинності або внесення до них змін.
На вартість усіх послуг, зазначену у відповідних додатках до Договору, додатково нараховується податок на додану вартість за ставкою, визначеною відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.11. Договору).
В пункті 11.1. Договору зазначено, що Передбачені Договором права та обов'язки Укртелекому, в тому числі проведення розрахунків, виконуються Кіровоградською філією ПАТ "Укртелеком".
Згідно з пунктом 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року. Умови цього Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли з 1 січня 2015 року.
Зазначені вище та інші умови Договору погоджено шляхом підписання Договору обома сторонами та скріплення печатками.
Як зазначає позивач, на виконання свого зобов'язання за Договором ПАТ "Укртелеком" надало Управлінню спецзв'язку в користування ККЕ відповідно до додатку № 1/1 до Договору, а відповідач відповідно до додатку № 4/1 до Договору, пунктів 3..1., 4.8., 4.9. Договору здійснював плату за користування ККЕ в повному обсязі протягом 2015 року. 31.12.2015 Договір припиняв свою дію, однак відповідач займану ККЕ не звільнив, демонтаж своїх кабелів електрозв'язку не провів та продовжує користуватись ККЕ, але оплату за користування ККЕ згідно виставлених позивачем рахунків не здійснює.
З підстав викладеного та посилаючись, зокрема, на розділ ІІІ Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, зазначаючи про відсутність письмових заяв відповідача про припинення дії Договору, позивач вважає, що Договір є продовженим з 01.01.2016 по 31.12.2016 та з 01.01.2017 по 31.12.2017 та оскільки відповідач продовжує використовувати кабельну каналізацію електрозв'язку, то зобов'язаний оплатити послуги за фактичне користування ККЕ за вказаний період, загальний розмір яких складає 16055,84 грн.
Натомість відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вважає, що Договір є припиненим 31.12.2015 у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено, та повним виконанням сторонами своїх зобов'язань за Договором. Відповідач вказує на те, що у зв'язку із наявністю між сторонами спору демонтаж та видалення кабелю із ККЕ заборонено, тоді як ПАТ "Укртелеком" не підтверджує своє право власності на відповідні ККЕ та, відповідно - право на передання майна в користування і отримання за вказане плати. Позивачем не доведено факт отримання послуг відповідачем (не надано акту наданих послуг), тоді як взяття бюджетних зобов'язань за начебто наданні послуги та в без договірних відносинах є порушенням бюджетного законодавства.
При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.
Відповідно до с. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
За нормами Господарського кодексу України господарські зобов'язання, серед яких майново-господарські зобов'язання, можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. ст. 173-175).
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України).
В статті 1 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що кабельна каналізація електрозв'язку - це обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання.
Відповідно до частини 7 ст. 27 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж державній системі урядового зв'язку, національній системі конфіденційного зв'язку, органам з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, Національної поліції, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань у порядку, встановленому ЦОВЗ.
Згідно з пунктом 2 розділу І Правил надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) 23 серпня 2012 року N 428 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 р. за N 1571/21883 (надалі - Правила), у редакції, чинній на момент укладення між сторонами Договору та яка відповідає редакції Правил згідно рішення НКРЗІ від 12 липня 2016 року N 359, використання ККЕ - це послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ на договірних умовах на певний строк. Замовник - це суб'єкт господарювання, який отримує у постачальника на договірних засадах послуги з надання в користування ККЕ. Постачальник - це оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ і на договірних умовах надають в користування ККЕ замовникам для власних потреб або для надання телекомунікаційних послуг.
Отже, використання ККЕ є послугою, яка надається постачальником.
Відповідно до загальних положень щодо послуг, які наведено в Цивільному кодексі України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Таким чином, укладений між сторонами Договір № 58-10/8 від 16.02.2015 про надання в користування ККЕ є договором про надання послуг та крім загальних положень щодо послуг і зобов'язань за Господарським і Цивільним кодексами України, підпадає під регулювання спеціальних норм Закону України "Про телекомунікації" і Правил надання в користування ККЕ.
Господарський суд враховує, що згідно з пунктом 2 розділу І Правил, надання в користування ККЕ - це забезпечення можливості прокладання кабелів електрозв'язку в каналах ККЕ шляхом виконання комплексу організаційно-технічних заходів з метою взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж для власних потреб та/або надання телекомунікаційних послуг, що включає надання замовнику послуг згідно переліку, наведеного в Правилах.
Сторонами не заперечується надання та отримання послуг за Договором в період його дії з 01.01.2015 по 31.12.2015. Тобто, обставини розміщення кабелів електрозв'язку відповідача в ККЕ, наданих в користування позивачем за Договором, є підтвердженими.
Пунктом 5.8. розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ від 23.08.2012 N 428 та пунктом 8 розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ від 12.07.2016 N 359 передбачено, що у разі закінчення строку дії договору здійснюється вивільнення ресурсів зайнятої ККЕ. Замовник зобов'язаний демонтувати кабелі електрозв'язку протягом двадцяти робочих днів з дня розірвання договору або закінчення строку його дії, якщо договором не визначено інше.
При цьому, постачальник не має права самостійно демонтувати кабелі зв'язку замовника, якщо останній є бюджетною установою.
Як повідомляє позивач та що не заперечується відповідачем, по закінченню строку дії Договору Управління спецзв'язку не демонтував свої кабелі з ККЕ та продовжив їх фактичне використання на ділянках, перелік яких зазначено в додатку № 1/1 до Договору.
За нормами ст. 180 Господарського кодексу України і ст. 631 Цивільного кодексу України строк дії договору є істотною умовою договору та є часом, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Пунктом 3.2. розділу ІІІ Правил в редакції станом на 31.12.2015 передбачалось, що строк дії договору на користування ККЕ має бути не менше трьох років. Сторони зобов'язані попередити одна одну про розірвання договору про надання в користування ККЕ не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору. Якщо сторони договору не повідомили одна одну про розірвання договору, договір вважається продовженим на один рік або на строк, обумовлений у договорі. Договір має бути укладеним до закінчення максимального строку резервування. У разі неукладання договору з вини замовника у зазначений строк ТУ втрачають чинність.
Згідно з редакцією пункту 2 розділу ІІІ Правил відповідно до рішення НКРЗІ від 12.07.2016 N 359 строк дії договору на користування ККЕ визначається за згодою сторін. В договорі може бути передбачено його розірвання достроково за ініціативою постачальника у разі наявності у замовника заборгованості за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ понад три місяці. Сторони зобов'язані попередити одна одну про розірвання договору про надання в користування ККЕ не менше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору. Якщо сторони договору не повідомили одна одну про розірвання договору, договір вважається продовженим на строк, обумовлений у договорі. Договір має бути укладений до закінчення максимального строку резервування місця в ККЕ. У разі неукладення договору з вини замовника у зазначений строк ТУ втрачають чинність.
Разом з цим, господарський суд вважає непереконливими доводи позивача щодо пролонгації Договору на підставі наведених вище пунктів Правил, оскільки в укладеному між сторонами Договорі не передбачено його автоматичну пролонгацію на кожен наступний період. В пункті 10.1. Договору чітко визначено строк його дії - до 31.12.2015, а отже такий договір припиняється із закінченням строку його дії, що також слідує з положень пункту 5.8. розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ від 23.08.2012 N 428 та пункту 8 розділу V Правил в редакції рішення НКРЗІ від 12.07.2016 N 359. Застосування процедури продовження договору за відсутності повідомлення про розірвання може мати місце за наявності в договорі умов про його автоматичну пролонгацію на наступний період, внаслідок чого для припинення таких договірних відносин є необхідним повідомлення сторони про розірвання договору, що є іншою підставою припинення договору.
Також господарський суд враховує, що правовідносини між сторонами за своєю правовою природою є послугами, а тому не є можливим застосування положень ст. 764 Цивільного кодексу України щодо правових наслідків продовження користування майном після закінчення строку договору найму.
Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, відповідач по закінченню строку дії Договору не демонтував свої кабелі та продовжив фактичне використання ділянок ККЕ, отриманих за додатком № 1/1 до Договору.
Розділом VI Правил установлено, що за надані постачальником послуги з надання в користування ККЕ замовник здійснює їх оплату згідно з договором про надання в користування ККЕ. НКРЗІ встановлює тарифи на надання в користування ККЕ, які передбачають надання замовнику послуг з: розробки та видачі ТУ; погодження робочого проекту; технічного нагляду постачальником ККЕ; бронювання місця в ККЕ; надання місця в каналі ККЕ; використання ККЕ. Надання в користування ККЕ здійснюється постачальником за тарифами, встановленими НКРЗІ, з дня набрання ними чинності або внесення змін до них.
Пунктом 4 частини 2 ст. 66 Закону України "Про телекомунікації" визначено, що державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій.
Граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій затверджені рішенням НКРЗІ від 30.12.2013 N861 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за N 230/25007.
Таким чином, користування ККЕ є платною послугою за регульованим тарифом. Чинне законодавство не передбачає безоплатного користування ККЕ, а отже суб'єкти, якими отримано послуги з надання в користування ККЕ, зобов'язані оплатити такі послуги за встановленим тарифом. Припинення строку дії договору, за яким надано в користування ККЕ, саме по собі не може бути підставою для звільнення замовника від оплати отриманих послуг.
З пояснень позивача та наданих доказів і розрахунку заборгованості слідує, що при виставленні рахунків на оплату позивачем було застосовано граничні тарифи на надання в користування кабельної каналізації електрозв'язку операторів телекомунікацій, які затверджено рішенням НКРЗІ від 30.12.2013 N 861.
Розрахунок проведено за тарифами відповідно до ст. 5 Граничних тарифів, з урахуванням коефіцієнта 0,2 до тарифу, оскільки відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету.
За розрахунком позивача відповідачеві нараховано плату за використання ККЕ за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 в розмірі 8376,96 грн та за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в розмірі 7678,88 грн, а всього в загальному розмірі 16055,84 грн.
Відповідач розрахунок позивача та застосовані ним тарифи не заперечив. Рахунки-акти позивача на оплату отримано відповідачем без зауважень щодо наведених в них сум (а.с. 24-54).
Посилання відповідача на не доведення позивачем факту отримання послуг відповідачем (не надано акту наданих послуг) відхиляється господарським судом, оскільки відповідач не вивільнив зайняті ним ККЕ.
Згідно направлених позивачем на адресу відповідача рахунків-актів, ПАТ "Укртелеком" нараховує плату лише за послугу: "Використання місця в каналі ККЕ" (а.с. 24-54).
Відповідно до Правил, використання ККЕ - послуга постачальника з надання замовнику у користування місця у каналі ККЕ (п. 2 розділу 1). Даний вид послуги передбачений Договором, Правилами та по вказаній послузі наявний окремо затверджений тариф, згідно якого позивачем розраховано оплату.
Отже, обставини відсутності демонтажу та не видалення відповідачем кабелю із ККЕ, які було надано позивачем за Договором згідно додатку № 1/1, свідчить про фактичне використання відповідачем ККЕ.
Відсутність складеного акту не спростовує отримання послуги та не звільняє від обов'язку з її оплати, оскільки, як слідує з пояснень сторін та наданих доказів, послуги за Договором оплачувались відповідачем протягом 2015 року на підставі рахунків ПАТ "Укртелеком" за відсутності складених актів.
Відсутність підстав для демонтажу і видалення кабелю з ККЕ у зв'язку з наявністю спору на день припинення Договору, на що посилається відповідач, не звільняє останнього від обов'язку з оплати за весь час фактичного знаходження кабелів електрозв'язку відповідача у ККЕ, отриманих в користування від позивача.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами вирішується спір, докази передання будь-якого спору на вирішення до компетентного органу відсутні, тоді як за пунктом 8 розділу V Правил демонтаж та видалення кабелю із ККЕ забороняються лише до вирішення спору у встановленому законодавством порядку.
Так, за розділом ІV Правил передбачено, що досудове врегулювання спорів між замовником та постачальником, які виникають на будь-яких етапах укладення та виконання договору, вирішується шляхом проведення двосторонніх консультацій та переговорів. Консультації та переговори проводяться уповноваженими представниками замовника та постачальника ККЕ після попереднього повідомлення однієї зі сторін про ініціювання проведення переговорів. Якщо за результатами переговорів з'ясовано, що сторони не можуть дійти згоди щодо укладення чи виконання договору, позиції сторін оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей. Кожна зі сторін може направити протокол розбіжностей разом із заявою про врегулювання спору в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. За результатами розгляду заяви НКРЗІ надає сторонам рекомендації щодо досудового врегулювання спору. У разі неможливості досудового врегулювання спору між сторонами шляхом переговорів або відповідно до пункту 2 цього розділу спір вирішується в судовому порядку.
Між тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення відповідних дій згідно з наведеним вище розділом ІV Правил.
За наданим відповідачем до справи листуванням (а.с. 90-108) вбачається, що Управління спецзв'язку не вбачає правових підстав для укладення з ПАТ "Укртелеком" договору про надання в користування ККЕ у зв'язку з ненаданням документів на підтвердження права власності позивача на ККЕ. При цьому, не звертаючись до компетентного органу з питанням врегулювання спору, відповідач не проводить демонтаж своїх кабелів, продовжує безоплатне використання ККЕ та не направляє пропозицію про укладення договору до іншої, уповноваженої на його думку, особи.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що власник (володілець) ККЕ - це суб'єкт господарювання, у власності (володінні) якого перебувають уся інфраструктура кабельної каналізації електрозв'язку або окремі її елементи, набуті на належній правовій підставі, призначені для забезпечення доступу до телекомунікаційної мережі загального користування.
Згідно з Правилами постачальником у правовідносинах з надання в користування ККЕ є оператор, провайдер телекомунікацій, що є власниками (володільцями) ККЕ.
Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій. Право позивача на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, зокрема, надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжнародного, міжміського на всій території України засвідчено ліцензією серії АЕ № 521977, виданою 09.04.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (а.с. 140). Позивач внесений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за видом діяльності, зокрема, надання в користування каналів електрозв'язку з правом здійснення їх технічного обслуговування та експлуатації (а.с. 138-139).
У володінні ПАТ "Укртелеком" перебувають ККЕ, які передано відповідачеві в користування за Договором, що не заперечується відповідачем.
Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення плати за фактично надані послуги з користування з ККЕ, які було передано позивачем за договором в користування відповідачеві, господарський суд виходить з презумпції правомірності правочину, встановленого ст. 204 Цивільного кодексу України, та відхиляє надані відповідачем листи згідно клопотання від 06.03.2018. Вказані листи не є належними доказами на спростування чи встановлення обставин щодо належності ККЕ.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про право власності на відповідні ККЕ інших осіб, включаючи право власності держави. Положення Закону України "Про приватизацію державного майна", на які посилається відповідач у відзиві на позов, не містять чіткої заборони щодо можливості приватизації відповідного майна. Також господарський суд враховує відсутність доказів звернення відповідача з пропозицією щодо укладення договору про надання в користування ККЕ до інших осіб, включаючи до органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності. Приймається до уваги, що позивач є фактичним володільцем відповідного майна, обліковує його на балансі та незаконність такого володіння матеріалами справи не підтверджена.
Таким чином, відповідачем не доведено неправомірність володіння позивачем ККЕ.
В даному випадку використання відповідачем ККЕ є послугою позивача з надання у використання ККЕ, оскільки саме від ПАТ "Укртелеком" відповідач отримав в користування відповідні ККЕ.
У відповідності до частини 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З підстав викладеного та враховуючи, що позивач обґрунтовує позовні вимоги як укладеним договором, так і обставинами фактично використання відповідачем ККЕ, з посиланням на відповідні норми законодавства, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з Управління спецзв'язку на користь ПАТ "Укртелеком" 16055,84 грн.
Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 33, ідентифікаційний код 34813174) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ, б-р Т. Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766), від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком" (25006, м. Кропивницький, вул. Гоголя, 72, ідентифікаційний код 22211233) заборгованість в сумі 16 055,84 грн, а також 1600,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.03.2018.
Суддя В.В.Тимошевська